Справа №1-66/10 25.05.2010 25.05.2010 25.05.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-290/2010р. Головуючий 1-ї інстанції Молчанов О.Г.

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Ржепецького О.П.

суддів: Івченко О.М., Дзюби Ф.С.

за участю прокурора – Максимішіна Л.О

засудженого – ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями законного представника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2010 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого

-30.07.2008р. Ленінським районним судом м. Миколаєва, за ч. 3 ст. 185 КК України – до 4-х років позбавлення волі, на підставі статей 75, 104 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України – до 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2008р. і остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.

ОСОБА_5, 02.08.1990 року нгародження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,

- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України – до 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_5 зобовязано реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого

-06.08.2008р. Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 121 КК України – до 5-ти років позбавлення волі, на підставі статей 75, 104 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України – до 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 30.07.2008р. і остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.

Крім того судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Згідно вироку суду ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнано винними в тому, що 18 серпня 2009 року, в період часу з 02 до 03 години вони за попередньою змовою між собою, маючи умисел на викрадення чужого майна, шляхом пролому стелі будівлі магазину-бару «Міленіум», розташованого в смт. Березнегувате Миколаївської області по вул. 1-го Травня, проникли в приміщення, звідки таємно викрали матеріальні цінності, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1990 грн. 65 коп.

В апеляції законний представник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_2 просять змінити вирок районного суду, призначивши засудженим покарання із застосуванням ст. 75 КК України, так як на їх думку суд при призначенні покарання засудженим не врахував щире каяття, думку потерпілої та начальника служби у справах дітей Березнегуватської райдержадміністрації, які вважали недоцільним призначення покарання пов’язане з ізоляцією від суспільства.

В запереченнях на апеляцію прокурор, який підтримував державне обвинувачення, просить вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, так як на його думку при призначенні покарання судом були враховані всі обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу засуджених, які раніше судимі і відбуваючи покарання знову скоїли злочин, а тому вважає неможливим виправлення засуджених без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 та законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 в підтримку доводів своїх апеляцій, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів знаходить їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами вина засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 при обставинах викладених у вироку не заперечується, як і не заперечується кваліфікація їх дій за ст. 185 ч. 3 КК України.

Що стосується покарання, то воно засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67, 71 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості вчиненого, даних про особу засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які раніше судимі і під час відбування покарання знову скоїли умисний злочин, обставин, що пом’якшують покарання, в тому числі і тих, на які посилаються апелянти.

Прохання апелянтів призначити їм покарання з застосуванням ст. 75 КК України, є безпідставними.

Так, як згідно п.10 постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про внесення змін та доповнень до постанови ПВСУ від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з положень закону, а також зі змісту ч.3 ст. 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків і на підставі ст. 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є недопустимим.

Тому, виходячи з викладеного керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засудженого ОСОБА_2. та законного представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Березнігуватського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2010 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2, без змін.

Головуючий

судді: