Справа № 2-558
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2009 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді Мельничук О.Я.
при секретарі Кравецькій Н.Н.
з участю адвоката ОСОБА_1
та представників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Львівське комунальне підприємство /ЛКП/ «Рембуд» про визнання права на користування жилим приміщенням, зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: Львівське комунальне підприємство /ЛКП/ «Рембуд», Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради про виселення та інше, суд-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 03.09.2007 року звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила, просить визнати за нею право на користування жилим приміщенням- квартирою № 67 по вул..О.Кульчицької, 12 в м.Львові, мотивуючи вимоги тим, що з 24.02.2000 року перебувала із відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого є донька – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, після одруження поселилася у вищевказану квартиру, де на той час проживав відповідач, який був наймачем вказаної квартири, в спірну квартиру вселилася зі згоди відповідача, як його дружина і з того часу несе всі обов»язки, покладені чинним законодавством на наймачів та членів їх сімей, при вселенні в спірне приміщення жодної угоди про те, що буде проживати у спірній квартирі не як член сім»ї наймача, між нею та відповідачем не було, а тому вважає, що набула рівних з відповідачем прав користування квартирою № 67 в будинку № 12 по вул..О.Кульчицької в м.Львові. Окрім того їх донька – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована у вказаній квартирі з 13.10.2003 року та з моменту народження, проживає у спірній квартирі разом з нею. З 2002 року між нею та відповідачем погіршилися стосунки та з цього часу вони не проживають разом, однак вона разом із донькою проживає у спірній квартирі по теперішній час, а відповідач проживає з іншою жінкою, а поскільки відповідач відмовляється добровільно надати згоду для її реєстрації у спірній квартирі, але вважає, що набула право на користування спірною квартирою, поскільки вселилася в таку як член сім»ї наймача зі згоди відповідача.
ОСОБА_4 М.І.10.04.2009 року звернувся до суду із зустрічним позовом, покликаючись на те, що являється основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, з 2000 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, від якого в них народилася донька – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є зареєстрована у спірній квартирі. З 2001 по 2005 рік перебував за кордоном на заробітках, а тому вимушено залишив спірне житло, а ОСОБА_4 його доглядала. Поскільки відносини між ним та ОСОБА_4 погіршилися, а тому спільне проживання з нею неможливе, що призвело до того, що 30.03.2008 року вони розлучилися, він фактично перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_7, від якого є син- Максим, ІНФОРМАЦІЯ_2. На його неодноразові звернення до ОСОБА_4 про звільнення спірної квартири, остання не реагує, що вимусило його звернутися до суду із даним позовом. Просить зобов»язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні жилим приміщенням – квартирою № 67 по вул..О.Кульчицької, 12 в м.Львові, шляхом дачі ключів від вхідних дверей, поскільки ОСОБА_4 без його згоди провела в квартирі ремонт, встановила нові вхідні двері, замінила в них замки і він не може потрапити до квартири та виселити ОСОБА_4 із вказаного жилого приміщення, поскільки остання проживає в такому без реєстрації, без його згоди, проживає, як тимчасовий жилець, добровільно виселитися із квартири відмовляється, а тому просить в судовому порядку виселити ОСОБА_4 із спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.
В суді ОСОБА_4 первинний позов підтримала, а зустрічний позов заперечила та пояснила, що в 2000 році вселилася в квартиру АДРЕСА_1 зі згоди ОСОБА_5, як його дружина, хоча проживає в такій без реєстрації, їх спільна донька –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в квартирі, в якій вони разом проживають з 2000 року, несе всі витрати по квартирі, ОСОБА_5 залишив спірну квартиру в 2002 році, жодних витрат по квартирі не несе, вона в 2002 році провела ремонт у спірній квартирі, дійсно замінила вхідні двері, встановила нові замки. ОСОБА_5 ключів до квартири не має, однак вона не заперечує проти того, щоб він приходив до квартири, однак вважає, що поскільки ОСОБА_5 має нову сім»ю, то дві сім»ї не може проживати в одній квартирі, а поскільки вона проживає в квартирі без реєстрації, несе всі витрати, провела ремонт у такій, а тому набула право на користування квартирою № 67 по вул..Кульчицької, 12 в м.Львові. Зустрічного позову не визнає, поскільки не чинить перешкоди ОСОБА_5 у користуванні спірної квартирою, щодо зустрічних вимог в частині її виселення, то вважає, що вказані вимоги не можуть підлягати до задоволення, поскільки вона, як мати повинна проживати разом із донькою, так як вказані обставини фактично ущемляють права неповнолітньої доньки. Просить первинний позов задоволити, а в зустрічному позові відмовити.
ОСОБА_5 в суді перчинний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав та пояснив, що квартира АДРЕСА_1 належить йому, поскільки він являється основним квартиронаймачем такої, ОСОБА_4 проживає у спірній квартирі без жодних правових підстав, зробила ремонт, замінила вхідні двері, встановила нові замки і він не може потратипи до квартири, чим чинить перешкоди у користуванні такою, а він в свою чергу після повернення за кордону в 2005-2006 р.р. разом із іншою жінкою, з якою перебуває у цивільному шлюбі, він якого є син- Максим, ІНФОРМАЦІЯ_2 винаймає житло АДРЕСА_2 за 200 доларів США щомісячно.Він разом із батьками проживали в ІНФОРМАЦІЯ_3, яка була приватизована, після смерті батьків він обміняв вказану квартиру на квартиру АДРЕСА_1 ще в 1999 році на підставі рішення міськвиконкому і проживав в такій на підставі ордеру, після одруження із ОСОБА_4 проживав у спірній квартирі та після народження доньки- Регіни, яка зареєстрована в такій, але ОСОБА_4 в квартирі не зареєстрована, не має жодних підстав на проживання в такій, вважає, що ОСОБА_4 не може набути права на проживання у спірній квартирі, а тому просить зобов»язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у користуванні спірною квартирою, шляхом дачі ключів від вхідних дверей квартири та виселити ОСОБА_4 із спірного жилого приміщення без надання іншого житла, поскільки остання проживання в такій, як тимчасовий жилець. Просить в первинному позові відмовити, а зустрічний позов задоволити.
Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_2 первинний позов заперечив, зустрічний позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_5 являється квартиронаймачем спірної квартири на підставі ордеру, виданого виконавчим комітетом Львівської міської Ради від 18.11.1999 року, який має право на проживання та користування квартирою № 67 по вул..О.Кульчицької, 12 в м.Львові. з 2001 по 2005 рік дійсно ОСОБА_5 виїжджав за кордон на заробітки, а тому залишив спірне житло, ОСОБА_4 в квартиру не вселяв, остання зареєстрована у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_3, тобто забезпечена житлом. Проживає ОСОБА_4 у спірному житловому приміщенні, як тимчасовий жилець, добровільно звільнити жиле приміщення відмовляється на вимогу наймача, а тому така підлягає виселенню в судовому порядку на підставі ст..116 ч.1 ЖК України без надання іншого жилого приміщення. Окрім цього, ОСОБА_4 без згоди наймача провела в квартирі ремонт, встановила вхідні двері, замінила замки, чим чинить перешкоди в користуванні квартирою ОСОБА_5, як наймачу вказаної квартири. Первісний позов вважає безпідставним, поскільки ОСОБА_4, як тимчасовий жилець не набула права на користування спірним жилим приміщенням. Просить в первинному позові відмовити, а зустрічний позов задоволити повністю.
Представник Органу Опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради в суді первинний позов підтримав, зустрічний позов заперечив, покликаючись на те, що в інтересах дитини сторін по справі, яка проживає разом із матір»ю –ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_4 не слід виселяти ОСОБА_4 із спірного жилого приміщення, поскільки ущемляються права дитини. Просить первиний позов задоволити, а в зустрічному позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в первинному позові слід відмовити, а зустрічний позов слід задоволити із наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до вимог ст..61 ч.2 ЖК України, договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського жилого фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією / а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією/ і наймачем – громадянином, на ім.»я якого видано ордер.
У відповідності до ст.65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися і жиле приміщення, як члени сім»ї наймача набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з вимогами ст.98 ч.1 ЖК України, наймач жилого приміщення та члени його сім»ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасово проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших – осіб без стягнення плати за користування приміщенням /тимчасових жильців/, в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім»ї наймача.
Відповідно до ч.3 ст.98 ЖК України, тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім»ї, які проживають разом з ним зобов»язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
У відповідності до вимог ст..99 ч.1 ЖК України, піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
Згідно з вимогами ст..109 ч.1 ЖК України, виселення із займаного приміщення в будинку державного або громадського житлового жилого фонду допускається лише з підстав, установлених законом.
Відповідно до ст.116 ч.1 ЖК України, якщо наймач, члени його сім»ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
З долученої до матеріалів справи довідки № 306 від 16.05.2007 року, виданої Львівським комунальним підприємством /ЛКП/ «Рембуд» вбачається, що квартира АДРЕСА_1 складається з однієї кімнати, житловою площею 15,6 кв.м., кухні, комунальних вигод, загальна площа квартири становить 32,0 кв.м., в якій зареєстровані: ОСОБА_5, як основний квартиронаймач, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15/.
З відповіді на запит суду від 01.04.2008 року за № 16/14-3691 Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області видно, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.41/.
З долученого до матеріалів справи рішення Залізничного районного суду м.Львова від 30.05.2008 року /а.с.62/ видно, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано.
Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради № 596 від 05.11.1999 року /а.с.75/ видно, що між ОСОБА_8, який проживає із сім»єю 4-х осіб /він, дружина, двоє синів/ в квартирі АДРЕСА_1, що складається з однієї кімнати, кухні, вигод, загальною площею 32,0 кв.м. та ОСОБА_5, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, що складається з двох кімнат, кухні, вигод, загальною площею 47,5 кв.м.проведено обмін вказаних житлових приміщень із видачею ордерів на квартиру АДРЕСА_1 – ОСОБА_5, а на квартиру АДРЕСА_5 В.Я.. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Як видно з ксерокопії ордеру № 027112 на жиле приміщення, виданого Львівською міською Радою 18.11.1999 року /а.с.70/ основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_6 являється ОСОБА_5 на підставі рішення № 596 від 05.11.1999 року виконавчого комітету Львівської міської Ради.
З оглянутої в суді цивільної справи № 2-2815/2007 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів вбачається, що судом при винесенні рішення від 13.11.2007 року встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом із донькою –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1, а зазначена квартира належить відповідачу, який іншим житлом не забезпечений /а.с.53 зв./.
А отже, судом встановлено, що ОСОБА_5 являється основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_7 на підставі ордеру № 027112, виданого Львівської міської Радою /а.с.70/, однак не може в повній мірі користуватися квартирою, поскільки ОСОБА_4 проживає в такій, як тимчасовий жилець, не зареєстрована у вказаній квартирі, в якій провела ремонт, встановила нові вхідні двері, замінила замки, ключі від вхідних дверей відповідачу по первинному позові та позивачу по зустрічному позові – ОСОБА_5 не надає, чим порушує його права на користування квартирою, які підлягають захисту шляхом зобов»язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні спірною квартирою, та передати ключі від вхідних дверей ОСОБА_5
Суд, вважає, що ОСОБА_4 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 без згоди наймача, як тимчасовий жилець, яка самостійного права на спірне жиле приміщення не набула, хоча проживає в такому з 2000 року, однак на вимогу наймача – ОСОБА_5 відмовляється звільнити спірне жиле приміщення, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід виселити з квартири АДРЕСА_8 в.мЛьвові в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Покликання ОСОБА_4 на те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, хоча без реєстрації, однак несе всі витрати по квартирі, провела в такій ремонт, що саме за таких підстав набула права на користуванні спірної квартирою, суд оцінює критично, з огляду на вищенаведені докази.
Що ж стосується покликань представника органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради в суді, що виселення ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1, де остання проживає разом із донькою, зашкодить інтересам неповнолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, то суд вважає, що у відповідності до вимог ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків, то в даному випадку, суд задоволюючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 в частині виселення ОСОБА_4 жодним чином не порушує права неповнолітньої і жодним чином не ущемляє інтересів доньки сторін по справі.
За наведеного, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими,а тому задоволює такі в повному обсязі, а в первинному позові, суд відмовляє за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.ст.15, 57-58, 60, 203, 208-209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.58, 61 ч.1, 65, 98 ч.ч.1,3, 99 ч.1, 109 ч.1, 116 ч.1 ЖК України, ст..29 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В :
В позові позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Львівське комунальне підприємство /ЛКП/ «Рембуд» про визнання права на користування жилим приміщенням – відмовити за безпідставінстю вимог.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: Львівське комунальне підприємство /ЛКП/ «Рембуд», Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради про виселення та інше – задоволити.
Зобов»язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у користуванні жилим приміщенням – квартирою № 67 по вул..О.Кульчицької, 12 в м.Львові, шляхом передачі ключів від вхідних дверей вказаного жилого приміщення.
Виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Оригінал рішення.