Справа № 22-1477     2008 р.                                          Рішення ухвалено під головуванням

Категорія     57                                                                                   Батрин О.В.

Доповідач   Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області вщ 08.07.2008 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Щолокової О.В., Матківської М.В.

При секретарі: Пшеничній Л.В. Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

На рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

Встановила:

В жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів.

В заяві зазначав, що з грудня 1999року по грудень 2005 року він-позивач проживав з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство, їх відносини не були офіційно зареєстровані. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, а її діти, які є відповідачами по справі, продали будинок, в якому він проживав з померлою.

За весь час проживання його з ОСОБА_4 проводились ремонтні роботи по благоустрою будинку і таке будівництво здійснював він-позивач за свій рахунок і витратив на це 21 519грн.

Після того, як відповідачі прийняли спадщину, він запропонував їм відшкодувати йому витрати, які були пов'язані з утриманням померлої і з благоустроєм її будинку, але відповідачі відмовились, продали будинок та вигнали його, не компенсувавши йому нічого.

Тому позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 21 519грн., понесених ним на ремонт будинку, який належав померлій ОСОБА_4

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2008року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.

Звернувшись з даним позовом до суду ОСОБА_1 послався, як на підставу своїх вимог, на ст. 1232 ЦК України і в ході розгляду справи цю підставу не змінював.

Відповідно до вимог ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця і такі витрати можуть бути стягнені не більш як за три роки до смерті спадкодавця.

Відмовляючи в позові, суд правильно виходив з того, що позивач просив стягнути з відповідачів-спадкоємців витрати понесені ним на ремонтні роботи в будинку АДРЕСА_1, починаючи з 1999року по день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1) його власниці

2 ОСОБА_4, а не витрати на її утримання, догляд, лікування і поховання, а відшкодування таких витрат, про які йдеться в позові, ст. 1232 ЦК України не передбачено.

Суд також врахував, що частина вказаних позивачем витрат відноситься до періоду (з 1999року по листопад 2002року), який перевищує строк (не більше 3-х років до смерті спадкодавця) за який може бути проведене стягнення згідно до ч. 2 вказаної статті ЦК. Крім того, позивач не надав суду жодних об'єктивних і переконливих доказів того, що померла ОСОБА_4 (яка була на 16 років молодша за позивача) знаходилась на його, інваліда 1-ї групи, утриманні, догляді, що вона потребувала лікування, а він надавав саме свої кошти на її лікування та поховання.

Не доведенні позивачем достовірними, переконливими і допустимими доказами вимоги щодо його витрат на ремонті роботи будинку спадкодавиці ОСОБА_4 Так, представлені ОСОБА_1 квитанції і накладні на будівельні матеріали (а.с. 21-30) датовані періодом з квітня по вересень 1999року, тоді як померла ОСОБА_4 придбала будинок по АДРЕСА_1 лише 09.11.1999року, а ОСОБА_1 став проживати з останньою (як зазначено ним в позовній заяві) з грудня 1999року. А договори на виконання робіт, хоча і датовані періодом з 2002року по 2004 рік, всі оформлені однією рукою, на жодному з них немає погоджувального підпису померлої ОСОБА_4 і частина з них завірена лише в 2006 та 2007 роках (а.с. 15,16,31,32), тобто після смерті ОСОБА_4

Згідно особистих пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, до того, як він став проживати з померлою ОСОБА_4 в належному їй будинку, він проживав в своєму власному будинку по АДРЕСА_2, який в подальшому в 2003 році подарував своїй онуці.

Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, права і обов'язки сторін, дав належну оцінку доказам і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні , необгрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307,308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.