Справа № 2-1048

2009 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 квітня 2009 р. Залізничний районний суд м.Львова  в складі:

головуючого – судді      Ганича І.М.

при секретарі                  Мицько О.М.

з участю адвокатів         ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 про демонтаж самочинного будівництва і зустрічним позовом ОСОБА_3 до Залізничної райадміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Залізнична райадміністрація Львівської міської ради в липні 2008 р. звернулася з позовом в суд до ОСОБА_3 про демонтаж проведеного відповідачкою самочинного будівництва по АДРЕСА_1 зокрема, котельні розміром 2,38Х3,95 м, прибудови до будинку – 2,88Х6,40 м і сараю – 2,59Х3,68 м. Свої позовні вимоги Залізнична райадміністрація мотивує тим, що ОСОБА_3 будівництво цих об'єктів провадить без належно затвердженого проекту і необхідних дозволів та розмістила такі на межі з будинковолодінням №28 по вул.Доробок, не реагуючи на неодноразові попередження про демонтаж таких на виконання розпорядження голови Залізничної райадміністрації від 16.04.2003 р.

    ОСОБА_3 у вересні 2006 р. подала зустрічний позов до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на спірне самочинно збудоване нею нерухоме майно /котельню, прибудову до будинку і сараю/, зазначаючи, що ці споруди вона звела на належній їй на праві приватної власності земельній ділянці і що такі не створюють незручності сусідам ОСОБА_5, які теж спорудили будинок на межі їхніх земельних ділянок, проте звертаються із скаргами стосовно ведення нею самовільного будівництва, що фактично і породило в суд первісний позов.

    В листопаді 2008 р. ОСОБА_3 подала ще позов до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про усунення з їх боку перешкод в користуванні належним їй майном, в тому числі вказаними самочинно збудованими спорудами та просить зобов'язати тих звільнити простір земельної ділянки від спільної межі на відстань 1 м від збудованих ОСОБА_5 жилих будинків і сараїв та стягнути із ОСОБА_5 2 тис. грн. моральної шкоди за, на її думку, неправомірні дії тих з приводу подачі звернень в різні інстанції про знесення нею котельні та інших самовільно збудованих приміщень.

    В судовому засіданні представники Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради первісний позов підтримали, покликаючись на мотиви такого і який просять задоволити, а проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечили і просять такі відхилити.

    ОСОБА_3 первісного позову не визнала, а свої позовні вимоги як до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та і до ОСОБА_4 підтримала, посилаючись на мотиви таких, які просить задоволити.

    Представник Львівської міської ради позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради підтримала, а проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечила і зазначила, що ОСОБА_3 прибудувала котельню до будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 самовільно, без погодженого проекту і належного дозволу, як і самочинно спорудила прибудову до будинку та сарай, в той час як ОСОБА_4 провели реконструкцію свого будинку АДРЕСА_2 згідно затвердженого проекту та відповідного дозволу і здали такий в експлуатацію на підставі акту державної технічної комісії.

    ОСОБА_5 і його представник підтримали первісний позов, а позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали і зазначили, що ОСОБА_3 спірні споруди звела самовільно, фактично на межі з будинковолодінням АДРЕСА_2, а для спорудження котельні, що функціонує без введення в експлуатацію, використала капітальну стіну будинку ОСОБА_5, в якій появились тріщини, чому вони вимушені були звертатися із заявами в державні правоохоронні органи за захистом своїх прав, а не з метою заподіяння сусідці моральної шкоди, і за що ОСОБА_3 було притягнуто до адмінвідповідальності у виді штрафу. Також відмітили, що реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_2 проведено з дотриманням чинного законодавства, а не самовільно, просять позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задоволити, а в позовних вимогах ОСОБА_3 відмовити.

    ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, а подала заяву з проханням розглянути справу у  її відсутності, що суд вважає за можливе.

    Третя особа ОСОБА_6 теж первісний позов підтримала, а позови ОСОБА_3 не визнала і пояснила, що ОСОБА_3 здійснила добудови і прибудови по АДРЕСА_1 самовільно, без погодженого проекту на будівництво і необхідних дозволів органів влади, чим порушила права сусідів, зокрема її та ОСОБА_4, чому вони вимушені звертатися із заявами в різні інстанції для захисту своїх прав, просить первісний позов задоволити.

    Третя особа – ЛКП "Левандівка", будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направило в суд свого представника і суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності такого.

    Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб і виступи адвокатів, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов підставний і підлягає до задоволення, а в позовних вимогах ОСОБА_3 слід відмовити.

    Відповідно до ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

    Як встановлено судом, ОСОБА_3 належиться на праві власності земельна ділянка площею 521 м2 /0,0521 га/ по АДРЕСА_1 у м.Львові /а.с. 35/, де розташований її житловий будинок, до якого вона самовільно, без належного дозволу і затвердженого проекту, добудувала котельню розміром 2,38Х3,95 м, приміщення /прибудову/ розмірами 2,88Х6,40 м і облаштувала фундамент сараю – 2,59Х3,68 м. Наведене стверджується поясненнями сторін, третіх осіб і актом та листами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області /а.с. 102, 103, 105/, актом ЛКП "Левандівка" /а.с. 12/, технічним паспортом на жилий будинок по АДРЕСА_1 /а.с. 30-33/, постановою про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за самовільне будівництво /а.с. 29, 101/ та розпорядженням Залізничної районної адміністрації від 16.04.2003 р. про демонтаж спірних самовільно зведених споруд /а.с. 4/.

    Зазначені спірні споруди ОСОБА_3 звела на межі із будинковолодінням АДРЕСА_2, а для спорудження котельні використала капітальну стіну будинку ОСОБА_4, що підтверджується актом ЛКП "Левандівка" /а.с. 104/, викопіровкою із плану земельної ділянки /а.с. 30 зв./ і фототаблицею /а.с. 55-57, 121/ та що відмітили в суді сторони і треті особи.

    Між тим, ОСОБА_3 запустила спірну котельню самовільно, без виготовлення проекту на газифікацію прибудови і видачі технічних умов, та не надає доступу працівникам Львівгазу до такої /а.с. 165, 166/, чому функціонування цієї котельні становить загрозу безпеці як сусідам ОСОБА_4 так і самій ОСОБА_3

    Виходячи із наведеного та враховуючи, що здійснене ОСОБА_3 самочинне будівництво порушує права сусідів ОСОБА_4, то первісний позов слід задоволити, а в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на самовільне збудоване спірне нерухоме майно /котельню, прибудову до будинку і сарай/ - відмовити.

    Відповідно не підлягають до задоволення і позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про усунення з їх боку перешкод в користуванні належним їй майном, - спірними самочинно збудованими спорудами, про що зазначено вище.

    Також слід відмовити і у вимогах ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_5 на 1м від спільної межі простору земельної ділянки від збудованих жилих будинків і сараїв, оскільки, як встановлено судом, така забудова ОСОБА_5 проведена з дотриманням чинного законодавства і без порушення будівельно-технічних та санітарних норм і правил, а згідно проектних пропозицій /а.с. 110-119/ і на підставі розпоряджень Залізничної райадміністрації /а.с. 142, 99, 106-120/, акта про прийняття в експлуатацію добудови до житлового будинку по АДРЕСА_2 /а.с. 98-100/ і оформленням права власності на будівлі по АДРЕСА_2 у м.Львові за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 /а.с. 106, 109, 143/.

    Встановлено, що ОСОБА_5 зверталися із заявами в державні і правоохоронні органи за захистом своїх прав, з приводу самовільного будівництва ОСОБА_3 спірних споруд впритик до їх будинковолодіння, і їх вимоги знайшли своє підтвердження, про неправомірність будівництва ОСОБА_3 наведено вище, а тому у вимозі ОСОБА_3 про відшкодування із ОСОБА_5 і ОСОБА_4 2 тис. грн. моральної шкоди теж необхідно відмовити.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України,                         ст.376 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати, протягом місяця після вступу рішення у законну силу, самочинну збудовані по АДРЕСА_1 у м.Львові котельню розмірами 2,38Х3,95 м, прибудову до будинку розміром 2,88Х6,40 м і сарай розміром 2,59Х3,68 м, в противному разі такі демонтувати силами ЛКП "Левандівка" за рахунок коштів ОСОБА_3

В зустрічному позові ОСОБА_3 до Залізничної райадміністрації Львівської міської ради і її позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: