Єдиний унікальний номер 205/2254/22

Провадження № 1-кп/205/694/22

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

16 червня 2022 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                -         ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі                -         ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021041690001006 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України

за участю учасників судового провадження

прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_8

захисників – адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12021041690001006 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Під час вирішення питання про призначення обвинувального акту до судового розгляду прокурор ОСОБА_7 зазначив, що даний обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Дніпропетровська, підстав для його повернення прокурору не вбачається, просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та здійснювати судовий розгляд колегіально у складі трьох професійних суддів.

Представник потерпілого – адвокат ОСОБА_8 підтримав прокурора та просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисника – адвокат ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність його вимогам КПК України, зокрема з підстав того, що всупереч вимогам КПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 має суперечності, що полягають у визначенні кваліфікації їх дій як такі, що вчинені за попередньою змовою групою осіб, у той час, як у формулюванні обвинувачення зазначено про раптово виниклий умисел, спрямований на вчинення нападу, що на думку захисника є взаємовиключними поняттями.

Також захисник у клопотанні зазначає, що в обвинувальному акті зазначено про нанесення ОСОБА_6 потерпілому ударів молотком, проти не конкретизовано звідки цей молоток взявся на березі річки Дніпро при раптово виниклому умислі, а також не вказано на належність цього молотка.

На думку захисника, в обвинувальному акті має місце неконкретність обвинувачення, а також невиконання прокурором вимог ст. 94 КПК України, що призвело до неправильної правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 .

Крім того, захисник у клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору вказує на те, що під час досудового розслідування не було призначено та не проведено ряд генетично-молекулярних експертиз, психологічних експертиз, медичної експертизи, що призвело до висунення ОСОБА_6 необґрунтованого обвинувачення.

Також захисником зазначено, що в обвинувальному акті не знайшло свого відображення обставини, повідомлені обвинуваченим ОСОБА_5 про викрадення, окрім іншого, грошових коштів в сумі 3000 грн., а також зазначені витрати на проведення експертизи зброї та наркотичних засобів, проте обвинуваченим не пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушення у сфері незаконного обігу зброю або наркотичних засобів.

Захисник адвокат ОСОБА_9 підтримала позицію захисника адвоката ОСОБА_10 та просила повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні прокурору через невідповідність його вимогам КПК України, зокрема, через неконкретність оформлюваного обвинувачення.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали своїх захисників та просили повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Суд, ознайомившись з обвинувальний актом у кримінальному провадженні, вислухавши думки учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041690001006 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України складений відповідно вимог Кримінального процесуального кодексу України та підсудний Ленінському районному суду м. Дніпропетровська.

Підстав для повернення кримінального провадження прокурору для провадження досудового слідства, закриття провадження судом не встановлено. Підстав складання досудової доповіді не вбачається.

Суд критично відноситься до доводів клопотання захисника адвоката ОСОБА_10 щодо невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України через неправильну кваліфікацію та неконкретизоване формулювання обвинувачення, оскільки доводи щодо неправильної кваліфікації дій обвинувачених є передчасними, адже оцінка кваліфікації дій обвинувачених, у разі визнання їх винуватими за пред`явленим обвинувачення, надається судом не у підготовчому судовому засіданні, а за результатами судового розгляду, на підставі встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення та оцінки наданих сторонами доказів на підтвердження або спростування обставин, викладених в обвинувальному акті.

Доводи захисника щодо безпідставного зазначення в обвинувальному акті процесуальних витрат, зокрема витрат на проведення експертиз, суд вважає також передчасними та такими, що не заслуговують на увагу під час вирішення питання підготовчого судового провадження, оскільки питання про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат вирішується судом при ухваленні обвинувального вироку за результатами судового розгляду.

Також, захисником – адвокатом ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні подана скарга в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 в порядку ст. 303 КПК України в якій вона просила скасувати постанову слідчого ОСОБА_11 від 20.04.2022 року про відмову у задоволенні клопотання про зміну правової кваліфікації дій ОСОБА_6 .

У підготовчому судовому засіданні захисника – адвокат ОСОБА_10 просила залишити зазначену скаргу без розгляду.

Прокурор Д`яковський, захисник – адвокат ОСОБА_9 , обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також представник потерпілої – адвокат ОСОБА_8 не заперечували проти залишення без розгляду зазначеної скарги.

З урахуванням думок учасників судового провадження, враховуючи визначений у ст. 26 КПК України принципу диспозитивності, згідно якого  сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду скарги ОСОБА_10 .

Судом роз`яснено обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 положення ч. 10 ст. 615 КПК України, а саме, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

До суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_12 про часткове скасування арешту належного їй автомобіля Nissan X-Trail д/н НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, в якому ОСОБА_12 просить скасувати арешт, накладений на вказаний автомобіль та повернути його власниці ОСОБА_12 , зобов`язавши її зберігати вказаний автомобіль у належному стані та при необхідності надати його прокурору або суду та заборонити використовувати цей автомобіль до прийняття остаточного судового рішення у кримінальному провадженні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти зняття арешту із зазначеного автомобіля, посилаючись на те, що вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні і підлягає дослідженню (огляду) в ході судового провадження, у зв`язку з чим, зняття арешту та передача його на зберігання до власника, може призвести до втрати чи псування речового доказу.

Захисники – адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечували проти скасування арешту з автомобіля Nissan X-Trail д/н НОМЕР_1 .

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання ОСОБА_12 про скасування арешту з автомобіля, зазначивши, що передача автомобіля на відповідальне зберігання власнику потрібно для запобігання вилучення вказаного транспортного засобу на потреби Збройних сил України у зв`язку з веденням бойових дій.

Суд, дослідивши клопотання ОСОБА_12 про скасування арешту, вислухавши доводи учасників судового провадження, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Колегія суддів критично відноситься до доводів ОСОБА_12 що необхідність арешту автомобіля Nissan X-Trail д/н НОМЕР_1 відпала, оскільки даний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні і підлягає дослідженню в ході судового розгляду. Разом з цим, передача вказаного транспортного засобу на зберігання до приватної особи, в тому числі й власника транспортного засобу, утворює обґрунтовані ризики його втрати, псування або знищення, що може негативно вплинути на подальший судовий розгляд кримінального провадження.

Також колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи представника потерпілої – адвоката ОСОБА_8 щодо можливості вилучення вказаного автомобіля на потреби Збройних сил України, оскільки вилучення транспортних засобів на потреби Збройних сил України здійснюються у точній відповідності до встановленої законодавством процедури.

У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_7 було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи можливість покарання за вироком суду за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі, може переховуватись від суду. Окрім того, прокурор вказав, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що не виключає той факт, що останній може вчиняти злочини проти власності з метою збагачення, на це вказує і те що злочин вчинений по відношенню до ОСОБА_13 вчинений з корисливих мотивів. Також, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків та другого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь та погроз, з метою зміни показань у кримінальному провадженні та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки обвинувачений знайомий із деякими свідками особисто, є родичем другого підозрюваного та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також дізнався анкетні дані інших свідків, потерпілого та його родичів з матеріалів кримінального провадження.

Окрім того, прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема, прокурор зазначив, що ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи можливість покарання за вироком суду за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі, може переховуватись від суду. Окрім того, прокурор вказав, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що не виключає той факт, що останній може вчиняти злочини проти власності з метою збагачення, на це вказує і те що злочин вчинений по відношенню до ОСОБА_13 вчинений з корисливих мотивів. Також, прокурор зазначив, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідків та другого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь та погроз, з метою зміни показань у кримінальному провадженні та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки обвинувачений знайомий із деякими свідками особисто, є родичем другого підозрюваного та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також дізнався анкетні дані інших свідків, потерпілого та його родичів з матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронних заходів контролю, посилаючись на те, що він має соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, молодший з яких народився вже під час перебування його під вартою, під час досудового розслідування співпрацював зі слідством та сприяв у розкритті кримінального правопорушення, не має намірів ухилятися від суду..

Захисник адвокат ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечувала проти продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність зазначених прокурором ризиків, зазначивши, що його підзахисний має соціальні зв`язки, зокрема одружений, має дитину, неофіційне місце працевлаштування та запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належним чином виконання останнім процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, що він має намір довести в судовому засіданні. Просив визначити йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його постійного проживання.

Захисник адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_6 у судовому засіданні також заперечувала проти продовження її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину та непричетність її підзахисного до вчинення інкримінованого злочину, що буде доведено в ході судового розгляду, а також на недоведеність зазначених прокурором ризиків. Просила змінити її підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.

Колегія суддів, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинувачених та їх захисників, потерпілої, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 3  ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що зазначені у клопотанні прокурора ризики незаконного впливу обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні доведені, оскільки на теперішній час потерпілі та свідки не допитані у судовому засіданні та обвинувачені знайомі із деякими свідками особисто, є родичами між собою та родичами деяких свідків, а також дізналися анкетні дані інших свідків, потерпілого та його родичів з матеріалів кримінального провадження. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність ризику незаконного впливу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки останнім достеменно відомо їх місце проживання.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від суду.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 не має сталих соціальних зв`язків, неодружений, дітей та родини не має. У сукупності з вищенаведеними обставинами, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання до довічного позбавлення волі, відсутність сталих соціальних зв`язків додатково обумовлює ризик переховування останнього від суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 , незважаючи на те, що він одружений та має неповнолітніх дітей, офіційно непрацевлаштований, не має постійного джерела доходу. У сукупності з вищенаведеними обставинами, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання до довічного позбавлення волі, додатково обумовлює ризик переховування останнього від суду.

Також суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, оскільки останні офіційно не працевлаштовані, постійного джерела доходу не мають, що не виключає той факт, що останні можуть вчиняти злочини проти власності з метою збагачення, на це вказує і те що злочин вчинений по відношенню до ОСОБА_13 вчинений з корисливих мотивів.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинуваченого, стан його здоров`я, наявність у нього соціальних зв`язків та родини, а також відсутність неповнолітніх дітей.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та під загрозою можливого застосування до них суворого покарання у разі визнання винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, яке, у свою чергу, передбачено санкцією статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, у сукупності з наявністю інших встановлених обставин, таких як відсутність сталих соціальних зв`язків, переконливо доводить ризики переховування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від суду та їх незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінального провадженні, а також доводить неможливість застосування до них більш м`яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту.

Керуючись ст.ст.110, 170, 174, 177, 183, 314, 3315, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

       Клопотання захисника – адвоката  ОСОБА_10  про повернення обвинувального акту прокурору – залишити без задоволення.

Призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні  №12021041690001006  за обвинуваченням ОСОБА_5   у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України на 10.00 годин 24 червня 2022 року в приміщенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, № 6.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 12 серпня 2022 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 12 серпня 2022 року включно.

Скаргу адвоката  ОСОБА_10  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6  на постанову слідчого від 20.04.2022 року – залишити без розгляду.

Клопотання ОСОБА_12  про часткове скасування арешту автомобіля Nissan X-Trail д/н НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, в частині продовження строку тримання під вартою, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Судді

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                         ОСОБА_3