Справа №1-16/09

В И Р О К

іменем      України

18 лютого 2009 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого-судді Колоса Ю.А., при секретарі Кирда Н.М. за участю прокурора Ілляшевича Р.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 кім.34 (гуртожиток ПТУ №56) Шишацького району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.296 ч.1, 162 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 02 грудня 2008 року приблизно о 21 годині в приміщенні гуртожитку ПТУ №56 в с.Яреськи вул.Леніна, 29 Шишацького району Полтавської області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи з прямим умислом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, висловлюючись брутальною лайкою в присутності інших мешканців гуртожитку, без дозволу ОСОБА_3, який проживав у кімнаті №33, шляхом вибивання дверей кулаком проник до кімнати №33 гуртожитку ПТУ №56, де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим порушив недоторканість житла, розбив скло на шафі в кімнаті. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 на першому та третьому поверхах гуртожитку пошкодив двері, тумбу, умивальник, трюмо, одвірки, дверні навіси, скло, чим порушив режим роботи гуртожитку ПТУ №56, порушив спокій мешканців гуртожитку та спричинив матеріальні збитки на загальну суму 1240 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 02.12.2008 року ввечері він перебував у кафе «Зустріч» в с.Яреськи, де вживав алкогольні напої. Приблизно о 21 годині прийшов у гуртожиток ПТУ №56, де з хуліганських мотивів вибив кулаком двері у своїй кімнаті та у кімнаті №33, де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4. У їх кімнаті розбив скло на шафі. Після цього на першому поверсі гуртожитку пошкодив меблі та двері. Свої дії супроводжував брутальною лайкою в присутності інших мешканців гуртожитку. В даний час всі матеріальні збитки, заподіяні хуліганськими діями ним відшкодовані.

Аналогічні показання ОСОБА_2 давав і при допиті в якості підозрюваного та в якості обвинуваченого в ході досудового слідства.

Після роз’яснення участикам судового розгляду ст.299 КПК України та за їх згодою суд визнав недоцільним дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_2, що виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю органами досудового слідства правильно кваліфіковані по ст.296 ч.1 КК України як хуліганство.

Така кваліфікація дій підсудного знайшла своє підтвердження і в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_2 органами досудового слідства також кваліфіковані за такою ознакою нки як винятковий цинізм. Проте суд не вбачає підстав для такої інкриміновання підсудному цієї ознаки, оскільки в ході вчиненя хуліганських дій ОСОБА_2 не проявляв демонмтративної зневаги щодо норм моральності. Тому суд виключає цю ознаку з обвинувачення підсудного.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.162 ч.1 КК України свого підтвердження у судовому засіданні не знайшла оскільки, як пояснив в судовому засіданні підсудний, пошкодження ним спочатку дверей своєї кімнати, а потім дверей кімнати №33 було вчинено без умислу на протиправне проникнення у житло. Раніше він неодноразово заходив в кімнату №33 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спілкувався з ними. Вони також заходили до нього в кімнату. При цьому ніхто не питав дозволу на вхід. Крім того, присутній при вчиненні хуліганських дій ОСОБА_3 не заперечував, щоб він зайшов у кімнату. Тому суд, з урахуванням того, що умисел ОСОБА_2 був направлений на прояв зневаги до суспільства шляхом порушення громадського порядку, визнає той факт, що ОСОБА_2 кулаком вибив двері в кімнаті №33 та зайшов у кімнату, де розбив скло на шафі елементом хуліганських дій, який повністю охоплюється складом злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України, не потребує додаткової кваліфікації за ст.162 ч.1 КК України, а тому суд виключає з обвинувачення підсудного ст.162 ч.1 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання підсудному суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обставини, що обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягається вперше, вчинений ним злочин є  злочином невеликої тяжкості, за місцем навчання характеризуються негативно, визнав себе винним, покаявся у вчиненому, відшкодував збитки заподіяні злочином.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

 Згідно з медичним висновком Шишацької ЦРЛ та висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 30.12.2008 року №1007 ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість (олігофренія в легкій ступені дебільності), обмежено працездатний, примусового лікування не потребує. (а.с.52-56, 61)

 Дослідивши в судовому засіданні зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що  виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України його можна звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України і призначити покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України виправдати на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з наступного дня після його проголошення.

                 Головуючий