Справа № 2-2397/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 р.                

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –                     судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі -                              Сініциної Н.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:          

               Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому  просить  розірвати шлюб, зареєстрований між ними 20 лютого 1998 р. у  відділі реєстрації  актів громадянського стану Іллічівської райадміністрації виконкому Одеської міської Ради народних депутатів,   актовий запис № 51, посилаючись на те, що подружні стосунки сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.

               У судове засідання позивачка не з’явилась, надіслала до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у її відсутності.

               Відповідач у судовому засіданні позов визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу.  

               Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

               Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

               Шлюб між позивачкою та відповідачем, зареєстрований 20 лютого 1998 р. у відділі   реєстрації актів громадянського стану Іллічівської райадміністрації виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, актовий запис № 51,  що підтверджується свідоцтвом про одруження серія І-ЖД № 074746.

               Шлюб у позивачки перший, у відповідача другий.

               Від шлюбу, у сторін народився син ОСОБА_3, який за сумісною домовленістю проживає з позивачкою.

               Причиною до розпаду сім'ї послужило те, що у сторін різні погляді на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння, в сім’ї виникають постійні сварки, що призвело до припинення подружніх стосунків. Сторони біля року проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

               Майнового спору у сторін нема.

               На примирення сторони не згодні.

               Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб підлягає розірванню, якщо буде встановлено, що подальше сумісне мешкання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

               Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

               Керуючись ст.ст. 10,60, 174,209,212-215,218 ЦПК України ст. 112 Сімейного Кодексу  України, суд -

ВИРІШИВ:

               Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

               Шлюб, зареєстрований 20 лютого 1998 р. у  відділі реєстрації актів громадянського стану Іллічівської райадміністрації виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, актовий запис №51, між ОСОБА_2  та ОСОБА_1  – розірвати.              

               При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу оплату державного мита у розмірі 17 гривень покласти на ОСОБА_2.

               ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

               Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

              Головуючий:__________________