справа № 2-а-104-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ОСОБА_1                             20 лютого 2009 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Владимирської І.М.,

при секретарі Чалій А.В.

за участю позивача. ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове

адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захист населення Селидівськоі міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся 11.12. 2008р. в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівськоі міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення.

В обґрунтування позову вказав, що він є інвалідом 3 групи і знаходиться на обліку в Селидівському УПСЗН.

У відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Розмір мінімальної заробітної платні визначається на момент здійснення виплати, тобто: за 2007р.-420грн., за 2008р.-525грн.

Проте, Селидівське УПСЗН виплатило йому за 2007р. -90грн., за 2008р.-90 грн., а провести доплату за вказані роки відмовляє.

Несплачені суми становлять за 2007р.-1590грн.-(із розрахунку:420х4-90грн.), за 2008р.- 2010 грн.(із розрахунку :525х4-90).

Всього: 3600грн.

Оскільки дії відповідача носять неправомірний характер, він вимушений звернутися до суду для захисту своїх конституційних прав, тому просить стягнути з Селидівського УПСЗН недоплачені суми на оздоровлення 3600грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2 , підтримавши заперечення, які були надані ним до суду.

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом III групи з 01.02.1992 року., захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, користується пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-ХП.

На підставі ст. 62 вищевказаного Закону № 796-ХП, застосування Закону провадиться у Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади та іншими. Відповідно до п. З, ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (ст. 63 Закону № 796-ХП).

В ч.2 ст.95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п.5, ч. І, ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України. Частиною другою ст.4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України "Про Державний бюджет України».

Згідно до Законів України (ЗУ №2896-111) якими встановлюються розміри мінімальної заробітної плати, до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах, для розрахунків яких застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України було надано право здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини бюджету України.

Згідно з ч.4, ст.22 Бюджетного кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно ч.2, ст.51 Бюджетного кодексу, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджети асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо здійснення видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в постанові Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому всі виплати передбачені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі виплат щорічної допомоги на оздоровлення і базуються на розмірах, встановлених вказаною постановою Кабінету Міністрів України.

В зазначеній постанові розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам III групи складає 90 грн.

Таким чином, фінансування витрат, пов'язаних з виплатою допомоги, здійснюється із розрахунку розміру сум, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 562.

Щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 та за 2008 роки позивач отримав згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 90.00 грн. Допомогу на оздоровлення позивач отримав в розмірах, передбачених чинним законодавством, і ці норми не визнанні неконстутиційними.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , віднесений до 1 категорії і має третю групу інвалідності /а.с.7/.

Позивач отримав суму компенсації за 2007 рік - 90.00 грн., за 2008 рік-90.00 грн.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка виплачується особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 3-ї групи інвалідності в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії на 2007 р. та 2008 р. у розмірі 90 грн., встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р.

Відмовляючи позивачу в задоволенні його вимог про виплату допомоги в повному обсязі, відповідач посилається на ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності .

Суд не може погодитися з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.

Постановою Кабінетна Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якій встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для осіб, постраждалих першої категорії на 2007 р. - у розмірі 90 грн., на 2008р.- у розмірі 90 грн.

Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є діючою, виходячи із загальних засад приорітетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою розмір мінімальної заробітної плати, встановлений з 1 квітня 2007 року - 420 грн., Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким розмір мінімальної заробітної плати, встановлений з 1 квітня 2008 року - 525 грн., а не постановою Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачу за 2007 рік та за 2008 рік у розмірах менших від чотирьох мінімальних заробітних плат є протиправними.

Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача грошових сум згідно наступного розрахунку.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2007р. повинен складати – із розрахунку 420 грн. х 4 = 1680грн.,а з урахуванням отриманої позивачем допомоги за 2007р. – 90грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню – 1590 грн.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2008р. повинен складати – із розрахунку 525 грн. х 4 = 2100грн.,а з урахуванням отриманої позивачем допомоги за 2008р. – 90грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню – 2010 грн. А всього: 3600 грн.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, ст. ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 88, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України з р/р 35211043000632 в ГУ ДК у Донецької обл.., МФО 834016, ЕДРПОУ 25953988 на користь ОСОБА_2 недоотриману суму на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1590 грн., за 2008 рік у розмірі 2010 грн., а всього 3600 ( три тисячі шістсот) грн..

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя