Копія Справа 2-а-227/10

Провадження № -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .

22 жовтня 2010 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді: Ніколаєва М.В.

при секретарі: Дорошенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Устинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 просить визнати протиправною (незаконною) бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком як «дитині війни»; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2010 року по день ухвалення рішення суду.

Свої вимоги мотивує тим, що:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2010 році така допомога не виплачувалась.

Всупереч положень ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено на 2007 рік. Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу «дітям війни» було обмежене.

Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити виплати належної позивачу допомоги у розмірі ЗО відсотків від мінімальної пенсії за віком в 2010 році.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувати та здійснювати виплати позивачеві доплат, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності положень, що обмежували права позивача вони втратили чинність та не підлягають застосуванню.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2010 року вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіров^щзаащсої області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині вимог за період з 1 січня" 2010 року по 11 квітня 2010 року включно, залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансс забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок кош Державного бюджету України.

Законом України від 19 грудня 2006р. №489-У «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокре п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.1 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Г соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розм надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 лиі 2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визн неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішеї про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має. Таким чином, позивач мав правові підст для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону Укра «Про соціальний захист дітей війни» з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Зак< України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у 2007 році, починаючи з 09 ли: 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Згідно п/п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ статтю 6 Зак України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редак згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів вії гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальи захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються не відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п/п.2 п. 41 роздіх Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодав актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ визнано неконституційним. Отже, управління Пенсію фонду в Устинівському районі мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомо: розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист д війни» з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України « загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у 2008 році, починаючи з 22 травня 2008 року пі грудня 2008 року включно.

Враховуючи, що в подальшому вищевказані норми законодавцем не змінювались, суд приходит висновку, що нарахування та виплата позивачу пенсії повинна була проводитись відповідаче підвищенням на ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціалі захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Заі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідача, згідно вимог ч. 5 ст. 107 КАС України, було повідомлено про його обов'язок на, суду, у разі заперечення проти позову, всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов. Дана виї відповідачем не виконана.

Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, ді бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, д бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому суд приходить до висновку, що відповідач не здійснював нарахування та виплати позивач 2010 році пенсії з підвищенням її на ЗО відсотків від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановле ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», як це передбачено ст. 6 За України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до пунктів 1,3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постане Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним орг: виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасноп повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рах коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управ:

Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року (день звернення до суду з позовом).

Що ж стосується вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по день ухвалення судового рішення, то вони задоволенню не підлягають, оскільки, на час ухвалення судового рішення, у суду відсутні дані про порушення права позивача після подачі ним позову та, на час подачі позову, позивач фактично просив задовольнити вимоги на майбутнє, що не передбачено законодавством України. Позовні вимоги, в ході розгляду справи, позивачем не змінювались.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.2007 р., та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. ст.ст. 6, 71, 86,159-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року з урахуванням раніше проведених за ці періоди виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали через Устинівський районний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис.

Копія вірна.

Суддя Устинівського

районного суду ОСОБА_2