ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

10.03.09

Справа №2а-5472/08/10

 

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшова А.М. ,

при секретарі Дерюшковій І.А.,

за участю прокурора -Васьків Я.Й., посвідчення № 09021, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу 

за позовом   Прокурора Красногвардійського району АР Крим   в інтересах особи   ОСОБА_1 

до   ОСОБА_2            

про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги у сумі 3568 гривень 00 копійок,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Прокурор Красногвардійського району Автономної Республіки Крим у жовтні 2008 року звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом на захист інтересів ОСОБА_1 та просив стягнути з ОСОБА_2 недоотриману суму разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику війни, за 2006- 2008 роки в сумі 3568 гривень 00 копійок. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно до частини 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник війни має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, але на протязі 2006-2008 років відповідач виплатив позивачу разову допомогу у розмірах, передбачених Законами України "Про державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а саме у розмірі: 50 грн., 55 грн. та 65 грн. відповідно. Таким чином, різниця між фактично виплаченою відповідачем сумою разової допомоги та сумою, передбаченою Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" складає 3568 гривень.   

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, зазначив, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів 3-го рівня, а фінансування цих видатків здійснюється згідно бюджетного розпису, якій затверджується на відповідний рік. У 2006-2008 роках не передбачені кошти на виплату щорічної разової соціальної допомоги до 5 травня учасникам війни у розмірах, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Окрім того, відповідач звернув увагу суду на те, що згідно зі ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк в один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, тобто позивачем цей строк пропущений.

У судове засідання позивач та представник відповідача, не з'явилися, про дату, місце та час судового розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією, позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, від відповідача до суду поступили письмові заперечення проти позову із зазначенням про розгляд справи за їх відсутністю, суд з урахуванням думки прокурора вважає можливим задовольнити подання позивача та відповідача і відповідно до ст. 128 КАС України. провести розгляд справи за їх відсутністю.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовний заяви та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно із частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Додатку 3 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про структуру місцевих державних адміністрацій"  управління праці та соціального захисту населення відносяться до структурних підрозділів районних державних адміністрації, які згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-XIV являються місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Таким чином, ОСОБА_2 у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Правовий статус ветеранів війни - учасників війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, визначені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позивач -ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії В-І № 666972 (а. с. 7), та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту" від 25.12.1998 р. № 367-ХІV статтю 14 доповнено частиною 5 згідно якою щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Частиною 3 статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту" встановлено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Пунктом 18 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" статті 12,13,14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинені в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, а ст. 30 цього Закону розмір допомоги встановлено у розмірі 50 гривень.

Пунктом 13 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V  стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинена в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, а ст.29 вищезазначеного Закону встановлений інший розмір такої виплати, а саме, у розмірі 55 гривень. 

Крім цього, Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст частини 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  був викладений в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Вказані зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Таким чином, частина 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діє у редакції, згідно з якою учасникам війни мають щорічно до 5 травня виплачуватись разова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, суд виходить з наступного.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 визнано неконституційними положення пункту 13 ст.71  Закону України від 19.12.2006 р. № 489 "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено дію частини 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.  

Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, встановлення Законами України "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" обмежило обсяг прав даної категорії громадян. Залишивши незмінним зміст права на отримання щорічної разової грошової допомоги, Закони України про Державний бюджет України на відповідний рік звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати, і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення належних умов існування учасників війни.

Відповідно до частини 1 ст.17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок утримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

З огляду на вищевикладене, позивач у справі обґрунтовано дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не положень Законів України "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до частини 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Відповідно частини 1 статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня встановлено у розмірі 481 гривня 00 копійок.

Таким чином, розмір щорічної допомоги учасникам війни до 5 травня за 2008 рік відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" складає 481 х 3 = 1443 гривень 00 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем за 2008 рік позивачем отримана щорічна державна соціальна допомога в розмірі 65 гривень 00 копійок. Таким чином, різниця між отриманим позивачем розміром допомоги та розміром, що передбачений частиною 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" складає 1443,00-65,00 = 1378 гривень 00 копійок. 

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1027 гривень за 2006 рік та 1163 гривень за 2007 рік щорічної одноразової матеріальної допомоги к 5 травня суд зазначає наступне.

Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у  статті 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У запереченнях на адміністративний позов відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.

Позивач не просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.   

Відповідно до ч.1 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Позивач звернувся до суду 24 жовтня 2008 року, тобто позивачем був порушений річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з вимог про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2006-2007 роки, тобто з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з вимог про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2006,2007 роки. За таких обставин у цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.  

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає недовиплачена щорічна разова грошова допомога, як учаснику війни, за 2008 рік у сумі 1378 гривень 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 10 березня 2009 року. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 березня 2009 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 160, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд     

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни, за 2008 рік, із розрахунку трьох мінімальних пенсій за віком, в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. В решті позовних вимог відмовити.    

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанов

а набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови  через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

 

Суддя  Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Кудряшова А.М.