Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул..В.Пермська,2, тел. 24-56-63
_______________________________________________________________________________________
Справа №11-а-191 2009 р. Головуючий у І інстанції - Щенюченко С.В.
Категорія - ст.185 ч.3 КК України Доповідач у ІІ інстанції - Петрова І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Поступайло Н.І.,
суддів: Петрової І.М., Деревінського С.М.,
за участю прокурора: Ахалшенішвілі Н.Є.,
адвоката: ОСОБА_1,
засудженого: ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Головківське, Олександрійського району, Кіровоградської області, цигана, громадянина України, з початковою освітою, не працюючого, не одруженого, який утриманців не має, військовозобов'язаного, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого;
- 25 лютого 2000 року Олександрійським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.140 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
- 15 жовтня 2001 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ст.ст. 81 ч.2, 140 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого за постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03.11.2004 року, умовно-достроково на 7 місяців 24 дні,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, відносно якого апеляції не подані.
За вироком Новомиргородського районного суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 28 травня 2008 року близько 15 години він за попередньою змовою з ОСОБА_3, із корисливих спонукань, скориставшись тимчасовою відсутністю господарів, з метою заволодіння чужим майном, незаконно проникли на територію домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2, звідки шляхом зламу дверних запорів на дверях житлового будинку та літньої кухні таємно і повторно викрали: газовий балон вартістю 60 гривень, пральну машинку «Рига» вартістю 200 гривень, швейну машинку «Луч» вартістю 250 гривень, алюмінієву миску вартістю 80 гривень, каністру вартістю 40 гривень, дві чавунні плити вартістю 402 гривні 44 копійки, три металевих листи вартістю 500 гривень кожний, завдавши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 2 тисячі 532 гривні 44 копійки. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду першої інстанції, призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, оскільки при призначені покарання судом 1-ї інстанції не враховано в достатній мірі всі пом'якшуючі по справі обставини, а саме: те що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, він тяжко хворіє, вину у вчиненому злочині визнав повністю, матеріальні збитки від злочину відшкодовано потерпілому у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в його інтересах, які підтримали апеляцію, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчинені злочину за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку.
Так, як на досудовому слідстві так і при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, під час досудового слідства в якості підозрюваного у присутності адвоката і судового слідства давав послідовні, логічні пояснення, що узгоджуються з іншими доказами по справі.
Крім повного визнання засудженим своєї вини у вчиненому, його вина підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Також вина засудженого ОСОБА_2 підтверджується й іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме: даними огляду місця події - домоволодіння ОСОБА_5 від 29 травня 2008 (а.с.10-11), довідками ДКП «Міський ринок» про вартість викраденого майна (а.с. 32-34).
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло та вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і призначив йому покарання, яке є достатнім і необхіднім для можливого виправлення.
Засуджений вчинив умисний тяжкий злочин, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, повністю відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, щиро розкаявся у вчиненому, страждає на тяжке захворювання (а.с. 101-107).
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в місцях позбавлення волі, призначив останньому мінімальне покарання передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання засудженому.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2008 року відносно нього - без зміни.
Судді: