Справа №11-307/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -

Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого судді Ященка В.А.

суддів Моїсеєнко Т.М., Демченка М.О.

з участю прокурора Кравцової Л.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9 квітня 2010 року,

яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 39/64, приватний підприємець, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 172 ч. 2 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 300 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 150 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину, за слідуючих обставин:

ОСОБА_2, будучи приватним підприємцем, в порушення вимог трудового законодавства прийняв на роботу та не уклав трудові договори з потерпілими на період: з 2004 року по 1 липня 2007 з ОСОБА_3, яка має на утриманні дитину віком до 14 років; з серпня 2008 року по січень 2010 року з ОСОБА_4; з весни 2004 року по січень 2006 року з ОСОБА_5; з осені 2005 року по 10 березня 2010 року з ОСОБА_6; з літа 2008 року по березень 2010 року з ОСОБА_7; з літа 2006 року по осінь 2008 року з ОСОБА_8

На зазначених осіб не велись табелі обліку робочого часу та відомості нарахування і виплати заробітної плати, не перераховувались внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, центру зайнятості та податкову інспекцію, крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щорічні відпустки не надавались та не вівся їх облік.

В поданих апеляціях:

потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вважають призначене ОСОБА_2 покарання занадто м'яким та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого, крім того, апелянти вважають, що судом не вмотивований розмір моральної шкоди, стягнутий на їх користь і який є явно нижчим, ніж в заявлених ними цивільних позовах. Просять вирок суду змінити, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю, пов'язаною з наймом і звільненням робітників строком на два роки, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 гривень і 2500 гривень на користь ОСОБА_10 у відшкодування моральної шкоди.

Засуджений ОСОБА_2 просить вирок змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону. Крім того, він добровільно відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_10, тому вважає, що суд безпідставно стягнув з нього на її корить суму 150 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача , пояснення ОСОБА_2, який просить задовольнити його апеляцію, а в задоволенні апеляцій потерпілих відмовити, міркування прокурора про законність вироку і залишення його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, є обгрунтованим і в апеляціях не оспорюється.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_2 то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як вбачається із вироку, суд при призначенні покарання врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, а також враховані обставини, які пом'якшують покарання.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його зміни не вбачається.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав до призначення більш суворого покарання засудженому і задоволення поданої потерпілими апеляції, а також і задоволення апеляції засудженого щодо пом'якшення призначення йому надто суворого покарання.

Що стосується доводів апеляції потерпілих щодо, стягнення на їх користь суми моральної шкоди із засудженого ОСОБА_2, то колегія суддів вважає, що вони є необгрунтованими.

Суд вірно вирішив цивільні позови потерпілих і виходячи із міркувань розумності і справедливості постановив законне і обгрунтоване рішення, тому апеляції потерпілих і в цієї частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9 квітня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_11 ОСОБА_1 ОСОБА_12