Справа № 346/1295/22

Провадження № 2/346/854/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі судді: П`ятковського В.І.,

за участю секретарів Мацьків С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Коломийського міськвиконкому, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, звернулась в суд із даним позовом, в якому посилається на те, що з 29 вересня 2012 року проживала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, в яких у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що в подальшому спільне життя не склалося і з 2018 року вони спільно не проживають та не підтримують сімейних відносин, дитина перебуває на її утриманні.

Позивачка вказує, що з того часу відповідач не бере участі у вихованні сина та матеріальному забезпеченні. Йому нічого не відомо про фізичний та духовний розвиток дитини, її стан здоров`я, тому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно їх сина.

Крім того, позивачка зазначає, що їй самій важко утримувати сина матеріально, оскільки на даний час значно зросли ціни на продукти харчування та інші речі першої необхідності, тому просить стягувати з відповідача на утримання сина аліменти у розмірі 2 000 грн щомісячно.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала, та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце слухання справи належно повідомлявся в установленому законом порядку за вказаним у позовній заяві місцем проживання.

Представник третьої особи в судове засідання, також не з`явилася, подала письмову заяву про розгляд справи в її відсутності, щодо позову не заперечила та долучила рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради про затвердження висновку про доцільність позбавлення Прєловського батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .

Зважаючи на подані заяви учасників, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27 січня 1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з положенням ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина.

В своїй Постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», № 3 від 30 березня 2007 року Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що ухилення батьків від виконання ними батьківських обов`язків має місце коли вони не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, перекладеного з російської на українську мову серії НОМЕР_1 (а.с. 8). Матір`ю дитини, згідно вказаного свідоцтва про народження, є ОСОБА_1 .

Відповідач не займається вихованням дитини з лютого 2018 року не бачив її та не намагався зустрітися.

Крім того, відповідач уникає обов`язку щодо матеріального утримання дитини, та не надає кошти на забезпечення його необхідними для належного росту та розвитку речами.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний та моральний розвиток.

Однак, всупереч цьому, відповідач злісно ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина, зовсім не дбає про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не піклується станом здоров`я.

Згідно висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 21 червня 2022 року № 188, визнано доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як він не виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться розвитком дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, жодним чином не спілкується з дитиною та не утримує матеріально.

На думку суду вказані докази дають підстави вважати, що відповідач нехтує батьківськими обов`язками щодо спілкування з дитиною, маючи для цього реальну можливість. Свідомо не бажає брати участі у її вихованні та не дбає про фізичний і духовний розвиток.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, а в даному випадку відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, жодним доступним чином не намагається підтримувати зв`язки з дитиною, хоча таку можливість має, оскільки нічим не встановлено що хтось чинить йому перешкоди в цьому.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п.п. 15,16 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (зі змінами) позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин, зокрема ставлення батьків до дітей. При цьому враховується, що позбавлення батьківських прав можливо лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналізуючи наведене в сукупності, та беручи до уваги, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини, суд погоджується із письмовим висновком служби у справах дітей Коломийської міської ради, про доцільність позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров"я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк із дня набрання законної сили рішенням суду.

Суд виходячи із того, що малолітній син сторін проживає окремо від батька, відповідача по справі і перебуває на утриманні матері, а відповідач є здоровою та працездатною особою, (іншого суду не подано), позбавлення його батьківських прав відносно сина не звільняє від обов`язку щодо утримання своєї дитини, то на думку суду може і повинен сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному позивачкою розмірі, що буде об`єктивним і справедливим.

На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 150, 164-166, 180-182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 141, 247 ч. 2, 264, 265, 268, 280-285, 354 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Астрахань Астраханської області російської федерації, про що відділом служби запису актів цивільного стану Астраханської області по Совєтському району м. Астрахані, 25 березня 2015 року складено актовий запис про народження № 898, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внутрішньо-переміщеної особи, жительки АДРЕСА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 2 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 08 квітня 2022 року і проводити до повноліття дитини.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 992, 40 грн. на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 13 липня 2022 року.

Суддя П`ятковський В. І.