АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-152 Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року м. Полтава

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – судді Давиденка Е.В.

суддів Юренко Л.А., Денисенко Л.М.

з участю прокурора Ковінька Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2011 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою стосовно обвинуваченого за ст.186 ч.2, ст.189 ч.2 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який неодружений, має незакінчену вищу освіту, є студентом заочної форми навчання, не працює, мешкає в м. Гадяч по вул. П. Мирного буд.№9, раніше не судимий, –

було розглянуто подання слідчого СВ СУ УМВС України в Полтавській області про продовження строку тримання під вартою до 3 місяців та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.

Як вбачається з постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 08.04.2011 року, при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив наступне.

09 січня 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із застосуванням фізичної сили, вивезли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до лісосмуги, що знаходиться поблизу траси Гадяч-Лохвиця Гадяцького району Полтавської області, де погрожуючи фізичною розправою та застосовуючи удари ногами, руками, металевою «фомкою» спричинили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я. При цьому, троє невідомих осіб, з корисливою метою особистого збагачення, відкрито заволоділи мобільними телефонами, документами та незначною сумою грошей, які були при потерпілих, чим завдали матеріальної та моральної шкоди.

По даному факту 09 лютого 2011 року СУ УМВС України в Полтавській області відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

В серпні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, з корисливою метою, зустрілися в м. Гадяч по вул. Гагаріна з ОСОБА_7 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 висунули вимогу передачі їм грошових коштів в сумі 4000 грн., які ОСОБА_7 заборгував мешканцю м. Гадяч ОСОБА_8 хоча фактично ОСОБА_7 не мав ніяких боргових зобов'язань перед ОСОБА_8 Для підкріплення протиправних вимог ОСОБА_4 наніс ОСОБА_7 удар в голову, після чого висловили йому погрози в разі відмови передачі коштів спричинити йому тілесні ушкодження та вчинити фізичну розправу, які останній сприймав реально, як такі, що можуть здійснитися. Продовжуючи злочин, в період часу до 09 лютого 2011 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 неодноразово, шляхом телефонних дзвінків та зустрічей з ОСОБА_7 на території м. Гадяч висловлювали свої вимоги, про передачу грошових коштів, в наслідок чого, останній боячись за своє життя та здоров'я, з метою уникнення побиття та можливої фізичної розправи, передав ОСОБА_2 безпосередньо та через інших осіб кошти в сумі 800 грн.

По даному факту 21 лютого 2011 року СУ УМВС України в Полтавській області відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.189 ч.2 КК України.

Кримінальні справи були об’єднані в одне провадження.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 08.04.2011 року обрано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід підписка про невиїзд. Суд не навів підстав для прийняття такого рішення.

Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор відділу прокуратури Полтавської області подав апеляцію, в якій вказував, що при розгляді подання слідчого про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2 суд в резолютивній частині не визначив своє рішення з цього питання відповідно до вимог ст. 165-3 КПК України, проте необґрунтовано обрав запобіжний захід підписку про невиїзд. Жодних мотивів для прийняття такого рішення суд не навів. З огляду на наведене, прокурор просив скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 08.04.2011 року, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію та вважав постанову суду неправомірною, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2011 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.115 КПК України.

11 лютого 2011 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 11 лютого 2011 року щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід взяття під варту.

04 квітня 2011 року слідчий СВ СУ УМВС України в Полтавській області подав подання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 3 місяців, у зв'язку із неможливістю закінчити розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, та за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.165-3 КПК України, одержавши подання про продовження строку тримання під вартою, суддя який визначається у порядку, встановленому ст.16-2 ч.3 цього Кодексу, вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до того підстав виносить постанову про продовження строку тримання під вартою за винятком випадку, передбаченого ст.156 ч.7 цього Кодексу, або відмовляє в його провадженні.

Вказані вимоги Закону судом першої інстанції не виконані.

Так, суддя Октябрського районного суду м. Полтава розглядаючи подання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 165-3 КПК України та прийняв рішення обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід підписку про невиїзд.

Суд першої інстанції не навів жодних підстав в обґрунтування такого рішення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, суд першої інстанції повинен був врахувати обставини, визначені ст.148, ст.150, ст.165-3 КПК України, та не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається зі змісту постанови, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ст.186 ч.2, ст.189 ч.2 КК України. Таким чином суд першої інстанції порушив передбачену ст.62 Конституції України презумпцію невинуватості особи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора задовольнити.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Полтавської області задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2011 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу підписку про невиїзд – скасувати, а матеріали подання слідчого СВ СУ УМВС України в Полтавській області про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 до 3 місяців – направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

С У Д Д І :

_____________ ___________ ____________

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10М