УХВАЛА

12 березня 2012 р.                                                                                2а/0470/3323/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В.,  розглянувши адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції про визнання незконною  бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,  

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Васильківського РУЮ, що призвело до несвоєчасного  виконання виконавчого листа  №2а-8700/08 від 17.03.2009р.; зобов`язання відповідача вчинити всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового стягнення боргу з Селянського (фермерського) господарства «Світанок».

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частина 3 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Пунктом 1 ч.1. ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Оскільки відповідно до ч.5 ст.106 КАС України одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в даному випадку до позовної заяви не додано документу, з якого можна дійти висновку щодо підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (повноважень) особи, яка підписала адміністративний позов.

У відповідності до ч.2 ст.106 КАС України, а саме, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Так, всупереч зазначеним приписам законодавства, позивачем до адміністративного позову не надано доказів наявності у позивача статусу юридичної особи (адміністративна процесуальна правоздатність) та доказів  реєстрації саме за вказаною в адміністративному позові адресою станом на час звернення до суду.

Такими доказами, в тому числі, можуть вважатись статутні та реєстраційні документи позивача, довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо, а також, реєстраційні документи, наказ на призначення тощо позивача.

Крім того, позивачем в прохальній частині адміністративного позову використано поняття «незаконною», суд звертає увагу на те, що зазначене поняття не регулюється Кодексом адміністративного судочинства України, отже прохальна частина даного адміністративного позову не повинна суперечити приписам ст.105 КАС України.  

В порушення приписів  ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України зміст позовних вимог не відповідає приписам ст.105 КАС України, яка визначає форму і зміст адміністративного позову.

При цьому, позивачем не враховано, що суд не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (суб`єкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обов`язками.

Відповідно до ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи  відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Одночасно, позивачу рекомендується привести у відповідність до приписів ст.ст.17, 105, 106, 162 КАС України, пункти 1, 2 прохальної части адміністративного позову.

Отже, з врахуванням приписів ст.106 КАС України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.105 КАС України.

Позивач жодним чином не обґрунтовує підсудність вимог адміністративному суду.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви  з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції про визнання незконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, без руху.

Позивачеві в строк до 30 квітня 2012 р. усунути визначені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                    Г. В. Потолова