ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4641/22 Справа № 201/2516/22 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року                                                                 м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів                         –  Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року про повернення

позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про стягнення коштів, –

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про стягнення коштів.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року повернуто позивачу його позовну заяву.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги мотивують тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що 28.04.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про стягнення коштів.

Позивач зазначила, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходилася аналогічна справа № 263/2508/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення пені за цим ж правовідносинами у розмірі 527 551,50 грн.

Провадження у вказаній справи було зупинене ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.07.2021року за заявою відповідача до закінчення перегляду справи № 263/3704/19 Верховним Судом в касаційному порядку.

       Після прийняття рішення Верховним Судом у справі № 263/3704/19 справу в Жовтневому районному суді міста Маріуполя № 263/2508/21 поновлено та призначено судове засідання на 17.03.2022 року.

       Однак, внаслідок військової агресії в Україні, обстрілів міста Маріуполя військовими формуваннями РФ, судова справа знищена, рішення по справі не приймалося.

       Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, а саме, підсудність Жовтневого районного суду м. Маріуполя змінена на підсудність Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.

       Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, вказаним розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022р. № 1/0/9-22 не визначений порядок передання справ до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Фактичне передання справ не відбувалося.

Крім того, у суду відсутні докази, що цивільна справа № 263/2508/21 знищена.

       Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

       Відповідно до п.6 ч.4ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

       Судом першої інстанції не було перевірено чи дійсно внаслідок військової агресії в Україні, обстрілів міста Маріуполя військовими формуваннями РФ була знищена судова справа № 263/2508/21, яка знаходилась у провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, оскільки, у разі знищення справи, або її втрати до закінчення судового розгляду, відповідно до ч. 5 ст. 492 ЦПК України,  ОСОБА_1  має право звернутися до суду з новим позовом в установленому законом порядку.

       Право на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантовано ст. 8 Конституції України.

       Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява Ns 12964/87).

       При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

       Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

       У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

       Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивачу до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

       Аналізуючи зазначені норми права та застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, з`ясовуючи обставини, викладені в позовній заяві, колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, формально поставився до передбачених законом вимог, не дотримався принципів «рівності вихідних умов», дотримання балансу сторін при розгляді справи в суді та обґрунтованості судового рішення та передчасно вирішив питання про повернення позовної заяви, що обмежує права позивача, перешкоджає  йому у доступі до правосуддя та призвело до постановлення помилкової ухвали й у відповідності до пункту п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 259,268,374,379,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2022 року про повернення про повернення позовної заяви – скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 25 липня 2022 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко