ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4405/22 Справа № 204/1587/21 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А.І. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпласт Україна», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними, скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

ВСТАНОВИЛА:

       Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Промпласт Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (а.с. 151-154).

Рішення суду мотивовано тим, що на підтвердження понесених витрат відповідачем надано належні докази, тому в порядку ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив додаткове рішення суду скасувати та відмовити ТОВ «Промпласт Україна» у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 162-165).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відсутні розрахунки таких витрат, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

       ТОВ «Промпласт Україна» скористалось своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України та подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

       Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

       Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

       Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

       Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду — без змін, з наступних підстав.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Промпласт Україна», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними, скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу — залишено без задоволення.

У січні 2022 року представник відповідача ТОВ «Промпласт Україна» звернувся із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо стягнення судових витрат та просив стягнути із позивача судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу відповідачу ТОВ «Промпласт Україна» у даній справі на підставі договору про надання правничої допомоги від 31 травня 2021 року та додаткової угоди № 1 до вказаного договору надавав адвокат Салтисюк Ю.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2724 від 29 жовтня 2012 року).

Додатковою угодою № 1 до вказаного договору визначено, що розмір гонорару адвоката, за результатами надання послуг в межах даної цивільної справи, становить фіксований розмір – 10 000 гривень. Вказано, що в момент підписання цієї додаткової угоди ТОВ «Промпласт Україна» передано адвокату грошові кошти у сумі 10 000 гривень, тобто здійснено повний розрахунок за договором надання правової допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано Акт приймання-передачі наданих послуг від 26 січня 2022 року та опис наданих послуг, пов`язаних з наданням правничої допомоги, відповідно до якого адвокатом на надання правничої допомоги клієнту у даній справі витрачено 11 годин 15 хвилин (зустріч з клієнтом за місцем знаходження юридичної особи, детальне з`ясування обставин справи, ознайомлення з документами, пов`язаними з цивільним спором; правовий аналіз наданих клієнтом документів; збір доказів для складання позовної заяви; пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; підготовка відзиву на позовну заяву; підготовка заперечень; участь у судових засіданнях, висловлення правової позиції та обґрунтування заявлених заперечень позовних вимог).

На підтвердження оплати отриманої правової допомоги у розмірі 10 000 гривень суду надано довідку від 26 січня 2022 року № 1/26-1цс.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах відповідача, витрати на правову допомогу в сумі 10 000 гривень є реальними та відповідачем надано належні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, тому суд першої інстанції правомірно постановив додаткове рішення про стягнення таких витрат з позивача на користь відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував доводи представника позивача про те, що адвокат відповідача не надав розрахунку витрат на правову допомогу і відсутність такого розрахунку не дає змоги оцінити вартість кожної окремої послуги адвоката та чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи спростовуються змістом додаткового рішення в якому судом першої інстанції надано обгрунтовану оцінку запереченням представника позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу і додаткового правового аналізу вказані заперечення не потребують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

       Додаткове рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 лютого 2022 року — залишити без змін.

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

       Головуючий:                                                         В.С. Городнича

       Судді:                                                                 О.В. Лаченкова

                                                                        М.Ю. Петешенкова