ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/31

04.03.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж"

до                  Приватного підприємства "Текрам"

про               стягнення 22 209,59 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача       Лежньова І.С., за дов. № 93 від 26.01.2009 р.

від відповідача  не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Текрам" про стягнення 20 717,11 грн. основного боргу, 939,93 грн. пені, 117,49 грн. процентів річних та 435,06 грн. втрат від інфляції. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого за договором № 80/08 від 31.01.2008 р.    

Ухвалою суду від 06.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/31, розгляд справи призначено на 04.03.2009 р.

У судове засідання, призначене на 04.03.2009 р., відповідач не з’явився, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Через відділ діловодства Господарського суду      м. Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю явки директора відповідача у зв’язку з його хворобою. Судом відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання з таких підстав. Довіреністю б/н від 25.01.2009 р. повноваження представляти інтереси відповідача в усіх судових органах надані Баграмяну В.Р. та Морозу О.О. Оскільки хвороба директора підприємства відповідача не перешкоджає участі у судовому засіданні повноважних представників відповідача, суд вважає, що причини неявки відповідача не є поважними.      

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.     

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Престиж" та Приватним підприємством "Текрам" був укладений договір № 80/08, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов’язався передати у власність відповідача кондитерські вироби (далі –товар), а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти і оплатити товар у встановлений строк (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 4.4. договору позивач здійснює поставку товару  на умовах СРТ склад покупця відповідно до Правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 р.). Адреси місця призначення (складів відповідача) визначені п. 4.8. договору.  

Право власності на товар, а також пов’язані з цим ризики втрати і псування товару переходять від позивача до відповідача з моменту доставки товару (п. 4.10. договору).

Товар вважається прийнятим відповідачем з моменту прийняття товару на складі відповідача і оформлення товаросупровідних документів відповідно до вимог, визначених п. 4.10. договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Позивач за товарно-транспортною накладною № РНк-с12492 від 23.10.2008 р. поставив відповідачеві товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 84 848,57 грн.  

Зазначена накладна підписана уповноваженим представником відповідача та скріплена відбитком печатки відповідача і є належним підтвердженням факту поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем.   

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 7.11. договору передбачено, що відповідач оплачує поставлений товар на підставі товарно-транспортної накладної протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Виходячи з цього, поставлений позивачем товар за накладною № РНк-с12492 від 23.10.2008 р. повинен бути оплачений відповідачем до 12.11.2008 р.  

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив поставлений товар. Актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами, підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 20 717,11 грн.  

Довідкою № 16-12/305 від 28.02.2009 р. обслуговуючий банк позивача підтвердив, що за період з 01.01.2009 р. по 28.02.2009 р. на поточний рахунок позивача кошти від відповідача не зараховувались.      

          Таким чином, борг відповідача перед позивачем у розмірі 20 717,11 грн. є належним чином доведеним та документально підтвердженим. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 939,93 грн. пені, 117,49 грн. процентів річних та 435,06 грн. інфляційних втрат, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 11.4. договору, яким передбачено обов’язок відповідача за порушення строків оплати сплатити позивачу основний борг, пеню на суму основного боргу у нижченаведених розмірах, с урахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми. Розмір пені становить:

-          за прострочення не більше 10 днів –у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки;

-          за прострочення від 10 до 20 днів –0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки;

-          за прострочку більше 20 днів –1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, процентів річних та втрат від інфляції станом на 21.01.2009 р., суд дійшов висновку про його обґрунтованість. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені, процентів річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів на підтвердження звільнення його від обов’язку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 22 209,59 грн.     

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Текрам" (03151, м. Київ,  Повітрофлотський просп., 92-Б, код ЄДРПОУ 25290074, п/р № 26000005047301 у ВАТ "Сведбанк", МФО 300164, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Престиж" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 31690708, п/р 260090015472 у АКРБ "Регіон-банк", м. Харків, МФО 351254) 20 717 (двадцять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 11 коп. основного боргу, 939 (дев’ятсот тридцять дев’ять) гривень 93 коп. пені, 117 (сто сімнадцять) гривень 49 коп. трьох процентів річних, 435 (чотириста тридцять п’ять) гривень 06 коп. інфляційних втрат, 222 (двісті двадцять дві) гривні 10 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

     Суддя                                                                                               Т.С. Демченко