Справа № 2-а -801/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2009 року Слов`яносербський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кобзій Т.І.
при секретарі Мінка Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,
ВСТАНОВИВ:
11 лютого 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації, посилаючись на ту обставину, що 28 липня 2007 року в неї народився син ОСОБА_2. Вона звернулася до УПСЗН Слов`яносербської райдержадміністрації про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку. Заява була задоволена, і допомога була призначена, але в розмірі, який не відповідає чинному законодавству. Відповідно до ст..15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, яка діяла на 1.01.2007 року, державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської райдержадміністрації виплачувало їй вказану допомогу в розмірі різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб, на підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Конституційний Суд України рішенням від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнав, що не відповідають Конституції України положення Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік”, пункту 14. ст..71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст. 15 та пункту 3 розділу УШ „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.
Законом „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (ст..62) встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2007 року – 434 грн. на місяць, з 1 квітня – 463 грн., 1 жовтня 2007 року - 470 грн.. Тобто, відповідач повинен доплатити їй допомогу за жовтень 2007 року в сумі 388 грн. 82 коп., за листопад 2007року – 362 грн. 27 коп., за грудень - 359 грн. 12 коп.. Загальна сума недоплати за 2007 рік становить 1110 грн. 21 коп..
В листопаді 2008 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок допомоги, проте отримала відмову. Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської райдержадміністрації по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-річного віку незаконними та зобов’язати відповідача доплатити заборгованість по допомозі за 2007 рік в сумі 1110 грн. 21 коп ..
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, та просила суд поновити пропущений нею строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася лише в жовтні 2008 року, від коли й повинен рахуватися строк звернення до суду.
Представник відповідача направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та надав заперечення на адміністративний позов, з позовом не згоден. Вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивачка дійсно перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення з червня 2007 року та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, як особа, не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. У відповідністю з ч.2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет. Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” було призупинено дію Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку проводиться в розмірі різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб . Конституційний Суд України рішенням від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнав, що не відповідають Конституції України ці положення Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, проте до цього часу законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплат допомоги в підвищеному розмірі. Зміни до Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” не були внесені, та фінансування для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку збільшено не було. Виплата сум допомоги по догляду за дитиною здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Іншого чинним законодавством не передбачено. Крім того, посилаючись на ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, тобто позивачкою пропущені строки позовної давності для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження сум виплати допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік, відповідач наполягає на відмові в позові у зв’язку з пропущенням позивачкою строку для звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_1 Нікіти Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, з 8 жовтня 2007 року, як особа, не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, в редакції що діяла на 31.12.2006 року, передбачено, що допомога до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489 від 19.12.2006 року дію частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним положення статті 56 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
З моменту визнання норми закону неконституційною, вона втрачає чинність, тому з 09.07.2007 року відновлено дію частини 1 статті 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З таких підстав, позивачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 8 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів. У відповідністю з ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка пояснила, що раніше не звернулася до суду з позовом, оскільки дізналася про порушення свого права лише в жовтні 2008 року та просила поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки Управління праці та соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації не проінформувало її про наявність права на отримання допомоги по догляду за дитиною відповідно до законодавства. Суд вважає, що не знання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню, а посилання відповідачки на ту обставину, що Управління праці та соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації не проінформувало її про наявність права на отримання допомоги по догляду за дитиною відповідно до законодавства, є безпідставними, оскільки відповідач і не зобов’язаний був інформувати позивачку про діюче законодавство. Тому суд не знаходить підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду. Рішення Конституційного Суду України, яким було визнано неконституційним положення статті 56 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, було прийнято 09.07.2007 року. Позивачка щомісячно отримувала допомогу від відповідача, і у відповідності зі ст..99 КАС України повинна була звернутися до суду протягом року з дня, коли дізналася про порушення свого права. Суд вважає, що позивачка мала дізнатися про те, що її права порушуються, кожного місяця, при отриманні допомоги в меншому розмірі, ніж встановлено законом.
У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення допомоги по догляду за дитиною за період з 8 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає, що в позові щодо підвищення допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку за вказаний період необхідно відмовити, оскільки позивачка звернулася до суду з позовом лише 11.02.2009 року.
Керуючись Законом України„Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ст.ст. 2, 17,18,87,94,99, 100, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації щодо виплати заборгованості з допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку за період з 8 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кобзій Т.І.