справа №  2-424/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня 2009 року                                                   Орджоникидзевский районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Ізмайлова И.К.,

при секретарі  -  Кашура М.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з 29 січня 2005 року по 17 вересня 2008 року перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.

19 березня 2005 року в них народились діти: дочка – ОСОБА_3 та син – ОСОБА_4.

Посилалась, що за час спільного проживання вони придбали майно: кімнату № 23 в будинку готельного типу № 26 по вул. Миру в м. Харкові, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1, а також двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка на праві спільної часткової власності належить дітям сторін - ОСОБА_4, ОСОБА_3 та відповідачу у справі - ОСОБА_2 по 1/3 частині кожному.

В добровільному порядку здійснити поділ майна відповідач не бажає, за таких обставин позивачка просить провести поділ майна, виділивши їй 1/3 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, в якій 2/3 частини на праві спільної часткової власності належить їх з відповідачем дітям та 1/3 частина - відповідачеві. Відповідачу просила виділити кімнату № 23 в будинку  готельного типу № 26 по вул. Миру в м. Харкові.  

Позивачка позов підтримала, пояснила, що така пропозиція поділу майна подружжя обумовлена тим, що їх малолітні діти – різної статі, проживають з нею, знаходяться на її повному утриманні. Такий варіант поділу майна відповідає інтересам дітей та частці майна відповідача.  

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причину своєї неявки суду не повідомив. За клопотанням позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК  України.

Заслухавши позивачку, перевіривши обставини справи доказами, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 1  ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються. Відповідачем заперечень на позов не надано.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 січня 2005 року по 17 вересня 2008 року, що підтверджується копією рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.09.2008 р. про розірвання шлюбу.

19 березня 2005 року в них народились діти: дочка – ОСОБА_3 та син – ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

За час шлюбу на підставі договору купівлі – продажу від 14.08.2006 року сторонами на спільні кошти придбана двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,5 кв. м, жилою площею 27,3 кв. м., на яку у КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” за р/н № 12417309 від 04.09.2006 р. зареєстровано право спільної часткової власності по 1/3 частці за: ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Продаж зазначеної квартири за домовленістю сторін вчинено за суму 116 150 грн.

Окрім того, за час шлюбу на підставі договору купівлі – продажу від 24.11.2006 року сторонами на спільні кошти придбана кімната № 23 в будинку готельного типу № 26 по вул. Миру в м. Харкові,   загальною площею 19,6 кв. м, жилою площею 11,4 кв. м., на яку у КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” за р/н № 6157093 від 12.12.2006 р. зареєстровано право власності за ОСОБА_1. Продаж зазначеної кімнати в будинку готельного типу за домовленістю сторін вчинено за суму 40 400 грн.

Згідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Статтею 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивачці на праві власності належить кімната № 23 в будинку готельного типу № 26 по вул. Миру в м. Харкові, загальною площею 19,6 кв. м, жилою площею 11,4 кв. м. Відповідачеві ж на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 загальною площею 42,5 кв. м, жилою площею 27,3 кв. м., в якій на 1/3 частку в праві власності ОСОБА_2 належить 9,1 кв. м жилої площі.

    У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про  порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

    Виходячи з викладених обставин, вбачається, що на 1/3 частку жилої площі, що належить відповідачеві у спільному майні подружжя, у відповідності до зареєстрованого у КП ХМБТІ права власності на жилі приміщення, придбані подружжям за час шлюбу, відповідає 9,1 кв. м. жилої площі, а на частку позивачки припадає 11,4 кв.м. жилої площі. Запропонований позивачкою варіант поділу майна подружжя буде відповідати частці відповідача у даному майні.

    Враховуючи інтереси позивачки, відповідача, їх малолітніх дітей, які після розірвання шлюбу між сторонами залишились проживати з позивачкою, знаходяться на її повному утриманні, є різностатевими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60 ЦПК України, ст. 60, 63, 68, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Розподілити майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на кімнату № 23 в будинку готельного типу № 26 по вул. Миру в м. Харкові.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження впродовж десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заочне рішення може  бути  переглянуте судом, що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: