Судове рішення #4796233

                                                                                                                             Справа № 1-122/2009р.

                                                     В  И  Р  О  К

                                               І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    28 квітня 2007 року                                                                                          м. Прилуки        

 

                          Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі :  

                                                        головуючого судді  Білокур В.І.,

                                                        при секретарі           Сірій І.В.,

                                                        з участю прокурора Антоненко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки справу по обвинуваченню ОСОБА_1,  що народилася 25.07.1972 року та проживає в проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-ка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружена, не працює, раніше судима :

    13.05.1998р. Прилуцьким районним судом Чернігівської області за ст. 229-6 ч.1 КК України (в ред.1960р.) до 2р.6міс. позбавлення волі з відстрочкою виконанння вирока на 2роки;

    22.07.1998р. Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.ст.229-6 ч.2, 42ч.3 КК України (в ред.1960р.) остаточно до 3р. позбавлення волі;

    26.12.2002р. Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.309ч.2 КК України до 3р. позбавлення волі з іспитовим строком на 2роки;

    11.04.2003р. Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст.ст.307ч.2, 69, 76 КК України до 2р. 1міс. позбавлення волі, згідно ст.71 КК України остаточно до 2р. 3міс. позбавлення волі;

    19.05.2006р. Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст.309ч.2 КК України до 3р. позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6міс.;

03.11.2006р. Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст.ст. 186ч.3, 69, 71  КК України до 3р. 3міс. позбавлення волі;                                                                                                                                           за ст.185 ч.2 КК України, -

           

                                                                      В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2006 року в період часу з 11 до 12 години, ОСОБА_1 маючи незнаяту і непогашену судимість,  з метою крадіжки чужого майна, перебуваючи на території центрального ринку м.Прилуки, повторно, здійснила крадіжку із жіночої сумки гаманця вартістю 15грн. з грошима в сумі 1400грн., що належали потерпілій ОСОБА_2.

Близько 13 години в той-же день 12.02.2006 року ОСОБА_3, перебуваючи на території центрального ринку м.Прилуки, повторно, здійснила крадіжку із жіночої сумки гаманця вартістю 15грн. з грошима в сумі 560грн., що належали потерпілій ОСОБА_4.

Після скоєння вищеназваних епізодів викрадення чужого майна (грошей), ОСОБА_3 скоїла інший злочин, за який була засуджена згідно вироку Прилуцького міськрайсуду від 03.11.2006року за ст.ст. 186ч.3, 69, 71  КК України до 3р. 3міс. позбавлення волі, та відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі 16.01.2009року з”явилася із зазнанням, склавши Протокол явки з повинною, де висловила щире каяття у вчиненому (вищеназваних крадіжках), тим самим активно сприяла розкриттю даного злочину.   (а.с.42).  

Як і в ході досудового слідства, підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнала свою вину в пред”явленому їй обвинуваченні за ст. 185ч.2 КК України, при цьому суду пояснила, що вона дійсно 12.02.2006 року, повторно скоїла викрадення чужих грошей перебуваючи на центральному ринку в м.Прилуках за обставин, що викладені вище, про що вона і склала явку з повинною перебуваючи у місцях позбавлення волі, оскільки, твердо вирішила стати на шлях виправлення і не бажає того, щоб після відбуття нею покарання, залишався “нерозкритим” цей злочин.  Тому, вона також визнає свій обов”язок відшкодувати збитки потерпілій ОСОБА_4 у сумі 560грн. За цивільним позовом у даній кримінальній справі. Вона щиро кається у вчиненому, запевняє про недопущення в подальшому подібних вчинків і просить не застосовувати суворого покарання.

    Після допиту в судовому засіданні підсудної ОСОБА_3, остання п росила справу розглядати без  дослідження інших доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних доказів згідно  пред”явленого їй обвинувачення за ст.185ч.2 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього,  а тому суд відповідно до ч.3ст.299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі,  які ніким не оспорюються. Учасникам процесу роз”яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

    За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії  підсудної ОСОБА_3  за ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка чужого майна, вчинене повторно, за що підсудна і повинна нести кримінальну відповідальність.

Призначаючи вид та міру покарання підсудній ОСОБА_3,  суд враховує її з”явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння його розкриттю як обставини, що пом”якшують її покарання. Крім того суд враховує особу підсудної, яка  характеризується посередньо за місцем відбуття покарання, яле неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, а тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальної санкції інкримінованого злочину.

При цьому суд враховує ту обставину, що підсудна ОСОБА_3  скоїла даний злочин ще до постановлення попереднього вироку Прилуцьким місьрайсудом від 03.11.2006 року, а тому, за правилами ч.4 ст.70 КК України їй необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком  та зарахувати покарання, що відбуте нею за вищеназваним вироком суду, починаючи із 03.11.2006року.

    Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 560грн.  підлягає до задоволення  в повному об”ємі, оскільки сума матеріальної шкоди відповідає розміру пред”явленого обвинувачення підсудній ОСОБА_3, повністю визнано нею і підлягає стягненню за правилами   ст.1166 ЦК України.

   

    Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючися ст.ст. 323-324 КПК України, суд –

                                                                        З А С У Д И В :

  ОСОБА_1    визнати винною в скоєнні нею злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України і призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

    На підставі ст.70ч.4 КК України до призначеного покарання за цим вироком суду частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком  Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.11.2006р. за ст.ст. 186ч.3 КК України, та за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання ОСОБА_1   у вигляді  3 (трьох) років 3 місяців позбавлення   волі.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити попереднім – утримання під вартою в СІЗО №31 м.Чернігова Державного Департаменту України з питань виконання покарань, початок строку   відбуття покарання обчислювати із дня її затримання  –    03 листопада 2006 року.

   

    Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити, шляхом стягнення на її користь   560 (п”ятьсот шістдесят) грн.  з засудженої ОСОБА_1.

    Вирок суду може бути  оскаржений до Апеляційного  суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою  в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

    Головуючий суддя                                                                                             Білокур В.І.

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація