донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
20.02.2007 р. справа №21/22-108
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача –Глущенко І.В. –юрисконсульт, довіреність № 01/846 від 29.12.2006р.
від відповідача –Коржов Ю.М. –головний спеціаліст, довіреність № 41/2-8-2445п від 18.10.2006р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Краматорське автотранспортне підприємство 11410” м. Краматорськ.
на постанову
господарського суду Донецької області
від 07.12.2006р.
по справі № 21/22-108 (суддя Забарющий М.І.)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Краматорське автотранспортне підприємство 11410” м. Краматорськ
до відповідача –Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України м. Київ
про визнання протиправним ухвалення відповідачем постанови № 099346 від 11.07.2006р. та її скасування
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Краматорське автотранспортне підприємство 11410” м. Краматорськ звернулося із позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України м. Київ про визнання протиправним ухвалення відповідачем постанови № 099346 від 11.07.2006р. та її скасування.
Постановою господарського суду Донецької області від 07.12.2006р. по справі № 21/22-108 (суддя Забарющий М.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що належним відповідачем по справі має бути не Головна державна інспекція на автомобільному транспорті України, а посадова особа, яка ухвалила оскаржувану постанову.
Оскаржуючи постанову суду, позивач просить її скасувати та задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що складання протоколів та ухвалення постанов про застосування до суб’єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій –це складові частини фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт та притягнення винних осіб до відповідальності.
Згідно п.п.3 п. 10 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, начальник територіального управління у відповідному регіоні, являючись за посадою старшим державним інспектором на автомобільному транспорті, при здійсненні державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання всіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, представляє інтереси Головавтоінспекції.
Тому належним відповідачем у справі є Головна державна автоінспекція на автомобільному транспорті України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.
На підставі завдання на перевірку № 012623 від 04.07.2006р. посадовими особами Територіального Управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області 04.07.2006р. під час перевірки на АС “Південний” автотранспортного засобу “Богдан А-0921” держ. № АН 7840 ВЕ, що належить ВАТ “Краматорське автотранспортне підприємство 11410” м. Краматорськ, виявлено порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме не оформлені схема маршруту, квитково-касовий лист, ліцензійна картка.
За результатами перевірки складено протокол № 05- № 002872 від 04.07.2006р. про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, підписаний водієм Журавльовим В.С. та містить в собі відомості про те, що від надання пояснень про водій транспортного засобу відмовився.
Розглянувши матеріали справи про порушення, викладені в протоколі, виконуючим обов’язки начальника Територіального Управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області винесена постанова №099346 від 11.07.2006р. про застосування до перевізника фінансових санкцій у сумі 1 700,00 грн. на підставі ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких здійснюються пасажирські перевезення. Документами для регулярних перевезень для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень) інші документи, передбачені законодавством України.
Абзацем 2 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В обґрунтування відсутності порушень позивач посилається на наявність необхідних документів, які на час перевірки знаходилися у другого водія.
З матеріалів справи вбачається, що таблиця вартості проїду на міжобласному маршруті та діючий розклад руху автобусів, що виконується ВАТ “Краматорське автотранспортне підприємство 11410” та ПП Абдурахманович В.Д. АР Крим автобусами Ікарус –250, Мерсеdes Benz 0303, Neoplan № 216 не містять в собі відомостей про дати їх затвердження посадовою особою, при цьому факт відсутності ліцензійної картки під час перевірки не оспорюється позивачем.
Однак надані до матеріалів справи докази не підтверджують факт належного виконання вимог ст.38 Закону України “Про автомобільний транспорт” позивачем. Посилання скаржника на наявність документів після перевірки не підтверджено доказами, тому може бути прийнято до уваги, а постанова № 099346 від 11.07.2006р. про застосування до перевізника фінансових санкцій у сумі 1 700,00 грн., винесена на підставі ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідає приписам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
При цьому чинне законодавство не звільняє від відповідальності юридичну особу, у разі відсутності будь-якої частини необхідних для перевірки документів.
Згідно п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 888 від 14.12.2005р., територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 1190.
Основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні згідно п.4.2 вищеназваного Положення є здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання всіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Згідно п.5.1 Положення територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування Правил перевезень пасажирів і вантажів, дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Згідно п.10.3 начальник територіального управління у відповідному регіоні представляє інтереси Головавтотрансінспекції з питань, пов’язаних з діяльністю територіального управління, у стосунках з державними органами, суб’єктами господарювання, громадськими організаціями та іншими установами, громадянами відповідно до визначених цим Положенням завдань
Разом з тим, відповідно до ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Тому в.о начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області як керівник структурного підрозділу суб’єкта владних повноважень, ухвалюючи постанову про застосування до підприємства фінансових санкцій, представляв інтереси Головавтотрансінспекції, яка є урядовим органом державного управління у складі Міністерства транспорту та зв’язку, а належним відповідачем є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті України.
Таким чином, господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позов заявлений до неналежного відповідача.
Разом з тим, незалежно від мотивів викладених у постанові суду, підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ч. 1 п. 1 ст. 157, ч. 4 п. 15 ст. 160, ст.ст. 167, 196, ч. 1 п. 1 ст. 199, ч. 1 п. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Краматорське автотранспортне підприємство 11410” м. Краматорськ на постанову господарського суду Донецької області від 07.12.2006р. по справі № 21/22-108 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 07.12.2006р. по справі № 21/22-108 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 26.02.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Надруковано:
1. позивачу
2. відповідачу
3. господарському суду
4. ДАГС
5. у справу № 21/22-108