Справа № 2214/4082/2012
Провадження № 2/682/93/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2013 року. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді Тончук Р.І.
при секретарі Придачук Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об"єднання" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
встановив:
КП "Славутське ЖКО" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Посилається на те, відповідачі зареєстровані у АДРЕСА_1, однак, у ній не проживають більше п"яти років, про що складено відповідні акти. Житлово-комунальних послуг не оплачують і станом на 1.11.2012 року заборгованість по квартплаті становить 1943 грн. , по оплаті послуг з теплопостачання 7270 грн. 80 коп. Просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування зазначеною квартирою.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов під- тримав.
Відповідач ОСОБА_1 позову не визнав, давши пояснення про те, що він є наймачем квартири згідно ордеру, виданого йому у 1993 році як військовослужбовцю. У квартирі зареєстрований та проживає постійно, за винятком періодів виїзду на заробітки. За його згодою у квартирі зареєстрована і проживає дружина ОСОБА_2 Протягом деякого періоду ними дійсно не вносилась плата за житлово-комунальні послуги, однак, це було викликано наявністю спору між ним та дочкою ОСОБА_3 з приводу користування житлом та оплати послуг. У 2012 році він здійснив ремонт квартири та почав сплачувати заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг. Між ним та КП"Славутське ЖКО" у грудні 2012 року укладено договір про реструктуризацію наявної заборгованості і він сплачує заборгованість та поточні платежі. Іншого житла не має і просить в позові відмовити.
Відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала, давши аналогічні пояснення., доповнивши, що вона проживає у квартирі безперервно, а ОСОБА_1 періодично виїжджав на заробітки до Одеської області.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилась, надіславши суду заяву про невизнання позову та слухання справи у її відсутність, оскільки вона не може з"явитись до суду через наявність малолітньої дитини. У заяві посилається на те, що вона вписана в ордер на спірне житло, проживає в іншій області тимчасово і має намір вселитись у квартиру. Комунальні послуги не оплачувала , оскільки у зв"язку з доглядом за дитиною не працювала , а, отже, не мала коштів. Крім того, у квартирі зареєстрований її малолітній син і його право на проживання у ній не може бути порушене.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вселився у квартиру АДРЕСА_1 згідно ордеру від 16.12.1993 року, виданого Шепетівською КЕЧ району, як військовослужбовцю. В ордер вписані як члени його сім"ї дружина та дочка - відповідачка ОСОБА_3(а.с.30). Після реєстрації повторного шлюбу у цій квартирі 6.05.2008 року була зареєстрована та стала проживати його друга дружина ОСОБА_2, що стверджується поясненнями сторін, довідкою Славутського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 22.12.2012 року № 616(а.с.10). Отже, відповідачі набули права користування житлом на законних підставах.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім"ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Отже, пред"являючи вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом, позивач повинен довести їх відсутність у спірному житлі без поважних причин понад шість місяців. Доказів про це позивачем не надано. Він посилається лише на акти, складені паспортистами ЖКО. Однак, ці акти не можуть бути прийняті судом, як належні та достатні докази, оскільки, як в них зазначається, дані про те, що відповідачі не проживають у спірній квартирі понад шість місяців, записані зі слів сусідів. Разом з тим, зазначені в акті сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від підписання акту відмовились, зазначивши, що нічого не знають(а.с.3). Другий акт від 20.08.2012 року також складений з посиланням на пояснення сусідів, але такі у акті не зазначаються.(а.с.4). Крім того, обидва акти не затверджені начальником ЖКО. Інших доказів не надано.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 надано укладені з позивачем 12.12.2012 року договори про реструктуризацію заборгованості по оплаті комунальних послуг, відповідно до яких балансоутримувачем будинку надано розстрочку в погашенні заборгованості до 2017 року.Згідно цього договору відповідач зобов"язаний щомісячно погашати заборгованість по зазначених платежах та вносити поточні платежі. (а.с.22, 23). Отже, КП"Славутське ЖКО" визнало ОСОБА_1 наймачем квартири та продовжило договірні відносини. Крім того, відповідачі ствердили, що у 2012 році провели ремонт квартири, що ніким не оспорено та не спростовано. У квартирі знаходиться їх майно. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не втратили зв"язку із цим житлом. Тимчасові виїзди відповідача ОСОБА_1 на заробітки не можуть бути підставою для визнання його таким, що втратив право користування житлом. ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про визнання такою, що втратила право користування житлом, своєї дочки ОСОБА_3, але в позові було відмовлено, що стверджується оголошеним в судовому засіданні рішенням Славутського міськрайонного суду від В даний час у провадженні цього ж суду перебуває аналогічна справа. Такий факт також свідчить про те, що він не відмовився від своїх прав на квартиру і бажає нею користуватись.Зазначені відповідачкою ОСОБА_3 у письмовій заяві твердження про те, що ОСОБА_1 понад 10 років у квартирі не проживає також не стверджуються належними доказами. З оглянутої у судовому засіданні розрахункової книжки на ім"я відповідача вбачається, що він до 2008 року включно вносив плату за комунальні послуги, а в даний час погашає заборгованість та сплачує поточні платежі. Крім того, її доводи не можуть бути прийняті як достовірний доказ відсутності відповідача з дружиною у квартирі, оскільки між ними та ОСОБА_3 тривалий час існує спір щодо зазначеного житла і вони перебувають у неприязних стосунках.
Достатні підстави для визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, також відсутні. Як вбачається з довідки КП "Славутське ЖКО" від 27.11.2012 року № 1989 у цій квартирі зареєстрований також син ОСОБА_3 ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2 З її заяви вбачається, що вона бажає повернутись у спірне житло. Комунальні послуги не оплачувала через відсутність коштів, оскільки не працювала у зв"язку з доглядом за дитиною. Рішенням суду від 6.06.2012 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні її такою, що втратила право користування житлом. Крім того, в разі визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням будуть порушені права малолітньої дитини, яка зареєстрована у цьому житлі та набула права користування ним.
Керуючись ст. 71 ЖК України, ст.ст. 8.10.212,213 ЦПК України, суд
вирішив:
комунальному підприємству "Славутське житлово-комунальне об"єднання" в позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: