ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       «26» липня 2022 року                                                 м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                                 ОСОБА_1

суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання         ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора                                         ОСОБА_5

обвинувачених:                                 ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників:                                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021262020001529 від 09.06.2021 року, за апеляційними скаргами: адвоката ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27.05.2022 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, інваліда другої групи, не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого вантажником, не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27.05.2022 року

ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і за його вчинення призначено йому міру покарання, із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.

ОСОБА_6 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і за його вчинення призначено йому міру покарання, із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.

ЄУНСС:715/1029/22                                        Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_10

НП:11-кп/822/257/22                                Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст.307 КК України

До набрання вироку законної сили залишено без змін запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у виді особистого зобов`язання та запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді домашнього арешту, обраний 29 квітня 2022 року        Глибоцьким районним судом Чернівецької області.

Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в рівних частках, судові витрати на користь держави за проведення експертиз в сумі по 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 83 коп. з кожного.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком районного суду, ОСОБА_7 , здійснюючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконну реалізацію наркотичних засобів, в невстановлений для органу досудового розслідування час, місці та обставинах умисно, незаконно, протиправно придбав з метою подальшого збуту зіп-пакет, із вмістом речовини рослинного походження, згорток із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з вмістом речовини рослинного походження та згорток паперу із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині, які відповідно до Таблиці №1 Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, який умисно, незаконно, протиправно зберігав при собі близько до 17:05 год. 14.07.2021 року.

В подальшому, ОСОБА_7 , 14.07.2021 року, близько 17:05 год., реалізуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів та незаконну реалізацію наркотичних засобів, умисно, незаконно, протиправно, маючи на меті отримання прибутку, перебуваючи за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 85-Б, за грошові кошти в сумі 600 гривень збув ОСОБА_11 зіп-пакет, із вмістом речовини рослинного походження, згорток із прозорого безбарвного полімерного матеріалу з вмістом речовини рослинного походження та згорток паперу із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/5619-НЗПРАП від 16.07.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, надані на дослідження речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом. Загальна маса канабісу становить 24,402 г.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючою ознакою: якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Окрім цього, ОСОБА_7 , діючи умисно,  повторно,  протиправно,  з метою  отримання неконтрольованого  державного прибутку із продажу наркотичних засобів – канабісу на території міста Чернівці в серпні 2021 року вступив в попередню змову з ОСОБА_6 .

З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 чітко розподілили ролі між собою, зокрема:

ОСОБА_6 , добровільно вступивши в попередню змову з ОСОБА_7 :

- виробляв з метою збуту із вирощених стебел на земельній ділянці біля будинку по місцю свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс;

- незаконно перевозив виготовлені наркотичні засоби до місця їх фактичного збуту ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 ;

- отримував кошти від ОСОБА_7 , які вони здобули від вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

ОСОБА_7 , який являється фізичною особою підприємцем, під приводом здійснення своєї професійної діяльності по ремонту взуття, організував у місці своєї роботи за адресою АДРЕСА_3 , місце для збуту особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено – канабісу та:

- підшуковував серед мешканців м. Чернівці та Чернівецької області осіб (покупців), які вживають наркотичні засоби, з метою реалізації їм в подальшому;

- встановлював ціни, за якими відбувався збут наркотичних засобів;

- безпосередньо отримував від ОСОБА_6 з метою збуту, зберігав та збував наркотичні засоби;

- розподіляв між собою та ОСОБА_6 кошти, які вони отримували від вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи спільно за­гальними й об`єднаними зусиллями, направленими для досягнення спільної мети, спрямованої на отримання прибутку від незаконної реалізації наркотичних засобів, умисно, повторно, протиправно, з метою подальшого збуту отримав у ОСОБА_6 , який систематично поставляв ОСОБА_7 наркотичні засоби, зіп-пакет із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині, яка, відповідно до Таблиці №1 Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, та який незаконно, протиправно, повторно зберігав при собі за адресою м. Чернівці вул. Героїв Майдану 85-Б, близько до 18:20 год. 20.08.2021 року.

В подальшому, ОСОБА_7 , 20.08.2021 року, близько 18:20 год., переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, незаконно, протиправно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , діючи в інтересах учасників групи та маючи на меті отримання прибутку для себе та ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , за грошові кошти в сумі 200 гривень збув ОСОБА_12 , зіп-пакет із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/6676-НЗПРАП від 16.09.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, надана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс. Загальна маса канабісу становить 1,5281 г.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючими ознаками: якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, з метою отримання неконтрольованого державного прибутку із продажу наркотичних засобів – канабісу на території міста Чернівці в серпні 2021 року вступив в попередню змову з ОСОБА_7 . З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 чітко розподілили ролі між собою, зокрема:

ОСОБА_6 , добровільно вступивши в попередню змову з ОСОБА_7 :

- виробляв з метою збуту із вирощених стебел на земельній ділянці біля будинку по місцю свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс;

- незаконно перевозив виготовлені наркотичні засоби до місця їх фактичного збуту ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 ;

- отримував кошти від ОСОБА_7 , які вони здобули від вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

ОСОБА_7 , який являється фізичною особою підприємцем, під приводом здійснення своєї професійної діяльності по ремонту взуття, організував у місці своєї роботи за адресою АДРЕСА_3 , місце для збуту особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено – канабісу та:

- підшуковував серед мешканців м. Чернівці та Чернівецької області осіб (покупців), які вживають наркотичні засоби, з метою реалізації їм в подальшому;

- встановлював ціни, за якими відбувався збут наркотичних засобів;

- безпосередньо отримував від ОСОБА_6 з метою збуту, зберігав та збував наркотичні засоби;

- розподіляв між собою та ОСОБА_6 кошти, які вони отримували від вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Таким чином, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи спільно за­гальними й об`єднаними зусиллями, направленими для досягнення спільної мети, спрямованої на отримання прибутку від незаконної реалізації наркотичних засобів, умисно, протиправно, виробив з метою збуту із вирощених стебел на земельній ділянці біля будинку по місцю свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс та зберігав при собі за місцем свого проживання до 20.08.2021.

Надалі, 20.08.2021 року ОСОБА_6 , незаконно, протиправно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , поставив (перевіз) ОСОБА_7 до кіоску «Ремонт взуття» за адресою АДРЕСА_3 , де в свою чергу ОСОБА_7 , діючи по заздалегідь розробленому плану, організував місце для збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, наркотичні засоби, в тому числі зіп-пакет із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині, яка, відповідно до Таблиці №1 Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено.

В той же час,  ОСОБА_7   незаконно, протиправно, повторно зберігав при собі вищевказаний зіп-пакет із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині за адресою АДРЕСА_3 , близько до 18:20 год. 20.08.2021 року.

В подальшому, ОСОБА_7 , 20.08.2021 року близько 18:20 год., переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, незаконно, протиправно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , діючи в інтересах учасників групи та маючи на меті отримання прибутку для себе та ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , за грошові кошти в сумі 200 гривень збув ОСОБА_12 , зіп-пакет із вмістом подрібненої речовини рослинного походження всередині.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/6676-НЗПРАП від 16.09.2021 за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, надана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс. Загальна маса канабісу становить 1,5281 г.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне виробництво з метою збуту, зберігання з метою збуту, незаконне перевезення та збут наркотичних засобів, за кваліфікуючими ознаками: якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього,  ОСОБА_6 ,  здійснюючи свою  злочинну діяльність,  направлену на  незаконну реалізацію  наркотичних засобів,  в невстановлений  для органу  досудового розслідування  проміжку часу  незаконно,  протиправно,  повторно виробив  із вирощених стебел на  земельній ділянці  біля будинку  по місцю свого проживання  за адресою:  АДРЕСА_2 , речовини  рослинного походження,  які, відповідно до Таблиці № 1 Списку № 1 Переліку наркотичних  засобів,  психотропних речовин  та прекурсорів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, є особливо небезпечними наркотичними засобами - канабісом, обіг яких заборонено, та які незаконно, протиправно, повторно зберігав за місцем свого проживання близько до 16:41 год. 08.12.2021 року.

У подальшому, 08.12.2021 року, в період часу близько з 16:41 год. до 20:03 год., працівниками поліції, в присутності понятих, у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено пластикову ємність із надписом “Сметана” з речовиною рослинного походження, 5 однаково розфасованих та однакових за розміром паперових пакетів із вмістом речовини рослинного походження всередині, 5 паперових пакетів із залишками речовини рослинного походження зеленого кольору, три пластикові ємкості чорного кольору, три дерев`яних та три металевих сита, відро синього кольору, два скляних стакани із залишками речовини рослинного походження зеленого кольору.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/9933-НЗПРАП від 21.12.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, надана на дослідження речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Загальна маса канабісу становить 10,602 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/9736-НЗПРАП від 09.12.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, надана на дослідження речовина рослинного походження містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс. Загальна маса канабісу становить 1324,64 г.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/9755-НЗПРАП від 20.12.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, речовини рослинного походження зеленого кольору, що містились в наданих на дослідження паперових пакетах, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено — канабісом. Загальна маса канабісу становить 0,1470 г.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-21/9936-НЗПРАП від 30.12.2021 року за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, надані на дослідження частинки речовини рослинного походження, які знаходяться на внутрішніх стінках предметів, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено — канабісом.

Отже, ОСОБА_6 своїми діями, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», незаконно виготовив з метою збуту та зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, загальною масою 1335,389 г., що відповідно до таблиці «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу №1», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 є великими розмірами.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне виробництво з метою збуту та незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів, за кваліфікуючими ознаками: якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, у великих розмірах, вчинені повторно.

На вказаний вирок адвокат ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , та адвокат  ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.

Зі змісту апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що він просить оскаржуваний вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуваний вирок ухвалений з істотними порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема через порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Стверджує, що обвинувачений ОСОБА_6 будучи поставленим стороною обвинувачення в залежність від правової позиції обвинуваченого ОСОБА_7 , незважаючи на заперечення окремих фактичних обставин кримінального правопорушення, погодився на спрощену процедуру судового розгляду, фактично під тиском позиції ОСОБА_7 , а відповідно всупереч своїй волі.

Вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України в повній мірі не з`ясовано, чи вірно розуміє обвинувачений ОСОБА_6 зміст цих обставин, зокрема в чому полягає зміст позбавлення права на оскарження обставин, які ніким не оспорюються, чи добровільна згода обвинуваченого на такий розгляд справи та чи добровільна його позиція щодо вчиненого злочину.

Поміж тим, районний суд прийшов до помилкового висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє фактичні обставини справи, хоча по суті обвинувачення детальних показів він не давав, а це в свою чергу підтверджує той факт, що сумніви у добровільності та істинності позиції ОСОБА_6 не були усунуті.

Апелює, що судом не було досліджено жодного доказу на підтвердження винуватості обвинувачених щодо обставин, які підлягали доказуванню в кримінальному провадженні та визначенні ст.91 КПК України.

Крім цього зазначає, що призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 реальну міру покарання, суд не правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тим самим допустивши невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

На думку сторони захисту існують всі законні та необхідні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.75 КК України, оскільки він з самого початку розслідування кримінального провадження активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та встановленню всіх обставин його вчинення, щиро розкаявся в скоєному, раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей та хвора матір похилого віку, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перерахував фінансову допомогу на потреби ЗСУ у розмірі 100000 грн.

Зі змісту апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що він просить оскаржуваний вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуваний вирок ухвалений із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Стверджує, що дане кримінальне провадження, відповідно до ч.9 ст.615 КПК України, повинно було здійснюватися судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а саме Першотравневим районним судом м. Чернівців, а не Глибоцьким районним судом Чернівецької області.

Апелює, що головуючим під час судового засідання в суді першої інстанції положення ч.3 ст.349 КПК України ОСОБА_7 належним чином не роз`яснювалися, відповідно письмова заява про надання згоди на такий розгляд у нього не відбиралася, також йому не було роз`яснено наслідків його згоди на розгляд провадження без дослідження доказів. Дана обставина об`єктивно підтверджується зафіксованими у журналі судового засідання та на технічному носію інформації звукозапису фіксації судового процесу, на яких відсутні дані про належне роз`яснення судом учасникам провадження положень ч.3 ст.349 КПК України, зокрема чи правильно вони розуміють положення закону про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, чи така їх позиція є добровільною та які наслідки цього. При цьому, головуючий обмежився лише згодою сторін на такий порядок розгляду кримінального провадження, без належного роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України.

Звертає увагу суду на те, що призначаючи таке суворе покарання, районний суд порушив Кримінальний закон та допустив невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

На думку сторони захисту існують всі законні та необхідні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.75 КК України, оскільки він щиро розкаявся у скоєному, свою вину визнав повністю та давав у судовому засіданні зізнавальні покази, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судимий, є інвалідом другої групи, має постійне місце проживання за яким характеризується, виключно з позитивного боку, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перерахував фінансову допомогу на потреби ЗСУ.

Інші апеляційні скарги чи заперечення на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2022 року відсутні.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подану ними апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах адвоката ОСОБА_9 , які підтримали подану ними апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти поданих апеляційних скарг, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченим і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.

Згідно вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання колегії суддів, вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27.05.2022 року в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Посилання адвоката ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , в поданих ними апеляційних скаргах про те, що під час судового засідання в суді першої інстанції положення ч.3 ст.349 КПК України, обвинуваченим належним чином не роз`яснювалися, також їм не було роз`яснено наслідків їх згоди на розгляд провадження без дослідження доказів, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

При підготовці до апеляційного розгляду, колегією суддів було досліджено матеріали фіксації судового засідання Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 травня 2022 року, з яких вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_6 та обвинуваченому ОСОБА_7 роз`яснено їх права, в суді обвинувачені повідомили, що їхні права їм зрозумілі. Після оголошення прокурором обвинувального акта, районний суд роз`яснив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення, на що останні повідомили, що обвинувачення їм зрозуміле і свою винуватість вони визнають та будуть надавати показання. У зв`язку з цим, прокурором було заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку, згідно ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 і його захисник ОСОБА_9 погодилися із таким порядком судового розгляду, після чого судом першої інстанції було роз`яснено обвинуваченим положення ч.3 ст.349 КПК України та декілька разів поставлено питання, чи розуміють останні зміст цієї статті. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду повідомили, що зміст ч.3 ст.349 КПК України їм зрозумілий (а.п.178).

Далі судом було допитано обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які у свою чергу повідомили, що обставини, викладені прокурором в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Свою вину визнали у повному обсязі, у вчиненому розкаялися.

Судом першої інстанції в основу вироку покладено саме визнавальні показання обвинувачених, які вони добровільно надали у судовому засіданні районного суду.

При цьому, жодних ознак тиску захисників на обвинувачених чи прокурора під час судового засідання не встановлено, як і не встановлено тиску позиції ОСОБА_7 на ОСОБА_6 , захисники погодилися з позицією обвинувачених щодо визнання вини та бажання давати показання.

Таким чином, суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог КПК України, процедуру, передбачену ч.3 ст.349 КПК України, було дотримано повною мірою.

Колегією суддів із перевірки матеріалів справи не встановлено порушень при роз`ясненні обвинуваченим обсягу обвинувачення, кваліфікації їх дій та спрощеного порядку розгляду даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів, з урахуванням положень ч.3 ст.349 КПК України, не має права досліджувати докази у кримінальному провадженні та не вбачає підстав для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, як про те просять апелянти.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, а саме за ознаками: незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів, за кваліфікуючими ознаками: якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.307 КК України, а саме за ознаками: незаконного виробництва з метою збуту, зберігання з метою збуту, незаконне перевезення та збут наркотичних засобів, за кваліфікуючими ознаками: якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, у великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Стосовно доводів апеляційних скарг захисників в частині покарання, призначеного обвинуваченим за ч.2 ст.307 КК України, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Приписами ст.65 КК України встановлено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дотримуючись вказаних вимог, суд першої інстанції при призначенні покарання врахував, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, мають сталі соціальні зв`язки, обвинувачений ОСОБА_6 має на утриманні двох малолітніх дітей та хвору матір похилого віку, обвинувачений ОСОБА_7 має другу групу інвалідності.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченим, судом першої інстанції визнано: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.

Враховано районним судом і громадську позицію обвинувачених, а саме, що кошти внесені, як застава за ОСОБА_7 були перераховані на потреби ЗС України, при цьому ОСОБА_6 також перерахував фінансову допомогу ЗСУ.

Дослідивши дані обставини, районний суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування ст.69 КК України, та визнав за недоцільне застосування вимог ст.75 КК України, належним чином вмотивувавши своє рішення, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, рішення суду для звільнення особи від відбування покарання є не обов`язком суду, а його правом, в тому разі коли суд встановить безумовні підстави того, що виправлення особи можливе без ізоляції її від суспільства, що обвинувачений може стати на шлях виправлення не будучи позбавленим волі.

В даному випадку, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачені вчинили декілька епізодів тяжкого злочину, з прямим умислом, з метою покращення свого матеріального становища, злочини вчинялись групою осіб з чітким розподілом ролей, характер та наслідки вчинених злочинів, а саме розповсюдження особливо небезпечних наркотичних засобів у суспільстві.

Вищевказане, на думку апеляційного суду свідчить про те, що для виправлення і перевиховання обвинувачених необхідний певний строк ізоляції від суспільства, а призначене покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України, яке обвинувачені мають відбути реально, буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, на які посилаються апелянти, належним чином враховані районним судом, та були підставою для застосування до обвинувачених ст.69 КК України, однак є недостатніми для застосування вимог ст.75 КК України.

Наданий адвокатом ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , в судовому засіданні апеляційного суду трудовий договір від 10 лютого 2022 року, згідно якого ОСОБА_6 був прийнятий на роботу на посаду вантажника до ФОП ОСОБА_13 , не є безумовною підставою для застосування до нього ст.75 КК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції врахував всі обставини кримінального провадження, дані про особу обвинувачених, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, тому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових злочинів.

Твердження адвоката ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , що дане кримінальне провадження, відповідно до ч.9 ст.615 КПК України, повинно було здійснюватися судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а саме Першотравневим районним судом м. Чернівців, а не Глибоцьким районним судом Чернівецької області, на думку колегії суддів є помилковими, оскільки відповідно до ч.3 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що положення ч.9 ст.615 КПК України повинні застосовуватися виключно у випадку наявності об`єктивних обставин (бойові дії, припинення роботи суду, евакуація органу досудового розслідування у іншу місцевість), що унеможливлюють розгляд судами визначеними ст.32 КПК України за територіальною підсудністю кримінальних проваджень.

Аналогічну думку викладено в ухвалі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі №414/599/16-к.

Відповідно до ч.3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус судів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, останній епізод вчинення кримінального правопорушення відбувався за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на території колишнього Глибоцького району Чернівецької області, тобто в межах територіальної юрисдикції Глибоцького районного суду Чернівецької області.

Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, колегією суддів не виявлено, а тому подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.369, ст.376, ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_9 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 27.05.2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Суддя-доповідач:        Судді:

_________________        __________________                _________________

ОСОБА_1                 ОСОБА_2                 ОСОБА_3