ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 год. 50 хв.                                                  м. Черкаси

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Зв'ягінцева О.В. (за довір. від 24.11.2008 №220/993/д)

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 03.02.2009 року до військової частини А 1744 про визнання незаконним та скасування пункту 3 наказу командира військової частини А 1744 від 27.06.2008р. № 130 про результати службового розслідування щодо зобов'язання нарахувати та виплатити незаконно утримані кошти у сумі 1181грн.44коп. Крім того позивач неодноразово збільшував позовні вимоги (від 06.03.2009р., від 03.04.2009р.), посилаючись при цьому на неправомірність стягнення коштів у сумі 1890грн.58коп. та визнання незаконним п. 3 наказу командира військової частини А 1744 від 27.06.2008р. № 130 про результати службового розслідування щодо присвоєння позивачеві військового звання «молодший сержант» без проходження спеціальних курсів у військових частинах за відповідною програмою підготовки сержантів.

            В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-командуванням військової частини А 1744 прийнято протиправне рішення-наказ №130 від 27.06.08р. щодо притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та незаконно стягнув кошти, виплачені як грошове забезпечення.

            Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав та надав заперечення проти адміністративного позову від 06.03.2009р., в якому  з  посиланням на наказ від 27.06.2008р. № 130 про результати службового розслідування наголошує на незаконності отримання позивачем коштів у сумі 3276грн.63коп. та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього  матеріали, заслухавши пояснення представників  сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,  на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення  для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню з огляду на  наступне.

Старший солдат ОСОБА_1 проходив військову строкову службу у військовій частині А 1744 з 23.05.2002 року на посаді водія автомобільної роти. Наказом командира військової частини полковника Музики М.В. № 221 від 18.10.2002 року відповідно до вимог Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами нижчепойменованим військовослужбовцям, рядовому ОСОБА_1, командиру відділення 1 автомобільної роти було присвоєне чергове звання «молодший сержант» на підставі клопотання командира роти від 18.10.2002р. Відповідно до наказу № 250 від 24.10.2003р. командира військової частини   А 1744 В.І.Канівця, молодшому сержанту за контрактом ОСОБА_1, командиру відділення пожежної обслуги було присвоєне чергове військове звання «сержант» за клопотанням командира підрозділу.

За час проходження строкової служби та військової служби за контрактом у період   з жовтня 2002 року по червень 2008 року позивачу нараховувалось та сплачувалось грошове забезпечення згідно розряду та присвоєного військового звання а також здійснювалися додаткові одноразові виплати, які не входять у фонд основного грошового забезпечення.

Згідно наказу № 118 від 17.06.2008р. про призначення службового розслідування в зв'язку з виявленням факту порушення вимог п. 23 «Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України», затвердженого указом Президента України від 07.11.2001р. № 1053/2001, пов'язаного з присвоєнням військових звань військовослужбовцю військової служби за контрактом військової частини А 1744 (м.Черкаси) сержанту ОСОБА_1 було проведено службове розслідування для встановлення причин, що сприяли виявленому порушенню з метою відшкодування отриманого грошового забезпечення позивача у військових званнях «молодший сержант» та «сержант».

На підставі проведеного службового розслідування складено акт від 26.06.2008р., яким встановлено, з посиланням на п. 23 «Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України», що командир відділення пожежної обслуги військової частини А 1744 сержант ОСОБА_1 за весь час проходження військової служби у Збройних Силах України спеціальні курси в зазначених навчальних центрах не закінчував. Зокрема, військове звання «молодший сержант» присвоюють військовослужбовцям рядового складу, які закінчили спеціальні курси в навчальних центрах за програмами підготовки сержантів, а звання «сержант»-молодшим сержантам, які прослужили у цьому звання не менш як 6 місяців, гідні присвоєного чергового військового звання і призначені на посади, за якими штатним розписом передбачено військове звання сержанта, згідно зазначеного Положення.

Помічник начальника штабу-начальник мобілізаційної групи військової частини      А 1744, відповідальний за результати службового розслідування, зазначив в акті, що позивач не знав про незаконність присвоєного йому звання та вказав на недостатній кваліфікаційний рівень правової підготовки колишнього командування військової частини.

За результатами проведеного службового розслідування та відповідно до акту від 26.06.2008р. був виданий наказ № 130 від 27.06.2008р., яким скасовано накази по стройовій частині командира військової частини А 1744 № 221 від 18.10.2002р. та № 250 від 24.10.2003р. та віддано розпорядження утримувати з позивача незаконно отримане грошове забезпечення у сумі 3276грн.63коп. по 20 відсотків від його грошового забезпечення щомісячно до повного погашення.

Згідно довідок № 22 від 03.03.2009р. та № 27 від 02.04.2009 року вбачається, що з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 утримані кошти у сумі 1890грн.58коп.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України зазначається, що  не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням  здоров'ю або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена  фізичною або юридичною особою добровільно, за  відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Аналізуючи матеріали справи, суд  встановив, що ОСОБА_1 не знав про незаконність присвоєних йому військових звань, тобто не встановлено порушення позивачем  законодавства набуття коштів.

          Відповідач не вказував в своїх поясненнях на недобросовісність набувача щодо отриманих коштів. Разом з тим, представник відповідача вказав, що командування і позивач не знали про необхідність проходження відповідного навчання перед присвоєнням військових звань.

          Отже, позивач правомірно звернувся до суду про визнання протиправним та часткове скасування оспорюваного наказу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

         Статтею 19 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

            Відповідно до ст. 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Достовірних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач  суду не надав.

Аналізуючи викладене та з врахуванням  виступів представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги те, що відповідач не довів в суді наявність протиправної поведінки позивача щодо отримання стягуваних коштів, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови  у повному обсязі відкладено на 13.04.2009р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з врахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

Відповідно  до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його  посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 49, 69-71,  94, 122, 133, 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу командира військової частини А 1744 від 27.06.2008 року № 130 про результати службового розслідування щодо притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

3. Стягнути з військової частини А 1744 на користь ОСОБА_1 незаконно утримані кошти в розмірі 1890грн.58коп. (одна тисяча вісімсот дев'яносто гривень п'ятдесят вісім копійок).

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3грн.40коп. (три гривні сорок копійок).

       Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

       Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                     Т.В.Новікова

Повний текст постанови виготовлений 13.04.2009р.