Справа № 2-2930/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2009 р.
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого – судді Гаращенко Д.Р.
При секретарі - Сініциної Н.Є.
Розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 21.10.95 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Київської районної Ради народних депутатів м. Одеси, актовий запис № 1100.
У попередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, та наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Відповідачка у попередньому судовому засіданні позов визнала та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Шлюб між позивачем та відповідачкою, зареєстрований 21 жовтня 1995 року у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Київської районної Ради народних депутатів м. Одеси, актовий запис № 1100, що підтверджується свідоцтвом про одруження І-ЖД № 269698.
Шлюб у сторін перший. Від шлюбу, 01 лютого 1997 року народилась донька ОСОБА_3, яка за сумісною домовленістю сторін проживає з відповідачкою.
Причиною до розпаду сім'ї послужило те, що у сторін різні погляди на сумісне життя та ведення господарства, між ними відсутнє взаєморозуміння.
Сторони подружніх стосунків не підтримують з березня 2007 року, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.
Майнового спору у сторін нема.
На примирення сторони не згодні.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб підлягає розірванню, якщо буде встановлено, що подальше сумісне мешкання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 10,60,130,174,209,212-215,218 ЦПК України ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21 жовтня 1995 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Київської районної Ради народних депутатів м. Одеси, актовий запис № 1100, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу оплату державного мита у розмірі 17 гривень покласти на ОСОБА_1.
ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий:__________________