Справа № 1-133 2009 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 року. Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Кравецькій Н.Н.
з участю прокурора Мелько
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4,
за ст.185 ч.3 КК України, суд-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 08.01.2009 року, о 23 год.30 хв., маючи намір на таємне викрадення чужого майна, через відкрите вікно, проник на балкон квартири АДРЕСА_1, зламавши двері балкону, проник в приміщення квартири, що належить потерпілій ОСОБА_3, звідки таємно викрав майно: музикальний центр, марки «Соні», вартістю 1100 грн., музикальна міні система з колонками, марки «Соні», вартістю 800 грн., золотий браслет, вартістю 800 грн., золоту підвіску у вигляді ключика, вартістю 450 грн., золотий перстень, вартістю 400 грн., мобільний телефон, марки «Нокіа Н 73», вартістю 2500 грн., біжутерію «Своровські», вартістю 2000 грн., нарди, вартістю 250 грн., ікону із зображенням «Ісуса Христа», вартістю 150 грн., всього на загальну суму 8 450 грн., які перекинув через балкон на вулицю, після чого з місця скоєння злочину втік.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, не заперечив фактичних обставин справи та показав, 08 січня 2009 року приблизно о 23 год. 00 хв. він вийшов з дому по вул. Любінській в м. Львові на вулицю. Пішов в кіоск, купив собі сигарети і повернувся назад, де побачив як з другого під»їзду вийшло троє чи четверо осіб, серед них я впізнав свою сусідку, яка проживає на першому поверсі, номера квартири не пригадує. Я побачив, як вони всі сіли в автомобіль марки ВАЗ синього кольору та кудись поїхали. Я постояв приблизно 15-20 хвилин, побачив, що в квартирі сусідки темно та на балконі відчинене вікно, і я вирішив проникнути до квартири, щоб щось викрасти, після цього підійшов до балкону і через відчинене вікно заліз на балкон, вибив двері плечем та потрапив до кімнати, де почав відчиняти тумбочки меблевої стінки та шукати цінні речі та гроші. Поскільки в кімнаті було темно я взяв папір і запалив його другою запальничкою, яка була в мене, щоб посвітити собі, після цього я почав світити собі ліхтарем, який вмонтовано в запальничку, в барі меблевої стінки я знайшов шкатулки в яких знаходилася різна біжутерія, яку я забрав та заховав собі в кишеню, над баром на ручці тумбочки меблевої стінки висів золотий браслет, який я також заховав собі в кишеню, в цій же кімнаті на столику стояв музичний центр сірого кольору, який я взяв, вийшов з ним на балкон і кинув його в сніг. Після цього я пішов в другу кімнату і почав відкривати тумбочки та шухляди та викидати речі, в цій кімнаті я нічого не знайшов, тоді я пішов на кухню і запалив на газовій плиті газ. Запаливши газ я побачив на холодильнику мобільний телефон марки «Нокіа Н 73» чорного кольору, виключив його та заховав собі в кишеню. Після цього я побачив над столом ще один музичний центр без колонок, який зняв, оскільки подумав, що не зможу все забрати, відніс його на балкон та викинув через вікно на сніг. З однієї з кімнат викрав ікону та переліз через вікно на вулицю. Я зібрав всі речі та заніс за трансформаторну будку, яка знаходиться приблизно 100 м від будинку та пішов додому. Наступного дня зранку я взяв поліетиленові кульки та пішов, щоб забрати ті речі. Я поскладав музичні центри та мобільний телефон в поліетиленові кульки, а ікону, побачивши, що вона не є цінною залишив там. Після цього я пішов на маршрутне таксі і поїхав в центр м.Львова, щоб продати викрадені речі. Коли я йшов на зупинку по вул.Любінській, то викинув всю біжутерію, яку викрав в смітник. Приїхавши в центр м.Львова біля ринку «Вернісаж» я продав невідомому мужчині золотий браслет за 100 грн. тоді я зателефонував до свого знайомого Андрія, який проживає на житловому масиві Левандівка і запропонував йому купити музичний центр за 100 грн., на що останній погодився. Після цього я поїхав на вул. Любінську до свого знайомого Любомира, щоб залишити в нього другий музичний центр. Цього ж дня ввечері я зустрівся з своїм знайомим Юрою і запропонував купити мобільний телефон, який я викрав, сказавши йому, що це мій мобільний телефон, а продаю його, бо терміново потрібні гроші, на що той подивився і купив в мене мобільний телефон марки «Ноків Н 73» чорного кольору, який я викрав з квартири, за 800 грн. гроші за продані речі я витратив на власні потреби. Розкаюється у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, подала суду заяву від 14.04.2009 року, в якій зазначила, що повністю підтримує покази дані нею на досудовому слідстві, претензій майнового та немайнового характеру до підсудного ОСОБА_2 не має, поскільки останнім повністю відшкодовані їй матеріальні збитки, просить не позбавляти волі підсудного.
Відповідно до ст.299 КПК України, суд вважає, що недоцільно досліджувати інші докази по справі, поскільки такі учасниками судового процесу не оспорюються.
Оцінивши зібрані і перевіривши в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного в скоєнні інкримінованих їй злочинних дій доведена повністю, поскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло і його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності /а.с.127/, за місцем проживання /а.с.135/ та навчання /а.с.136/ характеризується позитивно, потерпілій відшкодовані матеріальні збитки повністю, щиро розкаюється у вчиненому і вважає за можливе застосувати до нього положення ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд-
П Р И С У Д И В :
Визнати винними та засудити:
ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України на три роки
позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від обраного за цим вироком покарання, призначивши іспитовий строк, тривалістю два роки.
На підставі ст.76 КК України зобов”язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід – ОСОБА_2 – підписку про невиїзд – залишити без змін.
Речові докази /а.с.109-110,112-116/ - повернути потерпілій ОСОБА_3 На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Залізничний районний суд м.Львова.
С у д д я :