Справа №11-547/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня «14» дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.,
суддів - Моїсенко Т.М. Сахнюка В.Г.
з участю прокурора - Кравцової Л.М.
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_4 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2010 року, яким, -
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с.Попівка Конотопського району Сумської області, раніше не судима, -
засуджена: за ст. 187 ч. З КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна, крім житла;
за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбування покарання в виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з конфіскацією всього, крім житла, особисто належного їй майна.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець с.Попівка Конотопського району Сумської області, раніше судимий:
1) 9 листопада 2004 року за ст. 185 ч.З
КК України до 3 років позбавлення волі;
2) 7 листопада 2008 року за ст. 395 КК
України до 2 місяців арешту;
3) 15 червня 2009 року за ст. 395 КК
України до 3 місяців арешту, -
засуджений: за ст. 187 ч. З КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла;
за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбування покарання в виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з конфіскацією всього, крім житла, особисто належного їй майна.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судима, -
засуджена за ст. 187 ч. З КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна, крім житла.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь: НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області з кожного по 225,36 грн. витрат на проведення експертиз; на користь ОСОБА_7 в солідарному порядку 9228 грн. матеріальної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 засуджені за вчинення таких злочинів.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ніч з 9 на 10 листопада 2009 року в с. Попівка за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 повторно, таємно викрали чуже майно.
Підсудні ОСОБА_3, який раніше судимий за ст. 185 ч.3 КК України, та ОСОБА_2 в ніч з 9 листопада на 10 листопада 2009 року за попередньою змовою між собою з метою крадіжки майна прийшли до господарства ОСОБА_7 в с. Попівка вул. Гуденко, 44 Конотопського району та викрали звідти 8 рулонів руберойду вартістю 784 грн., який перенесли до місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, де він і був знайдений та вилучений.
Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в ніч з 11 на 12 листопада 2009 року в с.Попівка за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло з метою заволодіння чужим майном вчинили напад, поєднаний із насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Злочин було скоєно при таких обставинах:
Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в ніч з 11 на 12 листопада 2009 року близько 1 години за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном прийшли до господарства ОСОБА_7 в с. Попівка вул. Гуденко, 44, де ОСОБА_2 розбила скло вікна, ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_2 через віконний отвір проникла до будинку та з середини відкрила вхідні двері і в будинок зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В сінях будинку вони склали продукти харчування до сумки, а потім пройшли до кімнати і в цей час господарка прокинулась та почала кричати на них, вимагаючи припинити їх свої злочинні дії. У відповідь вони напали на неї і ОСОБА_2 з силою штовхнула її кулаком у груди, від чого та впала на підлогу. ОСОБА_2 продовжила наносити їй удари ногами по тулубу і до її протиправних дій з побиття ОСОБА_7 приєднався ОСОБА_3 та також кілька разів вдарив її по тулубу ногою, не даючи господарці підвестись. Потім ОСОБА_2 знову вхопила ОСОБА_7 за одяг та, тримаючи її однією рукою за шию, не даючи таким чином вирватись, стала приставляти до її грудей та шиї ножа, якого вхопила поряд на столі, погрожувала нанесенням ним тілесних ушкоджень, вимагаючи надати гроші. ОСОБА_7 відмовилася надати гроші і тоді ОСОБА_2 з силою ударила її кулаком в груди, штовхнула ОСОБА_7 на ліжко та, тримаючи за одяг, вдарила її головою кілька разів в стіну, від чого ОСОБА_7 впала за ліжко та вдарилась головою та спиною об підлогу. Від даних ударів, що на момент їх спричинення несли небезпеку для життя та здоров'я ОСОБА_7, та втратила свідомість. Своїми насильницькими діями вони заподіяли ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження. Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 викрали майно, належне потерпілій загальною вартістю 4330,76 грн., в тому числі ордена, медалі Великої Вітчизняної Війни і за трудові заслуги, та гроші в сумі 6000 грн. Через деякий час ОСОБА_7 прийшла до свідомості і в подальшому ОСОБА_2О, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 забрали вказані речі та гроші і покинули її господарство. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_5 переховали викрадені речі за місцем свого колишнього мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_6.
У поданих апеляціях:
- адвокат ОСОБА_4 вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст.ст. 323, 327, 334 КПК України і є незаконним та необгрунтованим. Свої вимоги мотивує тим, що в ході досудового та судового слідства вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину не доведена, фактичні обставини справи, за яких було скоєно злочин, також не встановлені, оцінка доказів, яку дав суд у вироку є суперечливою і однобічною, обвинувачення ґрунтується не на доказах, а лише на припущеннях. Також зазначає, що свідчення щодо причетності до скоєння злочину ОСОБА_5 були дані нею під психічним тиском працівників карного розшуку. Просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_5 за відсутністю в її діях складу
злочину на підставі ст. 6 КПК України;
- засуджена ОСОБА_5 за аналогічних підстав не погоджується з вироком суду і в апеляції просить вирок суду скасувати та виправдати її, посилаючись на те, що в її діях відсутній склад злочину;
- засуджена ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вважає, що зазначена судом тяжкість тілесних ушкоджень завданих потерпілій не співпадає з висновками судово-медичної експертизи і твердження потерпілої щодо погроз ножем є безпідставними, оскільки серед речових доказів ніж відсутній. Крім того, звертає увагу на те, що із показів потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що у скоєнні злочину брало участь двоє осіб, тобто це вона та ОСОБА_3, а ОСОБА_5 участі в злочині не брала. З цих підстав просить переглянути справу;
- засуджений ОСОБА_3 також не погоджується з вироком суду, посилаючись на протиріччя доказів, та не визнає свою вину в здійсненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України. Просить скасувати вирок суду та перекваліфікувати його дії наст. 186 ч. З КК України, а відносно ОСОБА_8 постановити виправдувальний вирок, оскільки остання участі у злочині не брала.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на підтримку вказаних апеляцій, міркування прокурора про законність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що ці апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції не звернув увагу на допущені слідчим під час досудового слідства істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, пов'язані з притягненням осіб як обвинувачених та пред'явленням їм остаточного обвинувачення, що унеможливлювало вирішення справи по суті з постановленням обвинуваченого вироку.
Зокрема, після винесення слідчим постанови про перекваліфікацію злочину та злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на ч. З ст. 187 КК України та закриття відносно них кримінальної справи за ч. З ст. 186 КК України (т.1 а.с. 257) слідчий відповідно до положень ч. 1 ст. 141 КПК України був зобов'язаний заново пред'явити цим особам обвинувачення з виконанням вимог, встановлених ст.ст. 131, 132, 133, 140 КПК України.
У складених ним наприкінці слідства постановах про притягнення як обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у описовій частині були зазначені обставини вчинення ними як крадіжки, так і розбою, але у резолютивній частині зазначено рішення слідчого про притягнення кожного з них як обвинувачених тільки за ч. З ст. 187 КК України ( т.1 а.с. 263-265, 271-273).
Тобто, процесуально в установленому законом порядку слідчим не було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 як обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України, але супротив цього надалі після закінчення досудового слідства складено обвинувальний висновок, в якому їм вже інкримінувалось вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, пред'явлене вказаним особам обвинувачення та винесена постанова про притягнення як обвинуваченої ОСОБА_5 ( т.1 а.с. 278-279) є неконкретизованими щодо описання дій ОСОБА_5, які мають ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
З пред'явленого обвинувачення слідує, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, реалізуючи злочинні наміри на таємне викрадення чужого майна, проникли до житла ОСОБА_7 , звідки стали вчиняти крадіжку, приготувавши до викрадення конкретні речі, але були викриті потерпілою, незважаючи на що продовжували свої злочинні дії , як розбій. Надалі в таких постановах описані дії при розбійному нападі, які вчинялись тільки ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Однак з такого обвинувачення не можна зрозуміти, що у ОСОБА_5 відбувалася попередня змова з вказаними співучасниками саме на розбій і що вона діяла з ними узгоджено при вчиненні такого розбійного нападу й також при цьому застосовувала насильство до потерпілої чи якимось іншим чином сприяла цьому.
Також не описані діяння ОСОБА_5 щодо її участі у вчиненні розбою й у сформульованому у вироку обвинуваченні, визнаного судом доведеним.
Отже, при наявності вищезазначених істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених під час досудового слідства та залишених поза увагою судом при судовому розгляді справи, постановлений вирок щодо вказаних осіб не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365-367, 370, 374, 377 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Сумської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_4. задовольнити частково.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2010 року відносно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу щодо них повернути Конотопському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.
Запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити той же -взяття під варту, а щодо обвинуваченої ОСОБА_5 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши її з-під варти.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10