Справа №13-451/09 18.02.2010 18.02.2010 18.02.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-106/2010р. Головуючий 1-ї інстанції Рудяк А.О.

Категорія: постанова про закриття Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

провадження по справі

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Хоміка І.М.

Суддів: Івченко О.М., Дзюби Ф.С.,

за участю прокурора – Данчука В.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілого – ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.11.2009р., якою провадження по кримінальній справі відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,

закрито у зв’язку зі сплиненням строку давності.

ВСТАНОВИЛА:

12 травня 2009 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_4 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України.

04 вересня 2009 року відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і ОСОБА_4 по даній справі був визнаний цивільним позивачем на суму 50350 грн.

Постановою Центрального районного суду від 17 листопада 2009 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку зі сплиненням строку давності, а провадження по даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 1 ст. 71, ст. 111, ст. 282 КПК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що з моменту нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень 06 квітня 2007 року на момент винесення постанови пройшло більш як два роки і обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти такого рішення.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову районного суду скасувати а справу направити на новий судовий розгляд.

Посилається на те, що тілесних ушкоджень ОСОБА_4 він не наносив, а сам потерпілий протягом всього часу не звертався ні до правоохоронних органів ні до лікарні.

Крім того, вважає, що постанова від 04 вересня 2009 року є незаконною оскільки винесена з порушенням вимог ст. 111 КПК України та п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, яка передбачає вжиття заходів для повного, об’єктивного і всебічного дослідження обставин справи.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_2О в підтримку доводів апеляції, ОСОБА_4, який просив постанову суду залишити без змін, думку прокурора, який також вважав, що постанова суду повинна залишитися без змін, перевіривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі скарги факт спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень мав місце 04 квітня 2007 року, але він звернувся до суду з заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч.1 КК України лише 12 травня 2009 року, тобто після закінчення строків давності.

При розгляді справи 17.11.2009 року суд з урахуванням положень п.1 ч.1 ст. 49 КК України, де зазначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо при скоєнні злочину невеликої тяжкості, пройшло два роки, правильно прийшов до висновку про можливість прийняття такого рішення, оскільки ОСОБА_3 звернувся до суду більш ніж через два роки, а обвинувачений проти цього не заперечував.

При розгляді справи судом не допущено порушення норм кримінально-процесуального права, які б слугували підставами для зміни чи скасування вироку.

Тому, виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію звільненого від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.11.2009 року відносно ОСОБА_2, без змін.

Головуючий

судді: