Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________________________________________________________________________

Справа №: 528/427/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.07.2022 м. Гребінка

  27 липня 2022 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від СПД №1 ВП №1 Лубенського районного відділу поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 27.03.2012, ідентифікаційний номер не встановлений,-

                                                                  в с т а н о в и в :

17.05.2022 о 21 год. 00 хв. в м. Гребінка Полтавської області по вул. Магістральна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом «Карпати», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 а) ПДР України, в зв`язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні 17.05.2022 року, особа яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні фактично визнав, підтвердив, що дійсно в той день випив пива, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху України (далі ПДР України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі «О’ Галлоран та Франціc проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007), особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання вищевказаного пункту 2.5. ПДР України є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст.266 КупАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено Наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратiв, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в МЮУ 11 листопада 2015 №1413/27858.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, інспектором поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, але останній відмовився від проходження огляду.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, окрім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, також і у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням безпеки дорожнього руху та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

Окрім особистим визнанням вини, вина ОСОБА_1   підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18   № 160815 від 17.05.2022  (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2022 року (а.с.3), даними відеозапису з боді-камер поліцейських, на яких зафіксовані обставини події (а.с.5).

Зазначені вище докази є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей), об`єктивно узгоджуються між собою, що у сукупності дає суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, «поза розумним сумнівом».

Таким чином, своїми діями, які виразились у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність у справі не встановлено.

Крім того, згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України  № 14 від 23 грудня 2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли вина особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Як вбачається з довідки СПД №1 відділення поліції №1 Лубенського районного ВП в Полтавській області від 23.05.2022 (а.с.4), громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Законом України «Про автомобільний транспорт», регламентується, що водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно до п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Тобто на час вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП є іншою особою.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1   у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 496,20 грн

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

                                                                п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 27.03.2012, ідентифікаційний номер не встановлений, визнати винним в скоєні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з перерахуванням суми штрафу в дохід держави: (Отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету – 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 27.03.2012, ідентифікаційний номер не встановлений, судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп., на користь державного бюджету України: (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. О. Вітківський