Судове рішення #4802935

 

            Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-195/2009 р.                             Головуючий в 1 інстанції 

                                                     Бухарєва Т.І.

Категорія 30                                         Доповідач в апеляційній   

                                                    інстанції Птіціна В.І.  

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого   - Сімоненко В.М.,              

суддів        - Птіціної В.І., Колбіної Т.П.,

при секретарі - Маслові О.О.,

за участю     - відповідача ОСОБА_1,

                представника відповідача ОСОБА_2-

                ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа - відділ державної виконавчої служби Балаклавського району міста Севастополя, про відшкодування витрат на зберігання майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Балаклавського районного суду                м. Севастополя від 23 лютого 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, в якому просила суд відшкодувати витрати в сумі 12600 грн., пов'язані із зберіганням майна відповідачів, переданого їй на відповідальне зберігання, а також судові витрати.

Вимоги мотивовані тим, що 10 грудня 2004 року в порядку ст.79 Закону України „Про виконавче провадження” на підставі виконавчого листа №2-589 від 18.06.1999 року було виконано рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У зв'язку з тим, що відповідачі на початку проведення виконавчих дій були відсутні, а наприкінці відмовились від одержання своїх особистих речей та майна згідно з описом, все майно було передано позивачеві працівниками виконавчої служби на відповідальне зберігання. У зв'язку з необхідністю в приміщенні, позивач була змушена звернутися до приватного підприємця ОСОБА_6 та орендувати склад. 01 січня 2005 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений договір про передачу майна на відповідальне зберігання, за яким сума сплати за зберігання становила 600 грн. на місяць.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 23 лютого 2007 року позов задоволено. Ухвалено зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 відшкодувати ОСОБА_4 витрати на зберігання їх особистого майна в сумі 12600 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 293 грн. 36 коп., а всього 12 893 грн. 30 коп.

У жовтні 2008 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 14 листопада 2008 року заява ОСОБА_1 залишена без задоволення.

26 листопада 2008 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду, в якій ставить питання про його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд. Вимоги мотивовані тим, що при розгляді справи судом порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають  обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Проте, з такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права та не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Відповідно до вимог ч.1,5,7,9 ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик до суду надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням  оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Із справи вбачається, що 23 лютого 2007 року по справі судом постановлено та проголошено оскаржене рішення (арк.справи 122-123, 124-125).

В матеріалах справи знаходиться сповіщення відповідачів про судове засідання, призначене на 23 лютого 2007 року через засоби масової інформації (арк.с.117,118).

Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 02 жовтня 2006 року (арк.справи 65), відповідачем ОСОБА_5 було повідомлено суду про місце свого проживання, а саме:АДРЕСА_2, а також про відсутність відповідача ОСОБА_1 з причини його знаходження за межами України.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до порушення, встановленого ЦПК України, порядку повідомлення осіб, про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачі належним чином не були повідомлені про розгляд справи, що відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України являється підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

За таких обставин рішення суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.303, п.5 ч.1 ст.307,  ст.ст. 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 23 лютого 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

 

Головуючий         (підпис)          В.М.Сімоненко

 

Судді              (підпис)          В.І.Птіціна

 

                   (підпис)          Т.П.Колбіна 

 

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя                          В.І.Птіціна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація