Справа № 2-118, 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року                   Ставищенський районний суд Київської області в складі:

     головуючої судді:                    Марущак Н. М.,

           при секретарі:                      Карабань З. І.,

 з участю позивачки:                    ОСОБА_1,

              відповідача:                     ОСОБА_2,            

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулась ОСОБА_1, посилаючись на те, що 23 червня 2000 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_2 Від спільного шлюбу мають дочку ОСОБА_3, яка народилась 31.08.1992 року. Дочка постійно проживає з нею.

Рішенням Ставищенского районного суду Київської області № 2-381 від 09.12.1997 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.

Їхня дитина з 1994 року хворіє (діагноз: епілепсія: полімфорні приступи). Згідно довідки Носівської ЦРЛ за №12-24/971 від 29.10.2008 року, дочка ОСОБА_3, перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра з діагнозом - епілепсія.

Двічі на рік проводиться її стаціонарне лікування, для лікування необхідно придбати ліки. Крім того, ОСОБА_3 необхідна підтримуюча терапія (постійне прийняття необхідних ліків). Згідно з довідкою Носівської ЦРЛ їй постійно призначені такі препарати як Депакін-Хроно, Топомакс.

Вона за власні кошти придбала: в 2006 році - анальгетики, седативні, відхаркуючи, місцеву анестезію на суму 796 грн. 67 коп., в 2007 році - седативні, жовчогінні, анальгетики на суму 638 грн. 12 коп., в 2008 році - топомакс, нейролептики, відволікаючі та інші медикаменти на суму 634 грн. 96 коп., в 2009 році - медикаменти на суму 122 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 2192 грн. 25 коп.

Всі вказані вище препарати були використані під час лікування її дочки. Крім вказаного, вона  витрачала гроші на дорогу до лікарні, на посилене харчування, адже для неї передбачена спеціальна дієта.

Її прохання надати допомогу в додаткових витратах в зв'язку з лікуванням дитини відповідач ігнорує.

Позивачка просить стягнути додаткові витрати в сумі 2192 грн. 25 коп. одноразово з відповідача, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь.

Позивачка в попередньому судовому засіданні підтримала позовні вимоги та підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, усну заяву відповідача про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем вказаного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

Суд вважає, що оскільки дитина проживає з матір”ю, хворіє, потребує постійного лікування та перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра з діагнозом – епілепсія і позивачка несе регулярні витрати по посиленому харчуванні дочки, по проїзду до медичного закладу, в період з 2006 по 2009 роки понесла також витрати на придбання ліків в сумі 2192 грн. 25 коп. і відповідач позовні вимоги визнає, з нього слід стягнути на користь позивачки додаткові витрати, понесені нею в зв’язку з лікуванням дочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Керуючись ст. 185 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, ст. 88 ч. 1, ст. 130 ч. 4, 174, 213-215 ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого зварювальником в ТОФ „ФК ЛТД”, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки м. Носівка, вул. Руденка, 10, Носівського району Чернігівської області, витрати на дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, пов’язані з її хворобою в сумі 2192 (дві тисячі сто дев’яносто дві) гривні 25 копійок та витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя