Справа № 2-2997/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня  2009 р.                

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –                     судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі -                              Сініциної Н.Є.

Розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:          

              Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 23.12.06 р. у  відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1325.

               У попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, та наполягає на розірванні шлюбу.

               Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу.  

               Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

               Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.  

               Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Шлюб між позивачкою та відповідачем, зареєстрований 23 грудня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси,   актовий запис № 1325, що підтверджується свідоцтвом про одруження І-ЖД № 041145.

               Шлюб у сторін перший.  Від шлюбу, 11 січня 2008 року народився син ОСОБА_3.

               Причиною до розпаду сім'ї послужило те, що у сторін різні погляди на життя та ведення господарства, між ними відсутнє взаєморозуміння.

               Сторони подружніх стосунків не підтримують близько року, спільного господарства не ведуть.

               Майнового спору у сторін нема.

               На примирення сторони не згодні.

               Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб підлягає розірванню, якщо буде встановлено, що подальше сумісне мешкання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

                Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

                Керуючись ст.ст. 10,60,130,174,209,212-215,218 ЦПК України ст. 112 Сімейного Кодексу  України, суд -

ВИРІШИВ:

               Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

               Шлюб, зареєстрований  23 грудня 2006 р. у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1325, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  – розірвати.              

               При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу оплату державного мита у розмірі 17 гривень покласти на ОСОБА_2.

               ОСОБА_1  від сплати державного мита звільнити.

               Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

              Головуючий:__________________