Справа № 2-135/09

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

               5 травня  2009 року                    м. Кодима, Одеської області

             Кодимський  районний   суд Одеської області  в складі:

                               головуючого – судді         Гури А.І.

                               при секретарі                  Поліковській О.І.

                               за участю:   позивача      ОСОБА_1

                           представника відповідача   ОСОБА_2

                                         третьої особи          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Кодимі,  Одеської області  цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до  Кодимської центральної районної лікарні (далі- ЦРЛ), третя особа – ОСОБА_3  про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди,

                                              В С Т А Н О В И В:

       Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про  відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди, спричинених неналежним виконанням своїх професійних обов»язків лікарем Кодимської ЦРЛ – ОСОБА_3, внаслідок чого настала смерть її сина - ОСОБА_4.

       В судовому засіданні, обгрунтовуючи свої вимоги позивачка пояснила, що  в період з 12 травня по 19 травня 2005 року ОСОБА_3, як хірург, завідуючий хірургічним відділенням Кодимської ЦРЛ лікував її сина – ОСОБА_4. В результаті недбалого відношення до своїх професійних обов»язків лікаря ОСОБА_3, син 19 травня 2005 року помер. ОСОБА_3 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 140 ч.1 КК України. 26 грудня 2008 року кримінальна справа щодо ОСОБА_3 Кодимським районним судом Одеської області закрита на підставі ст.1 п.»б» Закону України «Про амністію». Таке рішення суд прийняв, беручи до уваги заяву підсудного, згідно якої той не заперечував протии застосування амністії. Проведеним досудовим і судовим слідством по справі вина підсудного була доказана повністю. У звязку з лікуванням сина, а потім і похованням, вона понесла певні витрати. Так, на лікування, а потім і поховання вона витратила 10157 грн.09 коп.. Після втрати сина вона постійно звертається з медичною допомогою, оскільки погано себе почуває, переносить невиліковні моральні страждання. Моральну шкоду вона оцінює в 97 000 грн.. Оскільки ОСОБА_3 перебуває в трудових відносинах з Кодимською ЦРЛ, то сааме до лікарні вона і пред»являє позов. Просит його задовольнити в повному обсязі.

    Представник відповідача (за довіреністю)  в судовому засіданні позов визнав частково, а сааме в межах доведеності розміру матеріальних збитків, що спричинені позивачці. В іншій частині позов не визнає у зв»язку з його недоведеністю.

   Третя особа (ОСОБА_3І.) в судовому засіданні заперечуючи по суті позову, пояснив, що він дійсно лікував потерпілого ОСОБА_4. Вважає, що всі необхідні заходи вжив для того щоб врятувати того життя.

    Згідно постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26 грудня 2008 року по кримінальній справі №1-11/08 ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст.1 п.»б» та 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.  

  Згідно квитанції Балтської юридичної консультації від 21 вересня 2007 року ОСОБА_1 сплачено  2000 грн..

   Згідно товарного чеку №45 магазину «Уют» 20 травня 2005 року за костюм чоловічий, туфлі та сорочку сплачено 415 грн..

   Згідно квитанції №12 до прибуткового ордеру коллективного підприємства «Побутові послуги» від 20 травня 2005 року ОСОБА_1 за вінки сплачено 200 грн..

   Згідно накладної №35 від 20 травня 2005 року ОСОБА_1 придбала у магазині «Фортуна» простирадла та хустини жіночі на суму 264 грн..

   Згідно акту закупок у магазині «Все для дома» від 20 травня 2005 року ОСОБА_1 придбала  покривала, рушники та тюль на суму 469 грн..

   Згідно рахунку №354 від 5 вересня 2005 року ПП ОСОБА_5, ОСОБА_1 придбала пам»ятник за 3000 грн..

   Вислухавши вимоги позивача, заперечення відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,  що позов   може бути задоволеним частково з наступних підстав.

      Відповідно до частини другої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Згідно загальних положень про відшкодування шкоди і зокрема статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

   Частиною третьою статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові  для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

   Тобто, законодавець визначає, що  сторони звільняються від обов»язку доказування з питаннь, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою у випадку наявності вироку у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення. Законом не передбачено преюдиційності обставин, встановлених постановою суду по кримінальній справі у випадку застосування Закону «Про амністію».

  Згідно частини 7 статті 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).  Отже, суд, застосовуючи аналогію закону, вважає, що постанова суду по кримінальній справі про застосування амністії є обов»язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її винесено.

    Судом установлено, що саме винні дії відповідача призвели до пошкодження автомобіля «Мітсубіші», що належить позивачу. Цей факт сторони визнали і тому він не потребує доказування. Також визнане сторонами і те, що ремонт автомобіля здійснювався коштом відповідача.

    Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 1035 грн. 50 коп. втраченої вигоди, то ця вимога не грунтується на доказах. Суду не надано розрахунку настання такої шкоди. Крім того, в судовому засіданні з»ясовано, що позивач під час ремонту автомобіля здійснював поїздки, а тому його посилання на те, що внаслідок простою (10діб)  він не отримав певний дохід є безпідставними і суд їх до уваги не бере.

   Вимагаючи стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач посилається на те, що неправомірними діями останнього йому заподіяно душевних страждань, порушено нормальний робочий розпорядок.

    За змістом  ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

        Суд, розглядаючи зазначену вимогу позивача виходив з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Тобто, суду повинні були надані позивачем докази таких втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Цього зроблено не було. А тому суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

        Враховуючи викладене,  керуючись  ст.1166 ЦК України,  ст.ст.10,60, 213,215,223 ЦПК України, суд

                                            В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з Кодимської центральної районної лікарні Одеської області на користь ОСОБА_1 4918 грн. матеріальних збитків,  60000 грн. моральної шкоди, 2000 грн. витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги.

    В іншій частині позовних вимог - відмовити.

   Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

     Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду у такому ж порядку  подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                      Суддя                                        А.І.ГУРА