Глухівський міськрайонний суд Сумської області

м. Глухів, вул. Спаська, 32, 41400, 0(5444) 2-23-79

Справа №2-а-1575/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.10 Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ГРЕКОВОЇ Г.Ф.

при секретарі МІНЧЕНКО Г.П.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

інспектора Сумського взводу ДПС

про визнання протиправною постанову по справі про адміністративне правопорушення та про її скасування,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, як інспектора Сумського взводу ДПС, і просить визнати незаконною та скасувати постанову ВМ 148011, яку він склав 29.06.2010 року про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. за порушення ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що постанова від 29.06.2010 року, складена інспектором Сумського взводу ДПС ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, винесена незаконно.

Він дійсно 29.06.2010 року, рухаючись на автомобілі «Міцубіші Оутлендер», державний номер НОМЕР_1, з м. Суми до м. Глухова. Близько 15.00 год., проїжджаючи зі швидкістю 65 км/год. через с. Барило Білопільського району Сумської області по автодорозі Суми-Білопілля, на зустріч на швидкості йому рухався автомобіль служби ДПС «Тойота», д.н. 0170, регіон 19, а у відчинене вікно співробітник міліції жезлом вказав, щоб він зупинився. Автомобіль ДПС розвернувся і під’їхав до нього. Після зупинки до нього підійшов інспектором ДПС і сказав, що він рухався з перевищенням швидкості - 100 км/год. Він пояснив, що швидкості він не перевищував, їхав 65 км/ год., оскільки ще до зупинки, йому на зустріч їхало багато автомобілів, які світлом фар показували про наявність на дорозі інспекції ДАІ, крім цього у нього в автомобілі був прилад «антирадар», тому, як би його швидкість руху фіксували за допомогою спеціальних пристроїв, то за допомогою «антирадару», він би про це дізнався. Після чого, інспектор сказав, що він буде складати на нього протокол за перевищення швидкості руху. На його прохання пред’явити йому докази, що він перевищив швидкість, інспектор відмовив. В адмінпротоколі, що склав автоінспектор, він дав пояснення, що правил дорожнього руху не порушував, що з діями працівників служби ДПС він не згоден. Інспектор дав йому копію постанови для сплати штрафу, а відносно протоколу відповів, що з нього досить і постанови, і протокол йому не потрібен.

При винесенні постанови про порушення Правил дорожнього руху України, передбачених ст. 122 ч. 1 КУпАП, відповідач не надав доказів, які б свідчили, що з його боку було допущене порушення ПДР, тому вважає, що постанова складена безпідставно, незаконно і просить її відмінити.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, доповнивши їх тим, що складання адмінпротоколу і постанови відбувалось без свідків.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, письмових пояснень на позов і протокол про адмінправопорушення, вчинене ОСОБА_1, суду не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Як вбачається із постанови про адмінправопорушення, позивач 29.06.2010 року о 14 год. 48 хв. на 32 км а/д Суми-Білопілля в с. Барило Білопільського району, керував Міцубіші, д.н. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 100 км/ год., перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 40 км/ год. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» 0812549, чим порушив ст. 122 ч. 1 КУпАП, яку виніс відповідач ОСОБА_2, і позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності по вказаній статті до штрафу у сумі 255 грн.

Відповідач по справі є посадовою особою, працівником органу внутрішніх справ, на якого, відповідно до ст. 222 КУпАП, надано право від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Згідно до ст. 71 п. 2 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посада особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення і безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 257 КУпАП і запиту суду відповідач повинен був направити до суду адмінпротокол на підставі якого позивача було притягнуто до адмінвідповідальності.

Протокол про вчинення правопорушення є одним із важливих доказів про вчинення правопорушення особою і постанова про притягнення особи до адмінвідповідальності приймається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Невиконання вимог ст. 257 КУпАП, суд вважає, що належно складеного протоколу, який би свідчив про вчинення з боку ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, - немає.

Відповідачем не надано суду ніяких інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адмінправопорушення, тому, суд вважає, що постанову слід скасувати, бо відповідач, згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ України, на якого покладено обов’язок доказування про правомірність прийнятого ним рішення, не довів суду, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, і тому були підстави винести постанову про притягнення його до адмінвідповідальності.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи події або складу адміністративного правопорушення, його доведеності, або скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

За цих обставин, оскільки відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП, оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід визнати незаконною і скасувати, у зв’язку з недоведеністю вчинення адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 256, 257, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 17-19, 71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати постанову ВМ № 148011 від 29.06.2010 року про адміністративне правопорушення, складену інспектором Сумського взводу ДПС ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності по ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Провадження в справі закрити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Глухівського міськрайсуду Сумської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайсуд Сумської області.

СУДДЯ