Справа № 2-165/2008

Номер рядка звіту 38

                                                               номер провадження -

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2008 р.                                                Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі:

головуючої - судді Куліченко М.В.

при секретарі Мишко В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Коростень

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом і вказує, що 25 грудня 1978 року , номер її дідусь ОСОБА_5 .що проживав в м.Коростень, Житомирської обл..

Після смерті дідуся відкрилася спадщина на належне йому на праві приватної власності майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями і знаходиться в АДРЕСА_1 |

       Факт належності спадкодавцю житлового будинку з надвірними будівлями підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05. 11. 2005 року. З моменту смерті дідуся вона зробила поточний ремонт в будинку, обробляє присадибну ділянку, забезпечує схоронність        всього        майна        тобтофактично        прийняласпадщину . Для переоформлення спадщини їй необхідно встановити факт прийняття спадщини.

Вважає, що відповідно до ст. 549 ЦК України вступила в фактичне управління і володіння спадковим майном, а тому прийняла спадщину після смерті дідуся , з дня смерті дідуся 1 по сьогоднішній час доглядає за спадковим житловим„будинком з надвірними будівлями, утримує в справному стані спадкове майно та забезпечує його схоронність Просила постановити рішення про встановлення факту прийняття нею спадщини по смерті дідуся ОСОБА_5 , та визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , звернулись з зустрічним позовом і зазначили, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, земельної ділянки, яка перебувала в його користуванні, предметів домашньої обстановки та іншого майна. На момент відкриття спадщини спадкоємцями першої черги були його дружина, ОСОБА_7 , яка перебувала з ним в шлюбі та його діти: ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Спадщину після ОСОБА_5 в повному обсязі прийняла лише його дружина, ОСОБА_7 , яка постійно проживала у вказаному будинку, обробляла земельну ділянку біля будинку та користувалася предметами домашньої обстановки.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент відкриття спадщини по її смерті , спадкоємцями першої черги були її діти: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та її внуки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які мали право на спадщину відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу України (1963 року), після смерті їх батька ОСОБА_16 померлого в 1990 році, Спадщину в рівних частинах у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, земельної ділянки та предметів домашньої обстановки, прийняли лише її діти, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які хоча і не проживали у вказаному будинку, але маючи ключі від згаданого будинку, зберігали в ньому свої речі, користувалися надвірними будівлями та обробляли земельну ділянку біля будинку, використовували предмети домашньої обстановки. До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини вони не звертались, оскільки спорів щодо користуванням спадковим майном не виникало.

З червня 2002 року ОСОБА_17  після тривалої хвороби помер, не встигнувши оформити прийняття спадщини у встановленому порядку. Право на спадкове майно батька відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу Української РСР (1963 року) перейшло до його сина,  ОСОБА_4 , який після його смерті користувався будинком АДРЕСА_1 , зберігаючи там свої речі, використовував предмети домашньої обстановки, та обробляв 1/3 земельної ділянки, біля будинку. До нотаріуса з заявою позивачі не звертались, перешкод в користуванні будинком, земельною ділянкою та предметами домашньої обстановки не мали.

В 2005 році ,з метою в подальшому оформити право на спадщину на вказане майно до Коростенського МЕТІ звернулася ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та оформила право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 за власником ОСОБА_5 , який на той час був померлим.

В подальшому ОСОБА_1 отримала право на спадщину на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду від 14.12.2005 року (в подальшому це рішення було скасоване апеляційним судом Житомирської області 17.12.2007 року) і відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12403136 від 06.11.2006 року оформила це право на своє ім”я хоч не мала права на спадкування за законом, який діяв на момент відкриття спадщини, оскільки відповідно до вимог ст.. 229, 230 Цивільного кодексу України не входила ні до першої, ні до другої черги спадкоємців за законом, жодного дня не проживала у зазначеному будинку, її право на майно визнане лише за згодою ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_17 (після смерті якого в порядку спадкової трансмісії право на спадкування перейшло до його сина ОСОБА_4 ). Оскільки, ОСОБА_2 не оформила право на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, тому не мала права розпоряджатись зазначеним вище майном. Просили скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12403136 від 06.11.2006 року виданий Коростенським МЕТІ на ім`я ОСОБА_1 , встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_18 у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , земельної ділянки та предметів домашньої обстановки його дружиною ОСОБА_7 . Встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 у рівних частках у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , земельної ділянки та предметів домашньої обстановки її дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_17 . Встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_17 його сином ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частини житлового будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки., біля будинку та визнати за ним право власності на зазначене майно.        

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові і просила задовольнити. Зустрічний позов не визнає.

Відповідачка ОСОБА_2 первісний позов визнала. Зустрічний позов не визнає, вважає, що все спадкове майно має належати її донці.

Позивачі по зустрічному позову , позову ОСОБА_1 - не визнали.

Вислухавши сторони, вивчивши справу , суд прийшов до наступного:

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Коростень, відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, земельної ділянки, яка перебувала в його користуванні, до зазначеного будинку, предметів домашньої обстановки та іншого майна. На момент відкриття спадщини по його смерті, спадкоємцями першої черги були його дружина, ОСОБА_7 , яка перебувала з ним в шлюбі та його діти: ОСОБА_19 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Спадщину після ОСОБА_18 в повному обсязі прийняла лише його дружина, ОСОБА_7 , яка постійно проживала у вказаному будинку, розпорядилась нею, обробляла земельну ділянку біля будинку та користувалася предметами домашньої обстановки. За життя, вона розпорядилась щодо використання земельної ділянки біля спірного будинку, поділивши її умовно між дітьми, які і використовували її за призначенням кожен свою частку.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент відкриття спадщини по її смерті , спадкоємцями першої черги були її діти: Валентина, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та її онуки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які отримали право на спадщину відповідно до ст. 551 ЦК України (1963 року), після смерті їх батька ОСОБА_16 померлого в 1990 році. Зазначені особи з відповідною заявою про прийняття спадщини вони не звертались, оскільки спорів щодо користуванням спадковим майном не виникало.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_17 , не оформивши свої спадкові права у встановленому порядку. Право на спадкове майно, по його смерті , відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу Української РСР (1963 року) отримав син , ОСОБА_4 , який користувався спірним будинком , зберігаючи там свої речі, використовував предмети домашньої обстановки, та обробляв 1/3 земельної ділянки, біля будинку. До нотаріуса з відповідною заявою позивачі за зустрічним позовом , не звертались, бо перешкод в користуванні будинком, земельною ділянкою та предметами домашньої обстановки не мали.

В 2005 році ,з метою в подальшому оформити право на спадщину на все спадкове майно по смерті ОСОБА_18 до Коростенського МЕТІ звернулася ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_18 та ОСОБА_7 , вона оформила документи про право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , який на той час був померлим.

В подальшому ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 отримала право на зазначену спадщину на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду від 14.12.2005 року, і відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12403136 від 06.11.2006 року оформила це право на своє ім”я, хоч не мала права на спадкування за законом, який діяв на момент відкриття спадщини, оскільки відповідно до вимог ст. 229, 230 Цивільного кодексу України 1963 року ,не входила ні до першої, ні до другої черги спадкоємців за законом, жодного дня не проживала у зазначеному будинку, її право на майно визнане лише за згодою ОСОБА_2 , яка сама була спадкоємцем першої черги за законом разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_17 ,після смерті якого в порядку спадкової трансмісії право на спадкування отримав його син ОСОБА_4 . Зазначене було скасоване апеляційним судом Житомирської області 17.12.2007 року . За таких обставин, ОСОБА_1 права на спадщину по смерті ОСОБА_18 не набула. Керуючись ст. 213-218 ЦПК України, ст.ст.530, 548, 549 ЦК У країни,( 1963 р) суд,-

ВИРІШИВ :

Відмовити ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Встановити факт прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружиною ОСОБА_7 анівною і визнати за нею право власності на спадкове майно померлого у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями на земельній ділянці, яка відведена до цього будинку.

Встановити факт прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_7 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 її дітьми:         ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 та  ОСОБА_17 і визнати за кожним з них право власності в рівних частках , на спадкове майно померлої у вигляді:житлового будинку  АДРЕСА_1 з надвірними будівлями на земельній ділянці, яка відведена до цього будинку.

Встановити факт прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_17 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , його сином ОСОБА_4 і визнати за ним право власності на це спадкове майно у вигляді: 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями на земельній ділянці, яка відведена до цього будинку.

Скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно у вигляді буд. АДРЕСА_1 , за № 12403136 від 6.11.2006 року на ім”я ОСОБА_1 . Сторони від сплати судвитрат звільнити , згідно п. 18 ст.4 ДКМУ “Про державне мито”. Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду на протязі 20 днів, після подачі заяви про оскарження, яка подається протягом 10 днів, після його проголошення.

Суддя: