Справа № 2-а-95-2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Селидове 02 лютого 2009 року
Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Чалій А.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недонарахованої суми, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій Селидівського управління праці та соціального захисту населення неправомірними та стягнення недонарахованої суми, в обґрунтування якого зазначила, що згідно із рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», а саме абзац третій частини другої ст. 56 цього Закону, щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому Селидівське управління праці та соціального захисту населення повинно було донарахувати та сплатити позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Але відповідачем цього зроблено не було. Просить визнати дії УПСЗН Селидівської міської ради в цій частині неправомірними та зобов”язати відповідача донарахувати та виплатити додатково суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2252грн. 42 коп.
В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги, викладені в позовній заяві та просила суд зобов’язати відповідача донарахувати та виплатити додатково суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. в розмірі 2252 грн. 42 коп., посилаючись на той факт, що відповідно до рішення Конституційного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України абзац третій частини другої ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 29.01.2007 року народила дитину, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, передбачену діючим законодавством України, виплату якої з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. здійснювало Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради. На протязі 2007 року позивачка отримувала грошову допомогу на дитину в середньому 130-140 грн. на місяць, замість щомісячних виплат у розмірі 492-532 грн. щомісячно, встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», які повинно було здійснювати на підставі того, що відповідно до рішення Конституційного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України абзац третій частини другої ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просила суд позов задовольнити.
Позивач вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми неконституційного законодавства, тому про їх порушення вона дізналася тільки у серпні 2008 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з позовом до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача не визнав повністю, пояснив, що позивачка отримує грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11.01.07 № 13.
На підставі ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 №489-V було зупинено дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 № 2240-ІП, в якій правлінням фонду соціального страхування встановлювалась допомога по догляду за дитиною до 3-х років, для застрахованих осіб, в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму (за рахунок коштів правління фонду). Відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Державним бюджетом на 2007 рік, також була встановлена допомога по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (для застрахованих осіб).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" від 16.01.2007 №32, допомога до 3-х років, з 1 січня 2007 р., призначається органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядковується головному розпоряднику та діяльність якого координується через нього. Згідно з ч.4, ст.22 Бюджетного кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями. Затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 по справі №1-29/2007 визнані неконституційними деякі положення статей ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 №489-У, щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років і не внесені відповідні зміни до законодавства, але не визнані неконституційними та не відмінені положення статей постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11.01.07 № 13 (зі змінами від 11.07.2007). Тому виплати, передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" , які базуються на розмірі, що встановлюється правлінням фонду (але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом) виплачуються в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 р.
В ч.2, ст.95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Зібраними у справі доказами встановлено що ОСОБА_1 29.01.2007 р. народила дочку ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження №111308 серія І-НО від 03.02.2007 р., в зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримувала відповідну грошову допомогу, передбачену діючим законодавством України, виплату якої з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. здійснювало Селидівське управління праці та соціального захисту населення (згідно постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11.01.2007 № 13 та постанови Кабінету Міністрів України „Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" від 16.01.2007 № 32).
Відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської Ради, Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради є виконавчим органом міської ради, що утворюється за рішенням міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є підзвітним і підконтрольним міській раді підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, а з питань здійснення ним делегованих повноважень органів виконавчої влади , підконтрольне головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації .
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, рішеннями обласної ради, розпорядженнями голови обласної держадміністрації, наказами начальника головного управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації. Статутом територіальної громади м. Селидове , Регламентом роботи Селидівської міської ради, її виконавчого комітету, рішеннями міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також положенням про управління.
Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штамп, власний бланк.
Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає міська рада після попередньої експертизи у фінансовому управлінні .
Ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 N 489-У затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 492 грн., з 1 квітня - 525 грн., з 1 жовтня - 532 грн.
Статтею 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст. 43 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на 2007 рік та встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми від 21.11.1992 № 2811-XI та Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривен для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.
Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України) , та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті б, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України).
Рішенням Конституційного Суду України: від 09.07.2007р. № б-рп/2907 по справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення ЗУ «Про Державний бюджет України», в тому числі визнано неконституційним абзац третій частини другої статті 56 цього закону щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу другого статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. повинно було нарахувати та сплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" з урахуванням вимог ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України», а саме: за період з 09.07.2007 по 30.09.2007 - із розрахунку 525 грн. щомісячно, з 01.10.2007 по 31.12.2007 - 532 грн. щомісячно. Відповідно п. 23 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 (із змінами та доповненнями), у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перераховується без звернення осіб, яким вона призначена, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.
Вищевказане свідчить про те, що відповідач зобов'язаний відповідно до діючого законодавства донарахувати та сплатити позивачеві ОСОБА_1 додатково суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2252 грн. 42 коп. , за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р. з розрахунку, що відповідач повинен був сплатити позивачеві
за 23 календарних дня липня 2007 року 389 грн. 52 коп.(525 грн. : 31 дні х 23 дня), але сплатив фактично позивачеві 95 грн.73 коп. ( із розрахунку: 129,03 грн. : 31 день х 23 кал.дня), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 389 грн. 52 коп. – 95грн.73 коп. = 293 грн. 79 коп.;
за серпень 2007 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 525 грн., але сплатив 132 грн. 64 коп., тому за серпень 2007 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 392 грн. 36 коп.;
за вересень 2007 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 525 грн., але сплатив 134 грн. 45 коп., тому за вересень 2007 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 390 грн. 55 коп.;
за жовтень 2007 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 532 грн., але сплатив 136 грн. 13 коп., тому за вересень 2007 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 395 грн. 87 коп.;
за листопад 2007 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 532 грн., але сплатив 140 грн. 05 коп., тому за вересень 2007 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 391 грн. 95 коп.;
за грудень 2007 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 532 грн., але сплатив 144 грн. 10 коп., тому за вересень 2007 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 387 грн. 90 коп.;
А всього повинно стягнуто 2252 грн. 42 коп.
Заперечення представника відповідача суд не може брати до уваги, оскільки відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевою самоврядування. їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх соціальних зобов’язань перед позивачем відносно виплат грошової допомоги за 2007 р. у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачкою до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" , Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України», Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 по спр. №1-29/2007, ст. ст. 9, 159-163, 99, 102, 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
П о с т а н о в и в :
Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду поновити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11.01.07 № 13- неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради провести перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. в розмірі 2252 грн. 42 коп. Стягнути з розрахункового рахунку Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради № 35419016000632 в ГУ ДК у Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 25953988 - 2252 (дві тисячі двісті п”ятьдесят дві) грн. 42 коп. на користь ОСОБА_1 .
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до місцевого суду протягом десяті днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя