Справа № 392/384/22

Провадження № 2/392/389/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       26 липня 2022 року                                                                м. Мала Виска

                               Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого  судді                Березія Ю.А.,

при секретарі                        Кальній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,  

В С Т А Н О В И В :

       Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, посилаючись на те, що вона є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . У будинку зареєстрована відповідач, яка фактично не проживає на протязі останніх десяти років. Тому, позивач вважає, що відповідач втратила право на користування жилим приміщенням, що частково належить їй на праві приватної власності.

       29 квітня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 33).

       26 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 41).

       Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

       Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 8).

       Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в житловому будинку, 1/2 частка якого належить на праві власності позивачеві, яка фактично не проживає на протязі останніх десяти років. Факт проживання без реєстрації відповідача підтверджується актом про підтвердження інформації щодо непроживання осіб (а.с. 12).

       Таким чином, відповідачем порушено вимоги частини 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

       Відповідно до частини 2 статті 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

       Враховуючи, що відповідач на протязі десяти років фактично не проживає в житловому будинку, 1/2 частка якого належить позивачеві на праві приватної власності, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання відповідача ОСОБА_2  особою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .        

       Керуючись статтями 264-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

       Позов задовольнити.

        ОСОБА_2 визнати особою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .        

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 992 гривні 40 копійок судового збору.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

       Заява про перегляд заочного рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасники справи:

       позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

       відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , дані паспорта ідентифікаційного номера невідомі.

       Головуючий

       суддя