Справа № 2-А-151/09 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2009 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Панченко О.І.
при секретарі Воробйовій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради про визнання права на отримання щомісячної допомоги по догляду за дітьми у розмірі мінімального прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, на кожну дитину, та зобов’язання проведення перерахунку та виплати недоотриманої щомісячної допомоги,,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради про визнання права на отримання щомісячної допомоги по догляду за дітьми в розмірі мінімального прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, на кожну дитину, та зобов’язання проведення перерахунку та виплати недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дітьми: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ними трирічного віку, за період з 10 липня 2007 року поданий час, встановленому ст.15 Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” та виплатити різницю між виплаченої, за цей період, допомогою та розміром допомоги встановленим ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”- встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а також поновити строк на звернення до адміністративного суду, пропущений нею з поважних причин, оскільки вона одна виховує дітей близнюків, які постійно хворіли, що перешкоджало їй в зверненні до суду за захистом своїх прав.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що вказані виплати гарантовані ст.15 Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ”. На підставі абзацу третього частини другої ст.56, п.п.7,14 ст.71 Закону України “ Про державний бюджет на 2007 рік ” дія відповідних норм була зупинена, що позбавило її можливості реалізувати законне право на отримання вказаної допомоги. У зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані неконституційними ці норми Закону України “ Про державний бюджет на 2007 рік ”, але по день слухання справи доплата до повної суми допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, на кожну дитину, встановленого для дітей у віці до 6 років, відповідачем не виплачено, що стало приводом для звернення до суду з позовом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Суд, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає, що представник відповідача- суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув в судове засідання без поважних причин, внаслідок чого справу підлягає розгляду на підставі наявних в ній доказів.
Суд, всебічно з’ясувавши обставини, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно ст.ст.3,4 Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” одним з видів державної допомоги сім’ям з дітьми є одноразова допомога при народженні дитини та щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, за виключенням ч.2 ст.4 цього Закону, призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
В силу ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у в розмірі не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
На підставі абзацу третього частини другої ст.56, п.п.7,14 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” дія вказаної норми була зупинена. У зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення абзацу третього частини другої ст.56, п.п.7,14 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом, тобто не чинні з 9 липня 2007 року. Вказане Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, та є обов’язковим до виконання на території України.
Встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ”, та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Судом встановлено, позивач є матір’ю ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-8), є застрахованою особою, і на підставі ст.13 Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” має право на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, для цього позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про призначення вказаної допомоги і така допомога їй була призначена і виплачувалась позивачем з 1 січня 2007 року в розмірі – по 130 грв. на кожну дитину, тобто допомога виплачувалсь в розмірі, встановленому нормою закону, що визнана неконституційною.
Відсутність бюджетного фінансування, не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом « Про державний бюджет України» інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого ( додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21,22, пункту 1 частині 2 статті 92, частинам 1,2,3 статті 95 Конституції України.
Відповідно до ст.17 Закону України “ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ” суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу “ Войтенко проти України ” (заява №18966/02) прийшов до висновку, що посилання державних органів на неможливість виконання зобов’язань через відсутність законодавчих заходів є безпідставним.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Суд не вважає підставою для відмови в задоволенні позовних вимог відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому визнає необхідним в інтересах малолітніх дітей позивача, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача по не нарахуванню позивачеві з 10 липня 2007 року по 30 липня 2008 року - досягнення дітьми трирічного віку, допомоги по догляду за дітьми в повному розмірі, встановленому ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачеві щомісячно допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, на кожну дитину, за період з 10 липня 2007 року по 20 липня 2008 року ( досягнення дітьми трьохрічного віку).
Оскільки позивач одна доглядала дітей – близнюків, які хворіли, то суд, відповідно до ст.. 102 КАС України, визнає причину пропуску строку на звернення до адміністративного суду з позовом поважною і вважає необхідним поновити даний строк.
Згідно ст.94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3,40 грн.
Постанова, відповідно до ст.. 160 КАС України, складена в повному обсязі 6 квітня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,11,17,69,71,94,159,160-163,186,102 КАС України, ст.ст.1,5,13,15,23 Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ”, Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст..ст. 1,3,8,19,21,22,46,92,95,152 Конституції України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської рад задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради по відношенню до перерахунку допомоги та виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірах, що передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» протиправною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дітьми: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, на кожну дитину, за період з 10 липня 2007 року до 30 липня 2008 року..
На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський адміністративний Апеляційний суд через Феодосійський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, із дня складення постанови відповідно до ст.. 169 КАУ України в повному обсязі, і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя О.І. Панченко