Справа № 127/2750/22

Провадження № 1-кп/127/53/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці, в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_9 раніше обраних запобіжних заходів у об`єднаному кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про які внесено 21.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020000000248, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об`єднанане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи наступним. Прокурором у клопотанні зазначено, що існують підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, інкриміновані йому злочини вчинено під час відбування покарання у виді позбавлення волі, соціальні зв`язки, що мали б стримуючий позитивний вплив на його поведінку відсутні, житель іншого регіону, тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також прокурор звернув увагу суду, що перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших причетних осіб, переховуватися від суду, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням положень ст. 183, ст. 182 КПК України, прокурор просила суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, що був визначений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.06.2022 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 198480 гривень. Прокурор зазначив, що застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Також, прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою із раніше визначеним розміром застави, мотивуючи наступним. Підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_9 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Тому знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, з метою уникнення відповідальності обвинувачений може переховуватися від суду. Також прокурор просила врахувати особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який офіційно не працевлаштований, раніше судимий, соціальні зв`язки, що мали б стримуючий позитивний вплив на його поведінку відсутні, є жителем іншого регіону, а тому може в будь-який момент покинути місце свого проживання. Перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, на переконання прокурора, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших причетних осіб, а також може знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На переконання сторони обвинувачення, застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Захисник обвинуваченого  ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_10  заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою її підзахисному з наступних підстав. Захисник звернула увагу суду, що ОСОБА_9 в м. Одесі постійно проживав разом з матір`ю, що є соціально стримуючим фактором. Також адвокат ОСОБА_10 просила врахувати, що всі речові докази уже вилучені та знаходяться в камері зберігання речових доказів, відтак її підзахисний не має ані наміру, ані можливості пошкодити чи знищити будь-яку з речей. Сторона захисту запевняла суд, що обвинувачений ОСОБА_9 не має наміру впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, та у разі зміни йому запобіжного заходу буде вчасно прибувати на виклики до суду. Адвокат ОСОБА_10 просила суд змінити ОСОБА_9 запобіжний захід на більш м`який, а в разі відмови - зменшити розмір застави для ОСОБА_9 , оскільки даний розмір є непомірним для його сім`ї.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою з наступних підстав. На переконання сторони захисту, дане клопотання подане з порушення Глави 18, а тому не підлягає розгляду на даний час. Адвокат ОСОБА_5 просив суд врахувати, що неможливо продовжувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки за ОСОБА_4 28.06.2022 було внесено заставу в розмірі, визначеному ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.06.2022 в сумі 198 480 гривень, в підтвердження чого надано копію квитанції. Тобто, на останнього уже розповсюджується запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Адвокат ОСОБА_8 підтримав думку своїх колег, додатково зазначивши що клопотання прокурора задоволенню не підлягають, оскільки на обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України у зв`язку з внесенням застави, розповсюджується запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Вважає недоцільним утримавати ОСОБА_4 під вартою, оскільки за останнього внесено заставу, підтримав думку адвокат ОСОБА_5 .

Адвокат ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положено ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»).

Судом враховано, що згідно обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення за яке, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Відтак, на переконання суду існує ризик того, що у разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, останній зможе переховуватись від суду, з метою уникнення призначеного покарання, у разі визнання його винним.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_9 має постійне місце для проживання на території України. Однак вказані обставина не виключає, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

Суду не надано доказів, що обвинувачений до затримання був працевлаштований, тому на переконання суду, існує ризик, що обвинувачений зможе продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення з корисливих міркувань.

Крім вищевикладеного обґрунтування наявних ризиків, при вирішенні заявленого клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу судом враховано, що існує ризик впливу на свідків, оскільки обвинуваченому відомі адреси проживання останніх, з метою зміни наданих ними показів під час досудового розслідування.

Крім того, існує ризик, що у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, останній може перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді іншим чином.

Таким чином, на переконання суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховано практику ЄСПЛ, де зазначено, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, а тому суд вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_9 необхідно визначити заставу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_9 заставу, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме: вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням застави, судом враховано, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушеннях за які, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відтак, на переконання суду існує ризик того, що у разі визначення обвинуваченому запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, останній зможе переховуватись від суду, з метою уникнення призначеного покарання, у разі визнання його винним.

З урахуванням положень статті 178 КПК України судом враховано особу обвинуваченого ОСОБА_4 має постійне місце для проживання в Одеській області. Однак вказані обставина не виключає, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватись від суду. Суду не надано доказів, що обвинувачений до затримання був працевлаштований, тому на переконання суду, існує ризик, що обвинувачений зможе продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення з корисливих міркувань. Крім вищевикладеного, судом враховано, що існує ризик впливу ОСОБА_4 на свідків, оскільки покази останніх досліджуються судом безпосередньо, з метою зміни наданих свідками показів під час досудового розслідування.

З урахуванням стадії судового розгляду, а саме наразі триває підготовче судове засідання, існує ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, існує ризик, що у разі застосування запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`якого ніж тримання під вартою, останній може перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді іншим чином. Тобто ризики, які існували на нас обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати.

Судом досліджено ухвалу Вінницького апеляційного суду від 22.06.2022, згідно якої ОСОБА_4 визначено заставу в розмірі 198 480 гривень.

Судом досліджено квитанцію №63 від 28.06.2022, згідно якої платник ОСОБА_12 сплатив 198 480 гривень, отримувач Вінницький апеляційний суд, де в призначені платежу вказано: обвинувачений ОСОБА_4 застава згідно з ухвалою суду у справі №127/2750/22 від 22.06.2022 Вінницького апеляційного суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 183 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною 8 статті 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, з урахуванням того, що за обвинуваченого ОСОБА_4 внесено заставу, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під дією запобіжного заходу у виді застави, на нього після фактичного звільнення з-під варти розповсюджуються обов`язки, покладені судом після внесення застави. Відтак, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 термін дії обов`язків покладених на останнього судом ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2022 у разі внесення застави, саме: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які є обвинуваченими у кримінальному провадженні: ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ; здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_4 визначити на час дії ухвали суду, тобто до 29.08.2022 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 315 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу – залишити без задовольнити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою на 60 днів з 01.07.2022 по 29.08.2022 включно.

Визначити ОСОБА_9 заставу в розмірі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_9 будуть покладені наступні обов`язки:

-        прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-        не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-        повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-        утриматись від спілкування із особами, які є обвинуваченими у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 ;

-        здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_9 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_4 визначити на час дії ухвали суду, тобто до 29.08.2022 року.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької обласної прокуратури для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду, в частині обрання (продовження) дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: