Справа №2-а-375/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого – судді: Майдан С.І.
при секретарі: Варавенко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -
в с т а н о в и в:
11.03.2009 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що їй призначена пенсія за віком, яку виплачує відповідач. Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, вона відноситься до категорії дітей війни. Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2006 року дітям війни повинна виплачувати щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оплату якої мав проводити відповідач. Дію цієї статті було зупинено на 2006-2007 роки на підставі п.17 ст.77, ст..110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року. Проте Конституційний Суд України 9 липня 2007 року ухвалив рішення у справі №6-рп/2007 року та 22.05.2008 року – по справі № 10-рп/2008, якими визнав зазначені положення такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня ухвалення. Таким чином, відповідач зобов’язаний здійснити виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 рр. Вона звернулась до Управління Пенсійного фонду, де перебуває на обліку як пенсіонерка, з заявою про перерахунок призначеної пенсії та виплату її в підвищеному розмірі. Однак в задоволенні її вимог було безпідставно відмовлено. Просить визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 року в сумі 4471,20 грн.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, суду надала заяву про слухання справи у її відсутність. В запереченнях проти позову зазначила, що проти позовних вимог заперечує та просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність. Зазначила, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 по справі №1-29/2007 визнаний такий, що не відповідає Конституції України п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» якою передбачено ( як соціальна пільга) підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, ст.7 Закону встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, зазначені кошти повинні бути передбачені в ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначаються: види пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державними пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду. Статтею 6 Закону передбачено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавств. Пунктом 2 ст.73 вищезазначеного закону заборонено використання коштів на цілі не передбачені цим Законом. Виплата зазначеної допомоги потребує фінансування з Державного бюджету України та її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про державний бюджет України. Тільки ст.28 Закону встановлений мінімальний розмір пенсії за віком. З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано, шляхом внесення змін до зазначеної статті. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 8 Постанови КМУ від 22.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн. У Державному бюджеті на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення 30 % надбавки для дітей війни, понад розміри встановлені законами України про державний бюджет на відповідний рік і тому до бюджету Пенсійного фонду кошти на виплат надбавки «дітям війни» перерахувати неможливо.
Дослідивши матеріали справи,заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсійного посвідчення та враховуючи її вік (на 2 вересня 1945 року, тобто на час закінчення Другої Світової Війни, йому було менше 18 років), віднесена до категорії «Дітей війни» та їй виплачується пенсія відповідачем по справі.
За змістом ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дітям війни» пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до п.1 р.4 «Заключного положення» вказаного Закону, який вступає в силу з 01.01.2006 року.
Дія ст.6 вказаного Закону у 2007 році була зупинена п.12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, а ст.111 цього ж закону було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Дія цієї ж статті вказаного Закону у 2008 році була змінена ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, а п.41 розділу ІІ цього Закону було встановлено, що у 2008 році «Дітям війни» підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішення про підвищення пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, як «Дитині війни», позивачу відповідачем до теперішнього часу прийнято не було, нарахування відповідно до зазначеного закону не проведені.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп/2007 по справі №1-29/2007 були визнані такими, що не відповідають конституції(є неконституційними) окремі положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п.12. ст.71, яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 по справі №1-28/2008 були визнані такими, що не відповідають конституції(є неконституційними) окремі положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік», зокрема, положення п.41 розділу ІІ, яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, а у рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) правових актів вони визнаються нечинними на майбутнє.
Тому, положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п.12. ст.71, яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність 09.07.2007р., положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік», зокрема, положення п.41 розділу ІІ, яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність 22.05.2008р., а норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р., і відповідач зобов'язаний був здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії, у відповідності до зазначених рішень Конституційного Суду України, але відповідач відмовився це робити.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.63 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум на одну особу в 2006 році складає з 1 січня – 350,00грн., з 1 квітня – 359,00грн., з 1 жовтня – 366,00грн.
Ст.62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 387,00грн., з 1 жовтня – 395,00грн., зазначена стаття була змінена ЗУ від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 406,00грн., з 1 жовтня – 411,00грн., при цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06грн. та 415,11грн., таким чином розмір 30% мінімального розміру пенсії рахується за формулою: 410,06грн. х 30%, та складає 123,02грн., а починаючи з 01.10.2007 року - 415,11грн. х 30 %, та складає 124,53грн.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» 323 5-IV вiд 20.12.2005р. ст.110 було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому пiврiччi, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» вступив в силу 01.01.2006р. – відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену цим законом, позивач з цього часу повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Закони, інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини. Таким чином, суд вважає, що за період з 01.01.2006р. по 08.07.2007р. зобов’язання відповідача до вчинення нарахування за вказаний період не підлягає задоволенню.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності 01.01.2007 року та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, скасовано відповідні соціальні допомоги оспорюваній категорії громадян. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, 22.05.2008 року положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» відповідно, щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційними. З 09.07.2007р. та з 22.05.2008р., відповідно, зазначені положення Законів втратили чинність. Таким чином законною є вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та перерахування за період з 22.05.2008р.
Крім того - відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого - реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Суд критично відноситься до заперечень відповідача відносно того, що перерахунок пенсії здійснити неможливо через відсутність бюджетних коштів на зазначені соціальні допомоги, оскільки це суперечить діючому законодавству.
При прийнятті рішення суд враховує також те, що позивачу була нарахована та виплачувалася пенсія відповідачем, який повинен був самостійно здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, а саме - за період з 09.07.2007р. по 30.09.2007р. в розмірі 123,02грн. на місяць, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. - 124,53грн. на місяць; з 01.01.2008р по 01.04.2008р – 141,00 грн. на місяць, з 01.04.2008р. по 01.05.2008 р.- 144,3 грн. на місяць та перерахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 22.05.2008р., а дії відповідача, щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Керуючись, ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 09.07.2008 року по справі №1-28/2008, ст.ст.8, 9, ч.2 ст.99, ст.ст.159-163 КАС України, ст.ст.1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року, ст.110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» вiд 20.12.2005р., суд, -
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.2007р. по 30.09.2007 р. - 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. - 124,53грн. на місяць, з 01.01.2008р по 01.04.2008р – 141,00 грн. на місяць, з 01.04.2008р. по 01.05.2008 р.- 144,3 грн. на місяць.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: С.І.Майдан