Справа №2-57-10

2-57-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі : головуючого - судді Нерушак Л.В.

при секретарі Музичук Л.В.

з участю представника позивача - адвокатів Курилкіна С.І., Бєлицької І.В., Балійчук Л.І.

представника відповідачів - адвоката Прудивуса М.А., ОСОБА_45

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про встановлення юридичного факту, про визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна , набутого за час проживання однією сім'єю , визначення та виділення в натурі цього майна , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 03.03.2009 року звернулася до Уманського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення юридичного факту , про визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна , набутого за час проживання однією сім'єю, визначення та виділення в натурі цього , вказавши в позові , що вона з ОСОБА_10 , 1949 року народження перебувала в громадянському шлюбі з 10 січня 2003 року. Офіційно шлюбні відносини між ними оформлені не були , але вони вважали себе подружжям і жили як подружжя однією сім'єю .

ІНФОРМАЦІЯ_9 після довготривалої хвороби ОСОБА_10 помер, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 796 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 .

Починаючи з 10 січня 2003 року та до дня смерті ОСОБА_10 вони жили разом за адресою АДРЕСА_2, а 25 липня 2008 року чоловік зареєстрував її за вказаною адресою , при чому в заяві на реєстрацію підставою вселення було зазначено : „ вселити як члена родини".

За час спільного проживання однією сім'єю ними було набуте наступне майно : нежитлові приміщення підвалу по АДРЕСА_3 загальною площею 72, 3 кв. м , придбані на підставі договору купівлі - продажу від 21.05. 2008 року за р. № 1-2004 , зареєстровано в БТІ 05.06. 2008 року, ринкова вартість даних приміщень на момент продажу становила 75750 грн., автомобіль ТОУОТА КАУ д. н. з. НОМЕР_5 2003 року виробництва, автомобіль придбано на товарній біржі згідно з біржовою угодою ТБ „Укрресурс" ВН 23434 від 26.01. 2008 року , перебуває на обліку в Уманському ВРЕР ДАІ з 29.01. 2008 року, ринкова вартість автомобіля на момент продажу становила 101 000 грн. Також буди придбані земельна ділянка площею 0, 1468 га Державний акт серії НОМЕР_7 та земельна ділянка площею 0 , 1607 га Державний акт серії НОМЕР_6 , що розташовані на території Городецької сільської ради Уманського району. Ринкова вартість ділянок на момент придбання становила 6060 грн. Все вищевказане майно було придбане ними за спільні кошти.

Позивач ОСОБА_6 вказує, що з її сторони для придбання цього майна було надано її особисті кошти , так як 02 серпня 2005 року згідно договору купівлі - продажу квартири , що належала їй на праві власності з 1994 року, посвідченого ОСОБА_11, приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу , було продано двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, а всі кошти, отримані нею від продажу квартири вона віддала ОСОБА_10 , що можуть підтвердити свідки та надана нею копія договору купівлі - продажу квартири та довідки.

Позивачем ОСОБА_6 було відкрито декілька банківських рахунків в банківських установах : ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль", ТОВ „ Укрпромбанк", а 01 січня

2007року вона зняла банківський вклад в Уманському відділенні № 2 Черкаської ТОВ «Укрпромбанк» в розмірі 10000 доларів США, що підтверджується наданою позивачем довідкою , які вона разом з ОСОБА_10 витратили спільно на придбання нерухомого майна та земельних ділянок .

На ім'я чоловіка - ОСОБА_10 також були відкриті банківські рахунки у ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ „ Укрпромбанк» та у ОСОБА_10 були наступні кредитні картки : УІ8А ЕЬЕСТКОИ № НОМЕР_23 ; УІ8А ЕЬЕСТКІЖ № НОМЕР_24 ; УІ8А ЕЬЕСТКХЖ № НОМЕР_25; УІ8А ЕЬЕСТКОМ № НОМЕР_26 , якими вони користувались разом, так як ОСОБА_10 повністю їй довіряв та дозволяв користуватися всіма картковими рахунками , як і вона своїми йому.

ОСОБА_6 вказує, що в нежитлових приміщеннях підвалу по АДРЕСА_3 вони відкрили магазин (кафетерій) «ІНФОРМАЦІЯ_10» , з продажу продуктів харчування та спиртних напоїв . Вона допомагала чоловікові ОСОБА_10 у відкритті та організації роботи цього магазину , не лише коштами , але й особисто працювала і працює в ньому на посаді завідуючої та виконувала всю роботу, пов'язану із обліком та замовленням товару , а також продажем товару.

В червні 2008 року ОСОБА_10 тяжко захворів , переніс дуже складну операцію в онкологічному центрі в м. Черкаси. Протягом тривалої хвороби та перебування ОСОБА_10 в лікувальному закладі ОСОБА_6 піклувалася про його стан здоров'я, діставала необхідні ліки, допомагала, доглядала, була постійно з ним, не залишаючи ОСОБА_10 ні на один день, що можуть підтвердити свідки. В той же час вона забезпечувала роботу належного їм магазину , заробляючи кошти так необхідні їм для подальшого лікування її чоловіка ОСОБА_10.

Позивач ОСОБА_6 вказує, що факт спільного проживання та всі вищевикладені факти підтверджуються документально та численними свідченнями свідків - друзів та сусідів : ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21

Ні вона , ні ОСОБА_10 починаючи з 2003 року і до ІНФОРМАЦІЯ_9 не перебували в шлюбі з іншими особами , а тому вважає, що відповідно ст. 74 СК України , майно придбане ними за час спільного проживання та за спільні кошти, в тому числі і банківські вклади зроблені на ім'я чоловіка, є їхньою спільною сумісною власністю.

Діти ОСОБА_10 від попередніх шлюбів - відповідачі по справі не визнають її права на частину майна, набутого за час спільного проживання із ОСОБА_10 , що дане майно є спільною сумісною власністю, добровільно вирішити спір вони не можуть, тому вона звернулась до суду відповідно ст. 392 ЦК України, так як відповідачі подали заяви про прийняття спадщини на все спадкове майно до Уманської районної державної нотаріальної контори. Посилаючись, що все вищевказане майно є об'єктом спільної сумісної власності та повинно спадкуватись відповідно до ст. 1226 ЦК України позивач ОСОБА_6 просить в судовому порядку встановити факт , що ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживав однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 в період з 10 січня 2003 року і до смерті ОСОБА_10 до ІНФОРМАЦІЯ_9, визнати право власності ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на нежитлові приміщення підвалу по АДРЕСА_3 ,міста Умані загальною площею 72,3 кв. м , зареєстрованих в БТІ 05.06. 2008 року , ринковою вартістю даних приміщень на момент продажу 75 750 грн., визнати право власності ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на автомобіль ТОУОТА КАУ д. н. з. НОМЕР_5, 2003 року виробництва, визнати право власності ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,1468 га Державний акт серії НОМЕР_7, визнати право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0, 1607 га Державний акт серії НОМЕР_6 та визнати право власності ОСОБА_6 на 1/ 2 грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках у ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ « Укрпромбанк» .

Позивач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обязі , просить задоволити позов, посилаючись на докази викладені в позовній заяві та свідчення свідків.

Відповідач ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила , що ОСОБА_10 її батько з яким вона проживала до трьох років, бо батьки розлучились та до 16 років вона з батьком не спілкувалась. В день її 16- річчя батько з'явився з подарунками та вони почали спілкуватись. Під час навчання в педінституті м. Умані батько її допомагав , вони часто зустрічались, а в 2001 році вона одружилась, у неї народилась дочка ОСОБА_22 та вони дуже зблизились із батьком. На святкуванні хрестин дочки 02.08. 2003 року в кафе - барі « ІНФОРМАЦІЯ_10 «, що належало батькові вона вперше познайомилась із ОСОБА_6, яка працювала в кафе , обслуговувала свято. Батько ОСОБА_10 був заможною людиною , але жив сам, тому йому необхідна людина, яка б вела домашнє господарство, тому він і взяв для виконання цих робіт жінку , тому позивач ОСОБА_6 була хатньою робітницею , лише допомагала батькові по господарству, прибирала, готувала їжу, виконувала хатню роботу, за яку батько щомісячно платив їй кошти, так як він не був одружений та не мав наміру одружуватись. В 2008 році батько захворів та оплата послуг ОСОБА_6 збільшилась, це вона чула від батька ОСОБА_7

Не чула розмов про близькі стосунки між батьком та ОСОБА_6, її реєстрацію в квартирі батька вважає недійсною, бо батько не мін поселити її як члена родини. їй нічого не відомо про ведення спільного господарства, бо вона впевнена, що вели його окремо, кошти кожний тратив на свій розсуд, так як батько був приватним підприємцем, мав кошти і придбав рухоме та нерухоме майно. ОСОБА_7 вважає, що право на спадкове майно мають лише законні спадкоємці 1 черги - троє дітей, тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі .

Відповідач ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона є дочкою ОСОБА_10 та проживала з батьками до 2000 року, коли вони розлучились.

В 2000 році вона поступила на навчання до Київського університету ім. Т.Г.Шевченка, проживала в м. Києві. В 2004 році одружилась та залишилась працювати в м. Києві, але постійно приїздила до батька в м. Умань. В 2002 році батько почав займатись підприємницькою діяльністю, був зареєстрований приватним підприємцем та орендував підвальні приміщення по АДРЕСА_3 м. Умані. Батько проживав сам, а ОСОБА_6 - позивач по справі не була членом їхньої родини , її твердження про те , що з 10 січня 2003 року вона почала жити з її батьком - ОСОБА_13 однією сім'єю , не підтверджуються ні одним документом , а є лише словами позивача . На момент придбання земельних ділянок в квітні 2006 року в особистій заяві її батька , що знаходиться в матеріалах нотаріальної контори, де посвідчувались договори купівлі - продажу земельних ділянок, зазначено , що на момент придбання земельних ділянок ОСОБА_10 в шлюбі не перебуває і грошові кошти , які він витрачає на придбання не є сумісною власністю з іншими особами. Також вважає необгрунтованою інформацією в позовній заяві , зазначеною позивачем про те , що її батько ОСОБА_10 помер від довготривалої тяжкої хвороби , батько захворів в липні місяці 2008 року по середину червня батько почував себе досить нормально, в цей час він знаходився дома на лікарняному , продовжував контролювати справи на роботі та по бізнесу , але фізично він був кволий та слабкий , тому що приймав дози хіміотерапії, але до ліжка він прикутий не був і ніколи не міг подумати , що за два з половиною місяці його не стане. До останньої хвилини свого життя він був при здоровому глузді та при пам'яті, про що свідчить витяг з медичної амбулаторної картки хворого. Предметом спору є майно зазначене в позові , але інформація відносно придбаного майна є неповною і не правдивою, позивачка чула про купівлю батьком того чи іншого майна від сторонніх людей , від друзів або сестер, з якими вона товаришувала, сама особисто участі в купівлі, чи взятті в оренду нежитлового приміщення не брала , про що свідчать документи, які містяться в матеріалах справи і також той факт , що коли позивач в позовній заяві зазначає , що нежитлові приміщення купувались та орендувались під магазин , а не під кафе , на яке її батько отримав дозвіл № 725 на розміщення закладу ресторанного господарства від 05 квітня 2007 року на підставі рішення № 506 від 24.10. 2002 року виконавчого комітету Уманської міської ряди Черкаської області. Позивач також не володіє інформацією, яка стосується банківських вкладів, на яких умовах та коли відкривалися та , в якій валюті робилися грошові вклади . Позивач стверджує , що вона оплачувала батькове перебування в лікарні, несла витрати на поховання , але це не правда , все це оплачувала організація. Батько ніколи не міг повідомляти в свої тонкощі сторонню людину , а тим більше не вважав ОСОБА_6 своєю дружиною. Можливо ОСОБА_6 і хотілося , щоб батько вважав її членом своєї родини , але вона точно знає , що це було не так , бо вона була для нього звичайна знайома , яка працювала в нього у кафе та за додаткову оплату прибирала по дому, була лише хатньою робітницею, за що отримувала щомісячно кошти. ОСОБА_8 вважає, що позивач шляхом обману хоче покращити свій матеріальний стан та претендує на майно, яке їй не належить, в належить їх покійному батькові, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_45, що діє відповідно доручення в судовому засіданні оголосила пояснення відповідача ОСОБА_9 , згідно яких ОСОБА_9 є сином ОСОБА_10 та позовні вимоги ОСОБА_6 ним не визнаються, так як батько постійно підтримував з ним відносини. З 2001 року батько був неодружений та проживав по АДРЕСА_2 .Він з 2005 року навчався в Академії НАПВУ в м. Хмельницькому та на всі свята приїздив в м. Умань і відвідував батька. В розмовах його з батьком він ніколи не вважав ОСОБА_6 дружиною та членом їх родини і не висловлював про наміри одружитись із ОСОБА_6 З його слів він знає, що ОСОБА_6 була найнята на роботу в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10» , а згодом хатньою робітницею , за що отримувала кошти. Він категорично заперечує , що батько помер після довготривалої хвороби, бо лише в липні 2008 року несподівано для всієї родини йому поставили діагноз - ракова пухлина правої легені та в липні він був прооперований в онкологічному центрі м. Черкаси, де він його відвідував, бо перебував на канікулах . Батько відмовився, щоб він з ним залишився в лікарні, бо за ним доглядали в лікарні медперсонал та висококваліфіковані лікарі. Потім батько знаходився вдома, але він був на навчанні, тому лише за викликом двічі приїздив до хворого батька, але батько наполягав на його навчанні та говорив, про те що при потребі знайде, хто його буде доглядати, так як був заможною, матеріально забезпеченою людиною. Про реєстрацію ОСОБА_6 йому стало відомо після смерті батька. Він бачив ОСОБА_6 у батька вдома, але вважав її хатньою робітницею та ніколи не чув від батька про намір вселити та зареєструвати ОСОБА_6 в його квартирі. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_15- директор заводу «Мегомметр», ОСОБА_14- директор Уманського горілчаного заводу, близькі друзі померлого ОСОБА_10 в судовому засіданні 17.04. 2009 року пояснили, що ОСОБА_10 повідомив їм , почав проживати разом із ОСОБА_6 , вважав її своєю дружиною з 2003 року . Офіційно ОСОБА_10 представив ОСОБА_6 як свою дружину на святкуванні дня народження ІНФОРМАЦІЯ_11, сказавши, що це моя ОСОБА_6. Вони проживали разом як чоловік та дружина в квартирі по АДРЕСА_2, куди свідки часто приходили в гості на запрошення ОСОБА_10, бо всі свята та вихідні вони проводили разом сім'ями, особисто ОСОБА_10 повідомив їм в розмові, що був вражений, коли ОСОБА_6 після продажу своєї квартири віддала йому отримані кошти та суму коштів в розмірі 10000 доларів США, її особистих заощаджень. Вони їздили разом не лише на ринок за продуктами, ходили в гості до друзів, їздили відпочивати в санаторії.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_16 в судовому засіданні 17.04. 2009 року, а свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні 04.12. 2009 року повідомили про факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ОСОБА_10 їм відрекомендував ОСОБА_6 як свою дружину на святкуванні дня народження ІНФОРМАЦІЯ_11 та вони з того часу тісно спілкувались сім'ями, підтримуючи дружні відносини, святкували разом всі свята, виїздили на вихідні на відпочинок сім'ями, ходили один до одного в гості, що підтверджується і фотознімками , де є позивач ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на знімках із їх друзями. В них була спільна спальня, яку показував особисто ОСОБА_10 свідкам, коли вони були в гостях у ОСОБА_10 Свідки повідомили, що позивач ОСОБА_6 та померлий ОСОБА_10 їздили відпочивати разом в санаторій в Миргороді та в санаторій в Криму в 2007 році. Рідні сестри ОСОБА_10 називали ОСОБА_6 сестрою в їх присутності, коли вони разом були в гостях у ОСОБА_10, святкували свята. На весіллі у дитини ОСОБА_16 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 також були разом, як і на весіллі дочки ОСОБА_10 - ОСОБА_8 була позивач ОСОБА_6, яка знаходилась поряд із ОСОБА_10, коли зустрічали сватів. Під час хвороби ОСОБА_10 ОСОБА_6 також невідлучно була з ним, доглядала та оберігала його від непотрібних турбот в лікарні та вдома після повернення з лікарні, піклувалась про лікування хворого ОСОБА_10 ОСОБА_10 своїм ставленням до ОСОБА_6 показував, що вона його дружина. Після смерті ОСОБА_10 ОСОБА_6 займалась організацією поховання та поминальних обідів.

В судовому засіданні 16.10. 2009 року свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які є сусідами, мешкають по сусідству із квартирою № 3 по АДРЕСА_2 , повідомили , що ОСОБА_6 стала проживати в квартирі ОСОБА_10 з 2003 року . Вони бачили разом ОСОБА_10 та ОСОБА_6, які проявляли подружні стосунки, разом приїздили на автомобілі, потім забирали сумки із продуктами та йшли в свою квартиру. ОСОБА_6 займалась всіма домашніми справами, готуванням їжі , пранням, прибиранням, поливала квіти, які вирощувала біля будинку. ОСОБА_6 ночувала кожен день, бо їх будинок складається із чотирьох квартир, спільний двір та всі сусіди бачать один одного. ОСОБА_19 неодноразово бачила , як вони цілувались, повертаючись додому. Свідок ОСОБА_19, повідомила, що їй залишала ключі від квартири ОСОБА_6 , щоб поливати квіти, коли вони їздили відпочивати . ОСОБА_6 ходила на роботу у кафе. Інших жінок протягом останніх п'яти років , які б проживали в квартирі ОСОБА_10 свідки не бачили.

Свідки ОСОБА_24, яка працювала нянею онуки ОСОБА_6 та ОСОБА_25, сусідка будинку, де мешкає дочка із онукою позивача ОСОБА_6 пояснили в судовому засіданні 04.12. 2009 року, що ОСОБА_6 не проживала за адресою по АДРЕСА_4, де проживала лише онука ОСОБА_46, яку ОСОБА_24, працюючи в 2006-2008 роках нянею онуки ОСОБА_6 приводила до ОСОБА_6 на вихідні дні за адресою по АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив , що знайомий з ОСОБА_9 з 2000 року , дружили сім'ями, зустрічались кожен тиждень. ОСОБА_10 відрекомендував ОСОБА_6 як свою дружину в 2003 році. Він бачив, що вони жили як чоловік та дружина дуже добре, що всі друзі дивувались їх гарним стосункам. ОСОБА_10 із ОСОБА_6 були часто у них вдома , а він з дружиною у ОСОБА_10 вдома або в кафе «Садочок» . За років п'ять перед смертю ОСОБА_9 ОСОБА_21 став бувати в нього вдома частіше . ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вели себе як закохані , це було видно, тим хто спілкувався з ними. ОСОБА_33 продала свою квартиру і віддала ОСОБА_10 всі кошти , сказавши що ОСОБА_9 , ти знаєш куди їх вкласти також віддала і суму коштів в розмірі 10000 доларів США її особистих заощаджень. ОСОБА_10 хотів , щоб діти і ОСОБА_26 знайшли між собою порозуміння , щоб ОСОБА_26 не була скривджена дітьми, а діти між собою вирішили питання про поділ майна . Свідок ОСОБА_21 повідомив, що ОСОБА_10 планував провести обряд вінчання із позивачем ОСОБА_6 в церкві села Полянецьке Уманського району після закінчення будівництва церкви, але не встиг, так як захворів та помер. ОСОБА_10 віддав всі свої картки із рахунками, на яких знаходились значні суми коштів на зберігання ОСОБА_21 та в період тяжкої хвороби перед смертю повідомив, що його останньою волею є , щоб діти залишили ОСОБА_6 проживати в квартирі ¹ 3 по АДРЕСА_2.

Свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 - рідні сестри померлого ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили , що категорично заперечують , що ОСОБА_6 була дружиною ОСОБА_10 ОСОБА_27 підтвердила, що приятелювала із ОСОБА_6 із 1995 року. В 2002 році ОСОБА_10 відкрив «ІНФОРМАЦІЯ_10» та вона попросила, щоб він взяв ОСОБА_6 на роботу продавцем. ОСОБА_6 працювала у брата, а він через деякий час завів розмову про потребу найняти на роботу жінку для виконання хатньої роботи в квартирі, де мешкав сам. ОСОБА_27 запропонувала йому, щоб ОСОБА_6 вела домашнє господарство ОСОБА_10, так як в них із сестрою свої сім'ї та вони не могли постійно допомагати брату по господарству, а брат міг собі дозволити оплачувати хатню робітницю. ОСОБА_6 почала виконувати хатню роботу та з 2003 року проживати в квартирі ОСОБА_10 ОСОБА_6 була домашньою працівницею , вони часто обідали разом , вона готувала їсти , прибирала . 22 роки тому ОСОБА_10 розлучився із матір'ю ОСОБА_8. Вони приходили до брата, то ОСОБА_6 подавала на стіл, прибирала , ночувала , коли ОСОБА_10 їздив у відрядження. Свідки повідомили, що була викрадена домова книга і підроблений підпис їх брата, тому ОСОБА_6 в липня 2008 року зареєструвалась за вказаною адресою в квартирі їх брата. В них були дружні відносини до смерті брата , а зараз немає ніяких відносин. Брат любив жінку ОСОБА_29, яка померла в 2004 році. З 2000 року до дня смерті брат жив сам. Діти приходили, навідували , але ніхто з них не проживав з братом, постійних зв'язків із жінками не було , додому він жінок не водив .

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив , що з 1973 року знає покійного ОСОБА_10 17 років було ОСОБА_8 , коли він розлучився з її матір'ю. В 2004 році після третього розлучення ОСОБА_10 найняв жінку, яка допомагала по господарству. За останні З- 5 років зустрічалися рази 2-3 на місяць. Бачив у будинку ОСОБА_6 займалася господарством . Обговорювали питання особистого життя , на рибалку їздили. Обговорювали питання своїх близьких стосунків , про коханок розказував , за 2 роки до його смерті мав жінку. Інколи позивач була в кафе , організовувала в кафе святкування. ОСОБА_6 користувалася карточками ОСОБА_10, якими він їй давав і користувалася за оплату її роботи.

Свідки ОСОБА_31, ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснили , що приїхали восени 2004 року , бо жовтні 2004 року відбулося весілля їх сина та дочки ОСОБА_10 - ОСОБА_8. Часто зустрічався із сватом 2- 4 рази в місяць . ОСОБА_6 не постійно перебувала в будинку ОСОБА_10 під час їх відвідин, а коли приїздили та залишались ночувати , то бачили , як вона накривала на стіл , сват говорив , що брав ОСОБА_33 на інші заходи . Вони їздили на відпочинок разом із ОСОБА_10 , але ОСОБА_33 з ним не було.

Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснили , що ОСОБА_34 , який є двоюрідним братом ОСОБА_10, а його дружини ОСОБА_26 - хрещеною матір'ю ОСОБА_8 Вони повідомили , що були на святкуванні в 2003 році ювілею ОСОБА_10, а після того лише раз в кінці серпня 2003 року були вдома в гостях у ОСОБА_10 , там була ОСОБА_6, яка накривала стіл . ОСОБА_6 бігала в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10 «, звідки принесла закуску для столу. ОСОБА_26 часто бачила ОСОБА_6 на ринку м. Умані по вівторках, коли ОСОБА_6 здійснювала закупку продуктів для кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10 «. При розмові ОСОБА_10 повідомив їм, що ОСОБА_6 є його хатньою робітницею, вона лише подавала на стіл, за столом з ними не сиділа.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснив , що вони з ОСОБА_10 були близькими друзями на його думку . ОСОБА_10 жив один , вдома в нього не був , але він багато розказував про своїх дітей ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , їздив багато разів в м. Хмельницький, де навчався син ОСОБА_36 , залишались проживати в готелі , наймали репетиторів для сина. Останні 5 років про особисте життя не особливо говорив , дружини в нього не було , жінка померла , з якою він хотів одружитись . Машину « Мазду» придбав , про інші придбання не говорив . На день народження на роботі збирались , близьких запрошував у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10» , а не бачив ОСОБА_6 на дні народження. ОСОБА_10. приїжджав із ОСОБА_30 , тільки ця жінка була , інших не було , вважав їх чоловіком та жінкою. Був присутній з ними ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 . Збирались в різних місцях , останній раз на день народження в Іллінцях , десь пів - року до смерті ОСОБА_10, як була ще жива співробітниця ОСОБА_30 . Приділяв увагу цій жінці , але не жив разом з нею. Хвороба продовжувалась до місяця , не був в нього вдома, лише по телефону спілкувався . ОСОБА_10 при хворобі ОСОБА_39 возив її на лікування в Київ , Черкаси , жили вони в різних місцях , він був неї на похоронах. Кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10» належало ОСОБА_10 , а за З роки до смерті раз був на дні народженні в «ІНФОРМАЦІЯ_10» , була ОСОБА_40 , не можу пригадати чи була ОСОБА_6 ОСОБА_10 був матеріально забезпеченою людиною.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив , що знає ОСОБА_10 з 1975 року, коли ще працював директором продтоварів м. Христинівка . З 1997 року ОСОБА_10 почав брати в нього воду для кафе « ІНФОРМАЦІЯ_10» . За рік до смерті ОСОБА_41 сказав йому , що ОСОБА_9 захворів на тяжку хворобу. Розказував про особисте життя , фото сина на його столі було , телефонував дочкам , дуже дружив з ОСОБА_39 , приблизно померла 29 травня . Був в нього на дні народженні років за 3 до смерті. Вдома в нього був 3-4 рази , жінок не бачив , вдень це було, коли заходив . За машину говорив , за інше майно не знає.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснив , що знає ОСОБА_10 давно. ОСОБА_9 захворів на тяжку хворобу. При спілкуванні ОСОБА_10 розказував про особисте життя , фото сина на його робочому столі було , телефонував дочкам , дуже дружив з ОСОБА_39 , приблизно померла 29 травня , року не пам'ятає. Був в нього на дні народженні років за 3 до смерті. Вдома в нього був 3-4 рази , жінок не бачив , бо заїздили вдень , дати не пам'ятає . ОСОБА_10 говорив йому за придбання машини, за інше майно не знає.

Свідок , приватний нотаріус - ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила , що нею посвідчувався договір купівлі - продажу квартири, яка на праві власності належала лише одній ОСОБА_6 Згідно Інструкції є перелік документів, які необхідно надати нотаріусу при посвідченні документів, а так як згідно свідоцтва про право власності квартира належала лише ОСОБА_6, то не було потреби перевіряти чи перебуває вона у шлюбі , чи у фактичних шлюбних відносинах , це не передбачено Інструкцією. Дана заява береться формально нотаріусом і її відібрання не передбачено Інструкцією, так як документа на підтвердження того , що особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах немає , тому особи, які звертаються до нотаріуса, пишуть , що не перебувають у шлюбі чи фактичних шлюбних відносинах, щоб уникнути будь-яких питань.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків , дослідивши матеріали справи, перевіривши докази надані сторонами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_9, що підтверджується актовим записом про смерть № 796 , зареєстрованим відділом РАЦС по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області ( а. с . 12 т. 1 ).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина на спадкове майно , яке належало ОСОБА_10 , на частину якого, крім спадкоємців 1 черги трьох дітей померлого ОСОБА_10, які є відповідачами по справі, свої права заявляє позивач ОСОБА_6, посилаючись , що вона проживала із ОСОБА_10 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 10 січня 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 , до смерті ОСОБА_10, в зв'язку з чим просить визнати право власності на 1/ 2 частину майна, придбаного в цей період спільного проживання як спільної сумісної власності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки , а ч.4 даної статті зазначає, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України , якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю , але не перебувають у шлюбі між собою , або в будь - якому іншому шлюбі, майно , набуте ними за час спільного проживання , належить їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, а ч. 2 ст. 74 СК України встановлює, що на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь -якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 та померлий ОСОБА_10 не перебували в шлюбі між собою, як кожен із них не перебував і в іншому шлюбі. Шлюбні відносини між ними зареєстровані не були за період спільного проживання по АДРЕСА_2 міста Умані , де вони постійно проживали, що підтверджено поясненнями свідків по справі.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_21, які є близькими друзями померлого ОСОБА_10 підтвердили, що ОСОБА_10 повідомив їм , що почав проживати разом із ОСОБА_6, вважав її своєю дружиною з 2003 року . Офіційно ОСОБА_10 представив ОСОБА_6 як свою дружину на святкуванні дня народження ІНФОРМАЦІЯ_11, сказавши, що це моя ОСОБА_6. Вони проживали разом як чоловік та дружина в квартирі по АДРЕСА_2, куди свідки часто приходили в гості на запрошення ОСОБА_10, бо всі свята та вихідні вони проводили разом сім'ями. Особисто ОСОБА_10 повідомив їм в розмові, що був вражений, коли ОСОБА_6 після продажу своєї квартири віддала йому отримані кошти та суму коштів в розмірі 10000 доларів США, її особистих заощаджень. Вони їздили разом не лише на ринок за продуктами, ходили в гості до друзів, їздили відпочивати в санаторії, на запрошення ОСОБА_10, бо всі свята та вихідні вони проводили разом сім'ями. Свідок ОСОБА_21 повідомив, що ОСОБА_10 планував провести обряд вінчання із позивачем ОСОБА_6 в церкві села Полянецьке Уманського району після закінчення будівництва церкви, але не встиг, так як захворів та помер.

Факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини ОСОБА_10 та ОСОБА_6 підтвердили в судовому засіданні 16.10. 2009 року і свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які є сусідами, так як мешкають по сусідству із квартирою № 3 по АДРЕСА_2 та їм достовірно відомо , що ОСОБА_6 стала проживати в квартирі ОСОБА_10 з 2003 року . Вони бачили разом ОСОБА_10 та ОСОБА_6, які проявляли подружні стосунки, разом приїздили на автомобілі, потім забирали сумки із продуктами та йшли в свою квартиру. ОСОБА_6 займалась всіма домашніми справами, готуванням їжі , пранням, прибиранням, поливала квіти, які вирощувала біля їх будинку. ОСОБА_6 ночувала кожен день, бо їх будинок складається із чотирьох квартир, спільний двір та всі сусіди бачать один одного. ОСОБА_19 неодноразово бачила , як вони цілувались, повертаючись додому. Свідок ОСОБА_19 також повідомила, що їй залишала ключі від квартири ОСОБА_6, щоб поливати квіти, коли вони із ОСОБА_10 їздили відпочивати чи в санаторії, де він лікував діабет. ОСОБА_6 ходила на роботу у кафе. Інших жінок протягом останніх п'яти років , які б проживали в квартирі ОСОБА_10 свідки не бачили.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_16 в судовому засіданні 17.04. 2009 року, а свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні 04.12. 2009 року також підтвердили факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини ОСОБА_10 та ОСОБА_6, бо ОСОБА_10 їм відрекомендував ОСОБА_6 як свою дружину на святкуванні дня народження ІНФОРМАЦІЯ_11 та вони з того часу тісно спілкувались сім'ями, підтримуючи дружні відносини, святкували разом всі свята, виїздили на вихідні на відпочинок сім'ями, ходили один до одного в гості, що підтверджується і фотознімками , де є позивач ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на знімках із їх друзями. В них була спільна спальня, яку показував особисто ОСОБА_10 свідкам, коли вони були в гостях у ОСОБА_10 Свідки підтвердили, що позивач ОСОБА_6 та померлий ОСОБА_10 їздили відпочивати разом в санаторій в Миргороді та в санаторій в Криму в 2007 році. Рідні сестри ОСОБА_10 називали ОСОБА_6 сестрою в їх присутності , коли вони разом були в гостях у ОСОБА_10, святкували свята. На весіллі у дитини ОСОБА_16 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 також були разом, як і на весіллі дочки ОСОБА_10 - ОСОБА_8 була позивач ОСОБА_6, яка знаходилась поряд із ОСОБА_10, коли зустрічали сватів. Під час хвороби ОСОБА_10 ОСОБА_6 також невідлучно була з ним, доглядала та проявляла турботу про нього,' оберігала його від непотрібних турбот в лікарні та вдома після повернення з лікарні, піклувалась про лікування хворого ОСОБА_10 ОСОБА_10 своїм ставленням до ОСОБА_6 показував, що вона є його дружиною. Після смерті ОСОБА_10 ОСОБА_6 займалась організацією поховання та поминальних обідів.

Факт проживання позивача ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_2 не заперечували і відповідачі та свідки зі сторони відповідачів ОСОБА_27 , ОСОБА_28, ОСОБА_42, але при цьому відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 твердили, що ОСОБА_6 була лише хатньою робітницею у їх батька та отримувала за це грошову винагороду щомісячно, що повторювали і їх свідки родичі, тому судом їх пояснення оцінюються критично, так як вони є зацікавленими в результаті вирішення спору на їх користь та отриманні всього спадкового майна , а вирішити добровільно спір стосовно майнових прав із ОСОБА_6 відповідачі не погодились.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_43, ОСОБА_18 , ОСОБА_21 не є родичами та заінтересованими особами , тому у суду немає підстав не довіряти їх свідченням чи ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, які повідомили дані свідки, бо дані свідчення об'єктивно підтверджуються іншими доказами та свідченнями по справі, не суперечать їм.

Суд вважає необгрунтованими посилання відповідачів та їх представників, що свідчення вищевказаних свідків не містять об'єктивних даних та є суперечливими про проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_10 однією сім'єю протягом 2003 - 2008 років, бо помилка свідка ОСОБА_18 в імені позивача , яку він назвав в судовому засіданні «ОСОБА_49»,а не ОСОБА_6 не спростовує його незаінтересованих правдивих свідчень про те, що він бачив постійно саме цю жінку, а не іншу поряд із ОСОБА_10, так як бачив саме ОСОБА_6 вранці та ввечорі в їх будинку по АДРЕСА_2 міста Умані на протязі останніх п'яти років, тому дані свідчення не спростовані відповідачами , як і свідчення інших свідків позивача, на суперечливості та сумнівності яких наполягають бездоказово та без переконливих обґрунтувань відповідачі та їх представники, посилаючись лише на заяву ОСОБА_10 від 19.04. 2006 року при укладенні ним договорів купівлі - продажу земельних ділянок, текст якої є формальним та стандартним , набраним на комп'ютері нотаріусом, та як пояснила в судовому засіданні свідок - приватний нотаріус ОСОБА_11 він не носить обов'язкового характеру і фактичні шлюбні відносини чи їх відсутність не перевіряються нотаріусами при посвідченні угод при їх укладенні громадянами.

Безпідставними суд вважає твердження відповідачів та їх представників про суперечливість показань свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 із свідченнями свідка ОСОБА_14 про небажання ОСОБА_10 реєструвати шлюб з будь - якою жінкою, бо реєстрація шлюбу та факт проживання однією сім'єю , що встановлюється судом згідно позовних вимог - це різні поняття, а із пояснень свідків, суд прийшов до висновку про те, що померлий ОСОБА_10 вірив у своє одужання, тому і не зробив розпоряджень з приводу майна, зареєстрованого на його ім'я , але про його відношення до ОСОБА_6 як до дружини, а не хатньої робітниці свідчить не лише численні фотознімки із щасливими обличчями ОСОБА_10 та ОСОБА_6 на них , а й об'єктивні та правдиві свідчення близьких друзів померлого ОСОБА_10, які займають керівні посади в м. Умані, так як померлий ОСОБА_10 підтримував дружні відносини лише із керівниками підприємств та відносив себе до осіб певного кола спілкування. Як вбачається із пояснення свідка ОСОБА_21, якому ОСОБА_10 настільки довіряв, більше, ніж рідним сестрам, що віддав всі свої картки із рахунками, на яких знаходились значні суми коштів на зберігання саме ОСОБА_21 та в період тяжкої хвороби перед смертю повідомив, що його останньою волею є , щоб діти залишили ОСОБА_6 проживати в квартирі ¹ 3 по АДРЕСА_2 , що є підтвердженням турботи ОСОБА_9 та подружніх стосунків ОСОБА_10 та ОСОБА_6 як чоловіка та дружини.

Свідчення дані свідками відповідачів, які є близькими родичами ОСОБА_27 та ОСОБА_28 - рідними сестрами померлого ОСОБА_10, ОСОБА_44- чоловіка сестри та водія ОСОБА_10 по місцю роботи, свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32 - батьків чоловіка відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_42 та ОСОБА_30 - хрещених батька та матері відповідача ОСОБА_8, свідків ОСОБА_37, ОСОБА_35, ОСОБА_38 , які знали ОСОБА_10 лише в зв'язку із спілкуванням по роботі та періодично зустрічались з ОСОБА_10, ніколи не бували в його квартирі, де він постійно проживав, тому не володіють достовірною інформацією стосовно умов проживання та особистого життя ОСОБА_10 спростовуються показаннями інших свідків, допитаних судом та доказами перевіреними в судовому засіданні, фотознімками наданими позивачем ОСОБА_6 ( а. .с. 266-276 т. 1 ).

Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_27, ОСОБА_28, які є рідними сестрами померлого ОСОБА_10, але разом з тим не постійно перебували з рідним братом, з яким лише працювали разом, але після закінчення роботи, не бачили чим він займається , хто буває в нього вдома ОСОБА_10, бо проживають окремо, мають свої сім'ї, зустрічались лише на свята. Свідок ОСОБА_44, який був не лише водієм ОСОБА_10, а і його зятем, чоловіком сестри, не міг повідомити суду нічого про особисте життя ОСОБА_10 , бо крім того, що підвозив його додому, ніколи не заходив в квартиру, де проживав ОСОБА_10 і рідко бував на свята із померлим ОСОБА_10, знає лише, що ОСОБА_10 до 2004 року підтримував стосунки із ОСОБА_29 , про інші факти життя ОСОБА_10 не обізнаний, тому його свідчення також судом оцінюються критично і їх достовірність викликає сумніви відносно проживання ОСОБА_6 разом із ОСОБА_10 Інші свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 - батьки чоловіка відповідача ОСОБА_8 також є заінтересованими особами, які постійно проживають в м. Києві і лише періодично приїздили в гості до свата ОСОБА_10 , тому їх свідчення , що ОСОБА_6 була хатньою робітницею та накривала на стіл при їх приїзді в м. Умань, судом оцінюються критично та спростовуються фотознімками , де зображені і подружжя ОСОБА_8 в їх батьків у Вінницькій області та запрошені в гості ОСОБА_10 із ОСОБА_6, що суд вважає достовірно встановленим.

Свідок ОСОБА_30 - хрещений батько відповідача ОСОБА_8 повідомив, що зустрічався не раз чи два на місяць протягом останніх трьох - п'яти років із ОСОБА_10, тому суд вважає, що його свідчення не є об'єктивними та такими, що відповідають дійсності, як і пояснення свідка ОСОБА_34, який є двоюрідним братом ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_26 - хрещеної матері ОСОБА_8, які повідомили , що після святкування в 2003 році ювілею ОСОБА_10 лише раз були вдома в гостях у ОСОБА_10 , там була ОСОБА_6, яка накривала стіл. ОСОБА_6 бігала в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10 «, звідки принесла закуску для столу. ОСОБА_26 часто бачила ОСОБА_6 на ринку м. Умані по вівторках, коли ОСОБА_6 здійснювала закупку продуктів для кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10«. Тому стверджувати, що свідкам відомо , що ОСОБА_6 була лише хатньою робітницею у ОСОБА_10 за таких обставин суд вважає безпідставним, бо у суду викликають сумніви в достовірності та правдивості таких свідчень свідків, які заінтересовані в результаті розгляду справи на користь відповідачів та є упередженими.

Свідки ОСОБА_37, ОСОБА_35, ОСОБА_38 , які знали ОСОБА_10 лише в зв'язку із спілкуванням по роботі та періодично досить рідко зустрічались із ОСОБА_10, як вони повідомили суду в суто чоловічому колі під час відпочинку на рибалці та охоті, ніколи не бували в його квартирі, де він постійно проживав, а про особисте життя ОСОБА_10 розмов з ним не вели, свої майнові придбання з ними ОСОБА_10 також не обговорював, як і в них не було підстав цікавитись його доходами та майном, тому їх свідчення не відображають дійсних обставин життя ОСОБА_10 і судом не приймаються до уваги, як такі, що не впливають на достовірність встановлених судом обставин, що підтверджують факт проживання однією сім'єю ОСОБА_10 та ОСОБА_6 як чоловіка та дружини протягом 2003 -2008 років.

Суд вважає, що посилання відповідачів та їх представників, що надані фотознімки позивачем ОСОБА_6, на яких вона зображена поряд із ОСОБА_10 та знімки з іншими особами не є достатніми доказами факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_10 протягом 2003-2008 років, бо знімки датовані позивачем та не містять достовірної інформації про їх дату, тому є неналежними доказами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, бо спростовуються та підтверджуються сукупністю інших доказів, в тому числі і свідченнями свідків, вказаних вище в рішенні суду. Тому у суду немає сумнівів в достовірності встановленого факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини ОСОБА_10 та ОСОБА_6, зображених на знімках саме в період з 2003 по 2008 роки, бо такі свідчення давались свідками не лише позивача , а й відповідачів, які не заперечували проживання ОСОБА_6 в квартирі ОСОБА_10

Суд вважає, що так як померлий ОСОБА_10 сам був зареєстрований в селі Юрківка Уманського району, але постійно проживав та зазначав адресу свого місця проживання по АДРЕСА_2 міста Умані , то реєстрація ОСОБА_6 лише 25 липня 2008 року за адресою по АДРЕСА_2 міста Умані не впливає на встановлені судом обставини стосовно факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_10 протягом 2003-

2007років, бо згідно чинного законодавства місце реєстрації або прописки не має вирішального значення для суду, так як важливо встановлене фактичне місце проживання , а не тільки реєстрація проживання , хоча ОСОБА_6 зазначала саме адресу свого проживання по АДРЕСА_2 , коли зверталась за медичною допомогою чи вирішуючи інші питання, де необхідно було зазначати адресу проживання.

За таких обставин судом відмовлено ухвалою суду від 26 березня 2010 року в призначенні експертизи та приєднані до матеріалів справи висновку № 2619 /2620 від 31.03. 2009 року про відповідність підпису ОСОБА_10 на заяві про реєстрацію ОСОБА_6 , на яких наполягали відповідачі та їх представники, бо Уманським міськрайонним судом за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_7 відкрито провадження по цивільній справі № 2-840-2010 року, де безпосередньо заявлено вимоги стосовно законності реєстрації ОСОБА_6 , так як при розгляді даної цивільної справи такі вимоги не заявлялись, а суд не виходить за межі позовних вимог.

Судом оцінюється належність , допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, тому суд не приймає до уваги доводи відповідачів та їх представників стосовно неналежності доказів, а саме знімків, наданих позивачем, бо судом перевірено надані докази і їх достовірність не викликає сумніву у суду.

Стосовно фотознімків , наданих відповідачами суд оцінює дати, вказані відповідачами під знімками критично, бо враховуючи наявність на знімках ОСОБА_29, про яку переконливо доводили суду відповідачі та їх свідки , запрошені відповідачами , а вони датовані ними 2004 - 2007 роками, а судом на клопотання представника відповідачів зроблено запит до відділу РАЦС м. Умані та достовірно встановлено дату смерті ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_12, тому недостовірність вказаних дат є очевидною і за таких обставин суд має сумніви в датах під іншими знімками, з іншими жінками, де сфотографований ОСОБА_10 ( а. с. 10- 14 т. 2 ).

Посилання відповідачів та їх представників, що позивач не дотрималась вимог ЦПК України щодо заявлення свідків та троє свідків були заявлені після надання пояснень свідками відповідачів, а свідок ОСОБА_21 - Голова Уманської районної ради народних депутатів Черкаської області, на свідченнях якого наполягали і відповідачі та їх представники, допитаний в останньому судовому засіданні є безпідставними, бо відповідачами також заявлялись свідки, яких вони не вказували в попередньому судовому засіданні, але судом були задоволені всі клопотання про допит всіх свідків сторін для всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів судом, щоб створити сторонам рівні умови для змагальності сторін під час розгляду справи.

Суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_6 підтвердила в судовому засіданні факт проживання однією сім'єю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 10 січня 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_9, до смерті ОСОБА_10.

Суд, зважаючи на вищевикладені факти та ст. 74 СК України, прийшов до висновку, що ОСОБА_6 має право на 1/ 2 частину майна, придбаного за час спільного проживання із ОСОБА_10 та на їх спільні кошти в період з 2003 по 2008 роки, яке є їхньою спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 57 СК України , зазначено, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти , що належали одному із подружжя , то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь - які речі за винятком тих , які виключені з цивільного обороту.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 02 серпня 2005 року згідно договору купівлі - продажу квартири , що належала їй на праві власності з 1994 року, посвідченого ОСОБА_11, приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу продала двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, а всі кошти, отримані нею від продажу квартири ОСОБА_6 віддала ОСОБА_10, з яким проживала однією сім'єю як чоловік та дружина на придбання майна, що підтвердили свідки ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_20 та копія договору купівлі - продажу квартири і довідки № 60 від 21.01. 2009 року ( а. с. 8, 17-18 т. 1 ).

Позивачем ОСОБА_6 було відкрито декілька банківських рахунків в

банківських установах, а 01 січня 2007 року вона зняла банківський вклад в Уманському відділенні № 2 Черкаської ТОВ «Укрпромбанк» в розмірі 10000 доларів США, що

підтверджується наданою позивачем довідкою (а. с. 13 т. 1 ).

ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 витратили її кошти на придбання на ім'я ОСОБА_10 земельних ділянок площею 0, 1468 га Державний акт серії НОМЕР_7 , розташованої по АДРЕСА_5

згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 19 квітня 2006 року за 2100 гривень (а.с.74 т. 2 ) та площею 0, 1607 га Державний акт серії НОМЕР_6, розташованої по АДРЕСА_6 згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 19 квітня 2006 року за 2100 гривень ( а.с.76 т. 2 ) , підтверджується довідкою ( а. с. 16 т. 1 ), придбання спільного рухомого майна -автомобіля ТОУОТАКАУ д. з. НОМЕР_8, 2003 року виробництва, придбаного на ім'я ОСОБА_10 згідно біржової угоди ТБ «Укрресурс« ВН 23434 від 26.01. 2008 року вказана сума 10 гривень, хоча в дійсності за автомобіль було заплачено спільних коштів в сумі 20000 доларів США як пояснила позивач ОСОБА_6 ( а.с.15 т.1 та а. с. 148 т. 2) та придбання нежитлового приміщення підвалу по АДРЕСА_3 міста Умані загальною площею 72, 3 кв. м , зареєстрованого в БТІ 05.06. 2008 року згідно договору купівлі - продажу майна комунальної власності від 21 травня 2008 року за 75750 гривень ( а. с. 141 т. 2 ).

Суд вважає, що наявність особистих коштів ОСОБА_6 від продажу квартири в сумі 12000 гривень, а фактично отриманих в доларах США значно більшої суми коштів від продажу квартири та її кошти в розмірі 10000 доларів США, зняті з рахунку в банку та доходи , отримані а кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10», в якому вона постійно працювала, що підтвердили свідки та не заперечували відповідачі дають підстави вважати, що майно придбане ОСОБА_10 та ОСОБА_6 за час спільного проживання та за спільні кошти є їх спільної сумісною власністю, тому позивач ОСОБА_6 має права на 1/2 частину майна у спільній сумісній власності відповідно ст. 74 СК України.

Позивач ОСОБА_6 просить визнати право власності і на 1/ 2 частину грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Укромпромбанк «, але не вказує час відкриття рахунків, номера рахунків та суми коштів, які на них знаходяться, мотивуючи, що вони були відкриті на ім'я ОСОБА_10 та це були спільні кошти і вони разом ними користувались , але дана інформація є конфіденційною, тому вона не може її отримати . На клопотання позивача судом було зроблено запити у відповідні банки та отримано відповідь про наявність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_10, але із отриманих з банків довідок про рахунки та їх стан на час смерті ОСОБА_10 неможливо зробити висновок , коли та в яких сумах були покладені кошти на ім'я ОСОБА_10, так як період внесення коштів та їх рух банками не вказаний, а позивач в судовому засіданні не повідомила нічого про рух коштів та їй невідомі коди до кредитних карток.

Як вбачається із отриманих відповідей банків, в яких були відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_10 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є рахунок № НОМЕР_3 та залишок на даному рахунку станом на 06.11. 2009 року складає 0, 47 коп. ( а. с. 4 т. 2), а згідно відповіді ТОВ «Укромпромбанк « вказано, що інформацію про стан рахунків, в тому числі депозитних за договорами банківського вкладу на ім'я ОСОБА_10 надати неможливо, бо кошти передано до ПАТ «Родовід Банк» відповідно до Постанови КМ України і Національного банку України № 1133 від 07. 10. 2009 року та вказано лише про кошти , які були на депозитних вкладах без номерів рахунків в сумах : 32179, 58 грн., строк дії якого закінчився 08.02. 2009 року, 26055, 81 дол. США , строк дії закінчився 08.02. 2009 року, 7445, 45 євро , строк дії якого закінчився 08.02. 2009 року, 1200,09 євро, 6070, 36 дол. США, 10519, 57 гривень, строк дії яких закінчився 30.09. 2008 року ( а. с. 103 т. 2 ).

Як вбачається із відповіді ПАТ «Родовід Банк» від 02.03. 2010 року залишок коштів на рахунках, переданих із ТОВ «Укрпромбанк « , відкритих на ім'я ОСОБА_10 становить № НОМЕР_9 - 6070, 36 доларів США, №

НОМЕР_10- 26055, 81 доларів США , № НОМЕР_11 - 1 200,

9євро, № НОМЕР_13 - 7 445, 45 євро, № НОМЕР_12-

10519,57 гривень , № НОМЕР_14 - 32 179, 58 гривень, № НОМЕР_15 - 1780, 99 гривень, № НОМЕР_16 - 753, 47 доларів США, №

НОМЕР_19- 3 315,54 доларів США, № НОМЕР_17 - 118, 37 євро , № НОМЕР_18 - 750, 05 євро , № НОМЕР_20 - 1 763, 46 гривень , № НОМЕР_21 - 5289, 09 гривень ( а. с. 107-108 т. 2 ).

Інших доказів чи спростувань суду про рух коштів на рахунках не надано ні банками, ні сторонами , тому встановити , чи є ці кошти спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_10 і , в який період часу кошти поступали на рахунки позивач доказів не надала.

Суд вважає, що так як позивач ОСОБА_6 не надала суду доказів, які б підтверджували , що кошти, які знаходяться на банківських рахунках є спільними, бо внесені за час спільного проживання в період з 2003 по 2008 роки, тому судом відмовлено в задоволенні вимог в цій частині стосовно визнання права власності на 1/ 2 частину грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Укромпромбанк «, а судом позовні вимоги задоволено частково.

Посилання відповідачів та їх представників, що інформація надана позивачем відносно придбаного майна є неповною та суперечить документам, не позбавляє права позивача звернутись до суду за захистом порушеного права , так як позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову , а тому судом не вбачається порушень, які б впливали на вирішення справи по суті. Відсутність посилання на правочини, згідно яких були придбані земельні ділянки та невірно вказана площа нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог , так як судом досліджуються докази сторін в судовому засіданні.

Доводи відповідачів та їх представників, стосовно майна приватного підприємця, яке не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя , так як згідно договору купівлі - продажу комунальної власності від 21.05. 2008 року було придбано ОСОБА_10 як суб'єктом підприємницької діяльності нежитлові підвальні приміщення по АДРЕСА_3 м. Умані судом оцінюються у сукупності з іншими доказами. ОСОБА_6 мала свої особисті кошти від продажу квартири та зняла кошти в розмірі 10000 доларів СІНА із свого рахунку, які віддала ОСОБА_10 Тому суд прийшов до висновку , враховуючи, що ОСОБА_10 помер та відкрилась спадщина на спадкове майно, право на отримання якого мають спадкоємці - відповідачі по справі, а позивач ОСОБА_6 крім спільних коштів вклала свої особисті кошти , тому частка в майні - нежитлових підвальних приміщеннях відповідно до розміру внеску є її особистою приватною власністю відповідно ч. 7 ст. 57 СК України.

Суд вважає, що є підстави для задоволення вимог позивача та визнання права власності на 1/ 2 у спільній сумісній власності на нежитлові приміщення підвалу по АДРЕСА_3 , загальною площею 72, 3 кв. м , зареєстрованого в БТІ 05.06. 2008 року .

Посилання відповідачів та їх представників на заяву від 19.04. 2006 року ОСОБА_10, яка відібрана нотаріусом при укладенні договорів купівлі - продажу земельних ділянок суд оцінює критично, бо вона складена нотаріусом та дійсно підписана ОСОБА_10, але її текст набраний на комп'ютері, а не написаний власноручно не дає підстав вважати суду, враховуючи пояснення в судовому засіданні нотаріуса ОСОБА_11, що дана заява не є обов'язковою , а формальною та не перевіряється нотаріусом , чи особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах та, на які кошти придбала майно. ( а. с . 35 т. 2).

Також безпідставними є твердження відповідачів, що ОСОБА_6 не докладала зусиль для обладнання та організації роботи кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10», так як вона з 2003 року була прийнята на роботу та постійно працювала в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_10», що підтверджено записом в її трудовій книзі та свідченнями свідків не лише позивача, а й відповідачів в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_6 звертаючись до суду з позовними вимогами просила в назві позову про визначення та виділення його в натурі, але в мотивувальній та резолютивній частинах позову просить задоволити позовні вимоги про визнання права власності на 1 / 2 майна та не вказує , яке майно виділити в натурі їй та відповідачам.

Відповідно до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , зокрема неподільної речі, суд застосовує положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду . За відсутності такої згоди присудження такої компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України , де за рішенням суду може бути припинено право особи на частку у спільному майні, якщо річ є неподільною або спільне володіння та користування майном є неможливим.

ОСОБА_10 помер, а спадкоємцями - відповідачами по справі позовні вимоги ОСОБА_6 не визнаються, тому їх згоди, як і згоди ОСОБА_6 на отримання грошової компенсації за неподільну річ , якими є нежитлові приміщення по АДРЕСА_3, автомобіль, земельні ділянки під час розгляду позовних вимог не отримано, позовні вимоги окремо ними не подавались, з відповідними позовами сторони не звертались.

За таких обставин , в разі, коли сторони не вчинили таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності, що не позбавляє сторони звернутись із відповідним позовом до суду в разі відсутності згоди та неможливості вирішити добровільно питання поділу майна.

Суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, які підлягають частковому задоволенню та вважає , що необхідно задоволити вимоги та встановити факт , що ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживав однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 в період з 10 січня 2003 року і до смерті ОСОБА_10 до ІНФОРМАЦІЯ_9, визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на нежитлові приміщення підвалу по АДРЕСА_3 , міста Умані загальною площею 72,3 кв. м , зареєстрованих в БТІ 05.06. 2008 року , ринковою вартістю даних приміщень на момент продажу 75 750 грн., визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/ 2 у спільній сумісній власності на автомобіль ТОУОТА КАУ д. н. з. НОМЕР_5, 2003 року виробництва, визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/ 2 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,1468 га Державний акт серії НОМЕР_7 , визнати право власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0, 1607 га Державний акт серії НОМЕР_6 , в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в разі часткового задоволення позову, тому судом стягуються судові витрати частково із відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 солідарно на користь позивача ОСОБА_6 в розмірі 1730 гривень згідно квитанцій про сплату судового збору та витрат за інформаційно - технічне забезпечення , так як квитанцій про оплату послуг за надання юридичної допомоги позивачем не надано.

Ухвала Уманського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року про забезпечення позову , якою заборонено Уманській районній державній нотаріальній конторі проводити видачу свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 до вирішення справи по суті залишається в силі до виконання рішення суду, так як про її скасування сторони клопотання в судовому засіданні та при виступі в дебатах не заявляли, а суд вважає, що скасування даної ухвали може привести до ускладнення при виконанні рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч. 7, 57, 61, ч.4, ч. 5 ст. 71, 74 СК України, ст.ст. 365, 392, 1226 ЦК України , ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 , п.5 ч. 1 ст. 256 -259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 задоволити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 10 січня 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 , до смерті ОСОБА_10.

Визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/ 2 у спільній сумісній власності на нежитлові приміщення підвалу по АДРЕСА_3 м. Умані Черкаської області, загальною площею 72, 3 кв. м , зареєстрованого в БТІ 05.06. 2008 року .

Визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на автомобіль ТОУОТА КАУ д.з. НОМЕР_8, 2003 року виробництва.

Визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0, 1468 га Державний акт серії НОМЕР_22, розташовану по АДРЕСА_7

Визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/2 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0, 1607 га Державний акт серії НОМЕР_6, розташовану по АДРЕСА_6 .

Відмовити ОСОБА_6 у визнанні права власності на 1/2 грошових коштів , які знаходяться на банківських рахунках в ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ « Укрпромбанк».

Стягнути з відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 солідарно на користь позивача ОСОБА_6 частково судові витрати в розмірі 1730 гривень згідно квитанцій про сплату судового збору та витрат за інформаційно - технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуюча Л.В.Нерушак