Справа № 22 - 1379   категорія: 42    доповідач: Нагорняк В.А.      рішення ухвалено під головуванням

Судді Батрин О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 червня 2008 року                                                                     м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Нагорняка В.А.

суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.

при секретарі: Пшеничній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення та стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, -

заслухавши доповідача, колегія суддів, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом в якому зазначила, що згідно з ордером № 9 від 28 грудня 2005 року їй надано в користування кімнату № 9 площею 18 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_1 на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ "Автобусний парк" від 21 лютого 2005 року. Даний гуртожиток належить на праві колективної власності ВАТ "Автобусний парк".

Однак, позивачка разом з неповнолітньою дочкою вселитися у надану кімнату не має можливості, оскільки вона зайнята відповідачем ОСОБА_1, що має в користуванні кімнату № 10 цього ж гуртожитку. Звільняти її він відмовився та поставив у двері секції 9-Ю новий замок. На прохання комісії добровільно відкрити двері ОСОБА_1 відмовився.

Позивачка більше 9 місяців вимушена мешкати у найманій квартирі, сплачувати за неї значні кошти. Перешкоджання збоку відповідача вселенню позивачки у кімнату завдає їй моральних страждань, які полягають у тривалих пошуках місця для ночівлі, численних зверненнях до адміністрації

2

ВАТ по допомогу у необхідності відшукувати кошти для сплати найманого житла, побутових незручностях. ОСОБА_2 та її дочка не має нормальних умов для відпочинку, сну, підготування уроків. Тому позивачка звернулася з зазначеним позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, мотивуючи його тим, що ордер на вселення ОСОБА_2 в кімнату АДРЕСА_1 виданий з порушенням закону і є недійсним, оскільки ордер видано не працівникові ВАТ "Автобусний парк", а працівнику ВДТ.

Ордер видано на займане жиле приміщення, так як позивач у кімнатах № 9 та 10 даного гуртожитку проживає з 1994 року, які зайняв з дозволу адміністрації та профкому колишнього АТП. В цих кімнатах ним зроблено ремонт, проводиться оплата за проживання.

Ордер виданий на ім'я ОСОБА_2 втратив свою чинність, оскільки відповідно до закону ордер є дійсним протягом 30 днів. Проте, ордер виданий 28 грудня 2005 року, а ОСОБА_2 зареєструвалась в кімнаті гуртожитку 10 лютого 2006 року, вселялась в кімнату 12 вересня 2006 року.

Ордер не є підставою до вселення, оскільки жиле приміщення є об'єктом права приватної власності. Відповідно до ст. 58 ЖК України ордер видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду. Проте, гуртожиток по АДРЕСА_1 в якому знаходиться спірна кімната № 9 належить на праві приватної власності ВАТ "Автобусний парк", а тому гуртожиток не відноситься до будинків державного або громадського житлового фонду.

В провадженні Замостянського районного суду м. Вінниці з жовтня 2005 року знаходиться цивільна справа за позовом ВАТ "Автобусний парк" до нього про переселення з кімнат № 9-10 в кімнату № 38, а тому видача 28 грудня 2005 року ордера на ім'я ОСОБА_2 є незаконною.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2008 року ухвалено:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення, стягнення моральної шкоди задоволити частково.

Веселити ОСОБА_1 з кімнати № 9 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 500 грн. та сплачені нею 8,50 грн. судового збору та 7,50 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення суду.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати. Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права.

3

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що гуртожиток по АДРЕСА_1 належить на праві колективної власності ВАТ "Автобусний парк" на підставі реєстраційного посвідчення від 13 липня 2003 року.

Згідно ордеру № 9 від 28 грудня 2005 року ОСОБА_2 надано в користування кімнату АДРЕСА_1 на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ "Автобусний парк" від 21 лютого 2005 року.

ОСОБА_2 зареєстрована в зазначеному гуртожитку з 10 лютого 2006 року.

Відповідно довідки ВАТ "Автобусний парк" від 13 лютого 2008 року (а.с 103) документи, які підтверджували б право проживання ОСОБА_1 у кімнатах АДРЕСА_1 відсутні.

Судом першої інстанції оцінено зібрані у справі докази відповідно до положень ст. 212 ЦПК України та мотивовано у рішенні чому прийнято до уваги одні із них і відхилено інші.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2008 року залишити без змін.

Протягом двох місяців з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.