ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
"28" лютого 2007 р. |
Справа № 02-2/9-105 |
УХВАЛА
Суддя , розглянувши позовні матеріали гр.. ОСОБА_1, м. Тернопіль, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аско”, м. Тернопіль, та виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ „Аско” від 10.03.2006 р. та скасування державної реєстрації статуту ТОВ „Аско” в редакції, що затверджена зборами учасників ТОВ „Аско” від 10.03.2006 р. ,
встановив:
- порушення позивачем при зверненні до суду правил поєднання вимог.
Відповідно до частини 1 п. 1 статті 12 ГПК України господарському суду підвідомчі спори, крім тих, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Статут товариства є локальним індивідуальним актом ненормативного характеру, який розробляється та затверджується учасником ( -ками) (засновником (-ками) юридичної особи, і, водночас, корпоративним актом.
Між тим, частина 1 статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” надає визначення „державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” , як засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Державний реєстратор, за визначенням ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 цього Закону, є посадовою особою , яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці .
Вказане свідчить , що державний реєстратор на основі законодавства здійснює делеговані державою повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом.
Таким чином реєстратор у розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.
У відповідності з пунктом 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, до яких належить і статут, є вимогою, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Вказана обставина не виключає розгляду господарським судом , в рамках розгляду корпоративного спору відповідно до ст. 12 ГПК України ( в редакції Закону України від 15.12.2006 р. № v0254667-06 ), вимог щодо законності статуту , як корпоративного акту, якщо така вимога не поєднана з вимогою про скасування його державної реєстрації .
Відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
В силу пункту 5 частини 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
За змістом частин 1 та 3 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України „Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Враховуючи , що позивач звернувся з вимогами, які підлягають розгляду судами за правилами різного судочинства, позовна заява від 21.02.2007 р підлягає поверненню позивачу для роз'єднання вимог .
З огляду на наведене, керуючись ст. 61, п. 5 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя
Ухвалив:
1. Повернути заявнику - гр.. ОСОБА_1, АДРЕСА_1, позовну заяву б/н від 21.07.2007 р. (НОМЕР_1) та додані до неї матеріали ( всього на 22-х арк..) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аско”, м. Тернопіль, та виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ „Аско” від 10.03.2006 р. та скасування державної реєстрації статуту ТОВ „Аско” в редакції, що затверджена зборами учасників ТОВ „Аско” від 10.03.2006 р. для роз'єднання позовних вимог та звернення за підсудністю.
2. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.
Суддя