Справа №11-469/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Мальована-Когер

Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження Доповідач - Моїсеєнко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Безверхого О. М., Демченка М. О.,

з участю прокурора - Марченко Н. В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_5, ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_3 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 4 квітня 2011 року,

яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: вул. Індика, б. 20, с. Катеринівка Лебединського району Сумської області, мешканець вул. 1-ша Замостянська, б. 42 м. Суми, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 5 років; за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, житель вул. Нижньосироватська, 6.69, кв. 48 м. Суми, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, житель вул. Ковпака, б. 31, кв.205 м. Суми, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої

інспекції, періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_7 10 000 грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1998 грн. 97 коп. у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.

13 червня 2010 року біля 23 години ОСОБА_6, знаходячись неподалік від будинку 5, по вул. 1-ша Замостянська, м. Суми, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, нахабно поводжуючись, почав безпідставно приставати до раніше незнайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Під час цього ОСОБА_6 безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_8 удар кулаком в обличчя, чим завдав останньому фізичного болю.

В цей час ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння підбіг до ОСОБА_8 та безпричинно, діючи в групі з ОСОБА_6, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_8 удар кулаком в обличчя, чим завдав останньому фізичного болю. Після цього, ОСОБА_7, спостерігаючи за хуліганськими діями ОСОБА_6 та ОСОБА_4, користуючись правом на необхідну оборону, завдав удар рукою по обличчю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з метою зупинення хуліганських дій останніми.

ОСОБА_9 спостерігаючи за тим, як ОСОБА_7 завдає удар його рідному брату ОСОБА_4, при цьому не будучи свідком хуліганських дій ОСОБА_6 та ОСОБА_4, не маючи на миті завдати ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, підбіг до останнього та почав тягнути ОСОБА_7 в бік. В результаті зазначених дій ОСОБА_9, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 впали на землю, де почали боротися.

В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії, почали боротися з ОСОБА_8, в результаті чого останньому були завдані легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_3, знаходячись неподалік від місця вищевказаних подій, побачив як його знайомий ОСОБА_9 разом із раніше незнайомим ОСОБА_7 переміщаються по землі під час обопільної боротьби. Далі ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи в групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, виявляючи зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві, підбіг до ОСОБА_7 та безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, умисно наніс декілька ударів ногами та рукою по тулубу ОСОБА_7, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.

В поданих апеляціях:

- захисник ОСОБА_5 вважає призначене ОСОБА_6 покарання занадто суворим, оскільки останній має постійне місце проживання та роботи, де характеризується виключно позитивно, вину визнав повністю, відшкодував спричинену потерпілому шкоду та вибачився перед ним. Крім того, суд не врахував відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, поведінку засудженого, вік, стан здоровя, родинний стан та відсутність судимостей. Просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувавши до ОСОБА_6 ст. 75 КК України.

- засуджений ОСОБА_6 вважає вирок суду занадто суворим, оскільки скоїв злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, відшкодував потерпілому спричинену ним

шкоду, крім того, має постійне місце проживання та роботи, де характеризується виключно позитивно, а в подальшому зобов’язується не скоювати злочини. Просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, застосувавши до нього ст. 75 КК України.

- засуджений ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним, у зв’язку з невідповідністю призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі винного. Вказує, що вину визнав повністю та щиросердечно розкаявся, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, матеріальну шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі, крім того, утримує неповнолітню дитину. Просить вирок суду змінити та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі або у виді умовного терміну відбуття покарання.

-          захисник ОСОБА_2 вважає призначене ОСОБА_3 покарання занадто суворим, оскільки останній не був ініціатором хуліганських дій інших засуджених, крім того, вироком суду не доведено, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_7 виникли внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 Зазначає, що ОСОБА_3 щиро розкаявся, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, утримує малолітню доньку. Просить вирок суду відносно ОСОБА_3 змігнити, призначивши йому покарання нижче нижчої межі, встановленої в санкції статті.

-          

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2. та засудженого ОСОБА_3 на підтримку поданих апеляцій, думку прокурора про законність вироку і залишення його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а апеляції захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.1, 296 ч.2 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам і ґрунтується на розглянутих у судовому засіданні доказах, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Отже, вірно встановивши обставини справи, місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ст. 296 ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст. 296 ч. 2 КК України і ця кваліфікація у апеляціях захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 під сумнів не ставиться.

Що ж стосується кваліфікацій дій ОСОБА_3 за ст. ст. 121 ч. 1, 296 ч. 2 КК України, то вона підтверджується наступними доказами.

Зокрема сам засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 121 ч.1 КК України визнав повністю та пояснив, що 13 червня 2010 року він разом із ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та дівчатами, з якими познайомився у озера Чеха м. Суми, стояв неподалік від входу на територію гуртожитків, розташованих по вул. 1-ша Замостянська м. Суми. Далі він зустрів свою знайому. Розмовляючи із знайомою він помітив, що на території зазначених гуртожитків його кум - ОСОБА_9 бореться на землі із незнайомим йому ОСОБА_7 Він підійшов до ОСОБА_9 та ОСОБА_7, після чого з метою допомогти ОСОБА_9 наніс удар рукою та декілька ударів ногою ОСОБА_7 по тулубу. Кількість ударів не пам'ятає.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 13 червня 2010 року він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та

дівчатами, з якими познайомилися у озера Чеха м. Суми, стояв неподалік від входу на територію гуртожитків, розташованих по вул. 1-ша Замостянська м. Суми. Він помітив, що на територій зазначених гуртожитків між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та двома хлопцями виник конфлікт. Він пішов до місця конфлікту, щоб його зупинити. Коли він підійшов ближче, він помітив, як раніше йому незнайомий ОСОБА_7 завдає удар по обличчю ОСОБА_4 Після цього він підбіг до ОСОБА_7 та обхватив обома руками останнього, після чого вони впали на доріжку, вкриту асфальтним покриттям. На покритті доріжки вони почали боротися. Під час боротьби із ОСОБА_7, до них підійшов ОСОБА_3, який почав ОСОБА_7 завдавати удари ногою. Він ОСОБА_3 про допомогу не просив та не просив завдавати ОСОБА_7 ударів. Далі він опинився зверху на ОСОБА_7, ОСОБА_3 в цей час стояв в стороні. Після цього він разом із ОСОБА_7 підвелися на ноги, ОСОБА_7 пішов в сторону гуртожитку, він разом із ОСОБА_3 пішли до виходу.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 13 червня 2010 року біля 23 години вона разом із подругами ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та з хлопцями ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_13, з якими познайомилися біля озера Чеха м. Суми, стояли біля входу на територію, на якій розташований гуртожиток №2 по вул. 1-ша Замостянська, 5 м. Суми. Коли вона розмовляла із подругами, вона звернула свою увагу, що за парканом, на території гуртожитків відбувається конфлікт. Вона побачила, як ОСОБА_3 підбіг до двох чоловіків, які боролися на землі, та завдав удар ногою у живіт одному із чоловіків. В цей момент вона також помітила, що на відстані від місця зазначених подій відбувається бійка. Хто приймав в ній участь вона не побачила. Відразу після того, як ОСОБА_3 завдав удар ногою, вона відвернулася та перестала спостерігати за конфліктом.

Крім того, вина ОСОБА_3 підтверджується і іншими матеріалами справи:

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 в ході якого ОСОБА_3 вказав на місце скоєння ним злочину, та показав, що 13 червня 2010 року біля 23 години він на території гуртожитків по вул.1-ша Замостянська, 5 м. Суми, завдав удар ногою в область живота раніше йому незнайомому хлопцю (ОСОБА_7В.), який боровся із ОСОБА_9;

-           протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_7, під час якого ОСОБА_7 вказав на місце - ділянку місцевості, розташовану неподалік від гуртожитку 2, по вул.1-ша Замостянська, 5 м. Суми, де йому 13.06.2010 біля 23 години були завдані тілесні ушкодження;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_10 в ході якого ОСОБА_10 вказала на місце - ділянку місцевості, розташовану неподалік від гуртожитку 2, по вул. 1-ша Замостянська, 5 м. Суми, де 13 червня 2010 року біля 23 години ОСОБА_3 завдавав хлопцеві (ОСОБА_7В.) удар ногою в область живота.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_9 в ході якого ОСОБА_9 вказав на місце - ділянку місцевості, розміщену неподалік від гуртожитку №2 по вул. 1-ша Замостянська, 5 м. Суми, де він 13 червня 2010 року біля 23 години боровся разом із незнайомим хлопцем (ОСОБА_7В.), під час чого до них підійшов ОСОБА_3 та почав завдавати удари ногами.

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, на якій кожним були підтверджені свої раніше надані свідчення. ОСОБА_3 пояснив, що саме ОСОБА_7 він 13 червня 2010 року біля 23 години неподалік від гуртожитку 2 по вул. 1-ша Замостянська, 5 м. Суми завдавав удари.

- протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, на якій кожним були

підтверджені раніше надані свідчення. ОСОБА_9 пояснив, що 13 червня 2010 року біля 23 години неподалік від гуртожитку 2 по вул. 1-ша Замостянська, 5 м. Суми він боровся саме із ОСОБА_7, під час чого до них підійшов ОСОБА_3 та почав завдавати ногою удари ОСОБА_7

-          висновком судово - медичної експертизи № 919 від 13 липня 2010 року , згідно якої у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки, внутрішньобрюшної кровотечі 2 ступеню, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, а також тілесні ушкодження у вигляді саден в області правого та лівого ліктьових суглобів, в області лівого зап'ясного суглобу, крововиливу в області лівого стегна, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Такі тілесні ушкодження, як садна, могли утворитися в результаті контакту із поверхнею типу асфальт.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного. З урахуванням пом’якшуючих відповідальність обставин, а саме те, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, враховувши особу винного суд призначив мінімальне покарання, встановлене в санкції статті 121 ч. 1 КК України, по якої він засуджений. На думку колегії суддів призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом’якшення не вбачається.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_6 то воно, на думку колегії суддів, не в повної мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України. Врахувавши низку пом’якшуючих покарання обставин, суд першої інстанції прийшов до невірних висновків, про те, що виправлення засудженого ОСОБА_6 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства. Своєю поведінкою після скоєння злочину, визнанням вини, відшкодуванням шкоди, висловлюванням свого жалю щодо заподіяної потерпілому шкоди і з врахуванням думки потерпілого, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 365 КПК України, колегія судддів вважає за необхідне пом’якшити і засудженому ОСОБА_4 призначене покарання. При цьому колегія суддів виходить із того, що майже при однакової поведінки під час скоєння злочину засудженими ОСОБА_6 та ОСОБА_4, суд призначив ОСОБА_4 несоразмерно велику міру покарання зрівняно з покарання, призначеним ОСОБА_6

На підситаві викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366,377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції захисника ОСОБА_5та засудженого ОСОБА_6 – зхадовольнити.

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 4 квітня 2011 року відносно ОСОБА_6 та в порядку ст. 365 ч. 2 КПК України відносно ОСОБА_4 – змінити, пом’якшивши призначене їм покарання..

                    Вважати ОСОБА_6 засудженим за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 ( два ) роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_6 з під варти негайно.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 КПК України, пом’якшити засудженому ОСОБА_14 призначене покарання.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 ( два ) роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В іншої частині вирок Зарічного районного суду м. Суми від 4 квітня 2011 року

залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_3та захисника ОСОБА_2 – без задоволення.

СУДДІ:

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17