№ 2-815/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2009 року                                                              Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,

при секретарях Підвисоцькій О.Ю. та Станіславській І.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення в квартиру, встановлення порядку користування житловими приміщеннями квартири , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1А . звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення в квартиру, встановлення порядку користування житловими приміщеннями квартири .  

Позов мотивовано тим, що з сторони перебували в шлюбу, який було зареєстровано 17.06.1984 р. в виконкомі Щасливської сільради Липовецького району Вінницької області (актовий запис №15). Під час шлюбу, згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 22.03.2000 р., сторони отримали на праві спільної часткової власності, а саме по Ѕ частки, двокімнатну квартиру, житловою площею 28,7 кв. м., загальною площею 49,8 кв. м., що розташована в АДРЕСА_1. В даній квартирі сторони проживали і зареєстровані в ній до цього часу. Спільне життя з відповідачем не склалось, шлюб розпався і 17.10.2003 р. остаточно був розірваний. Після розірвання шлюбу позивач поїхала на роботу за кордон, а коли повернулась до Вінниці то відповідач не впустив її в квартиру та змінив замки. Іншого житла позивач не має і змушена проживати у своїх родичів або знайомих. Тривалий час після від’їзду за кордон позивач передавала кошти на оплату комунальних коштів, але згодом припинила давати кошти, оскільки дізналась, що відповідач проживає в квартирі не сам і що з квартири зникли всі спільно придбані в шлюбі речі. В зв’язку з тим, що  відповідач чинить перешкоди в користуванні квартирою, змінив замки,  позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача не чинити  перешкоди в користуванні даною квартирою та встановити порядок користування жилими приміщеннями квартири.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Згідно свідоцтва серії НОМЕР_1, виданого 25.07.2003 р. відділом РАГС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 17.06.1984 р., актовий запис №15 (а. с. 11).

    Згідно свідоцтва про право власності на житло від 03.04.2000 р., посвідченого виконкомом Вінницької міської ради, квартира, яка знаходиться по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 22.03.2000 р. №297 (а. с. 7).  

    Право власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано у КП «ВООБТІ» в реєстровій книзі за №121,  що стверджується реєстраційним посвідченням від 25.11.2003 р. (а. с. 8).

    Згідно особового рахунку №НОМЕР_2 в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проживають та зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).

    17.10.2005 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 17.10.2005 р. зроблений запис за №1336, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а. с. 12).

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.    

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а ч.1 ст.321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

    В статті 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

    Згідно ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, а відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

    Судом встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні спірною квартирою, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, що стверджується листом начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області № 4272 від 10.03.2009 р. та постановою ДІМ СДІМ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про відмову а порушенні кримінальної справи від 06.01.2009 р., згідно якої при перевірці скарги ОСОБА_1 встановлено, що після повернення ОСОБА_1 із за кордону в м. Вінницю де їй належить Ѕ частка спірної квартири, її бувший чоловік ОСОБА_2 в зазначену квартиру її не впустив, а пояснив, що в даній квартирі він проживає з дружиною ОСОБА_5 близько двох років, а колишній дружині ОСОБА_1 зобов’язується відшкодувати в найкоротший термін кошти за належну її частку квартири. Підставою відмови в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1 було те, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які слід вирішувати виключно в судовому порядку.      

    Факт створення перешкод ОСОБА_4 у користування належною на праві власності ОСОБА_6 частиною квартири є неприпустимим з огляду на положення чинного законодавства України, які гарантують забезпечення та захист права власності кожній особі, а тому позовні вимоги про вселення та усунення перешкод в користуванні власністю підлягають задоволенню у спосіб визначений позивачем.

    Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці.

    Відповідно до вимог ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

    Експлікація плану поверху вказує на те, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 49,8 кв. м., та складається з двох  ізольованих кімнат – кімната 6 площею 11,8 кв. м. та кімната 7 площею 15,9 кв. м. з балконом, туалету 4 площею 1,2 кв. м., ванної 3 площею 2,6 кв. м., коридору 2 площею 3,8 кв. м., передпокою 1 площею 4,9 кв. м. (а. с. 10).

    Позивач просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши їй в користування кімнату 7 площею 15,9 кв. м. з балконом, відповідачу залишити в користуванні кімнату 6 площею 11,8 кв. м. Кухню 5 площею 8,6 кв. м, ванну 3 площею 2,6 кв. м, коридор 2 площею 3,8 кв. м, туалет 4 площею 1,2 кв. м, передпокій 1 площею 4,9 кв. м, залишити в спільному користуванні усіх співвласників квартири.      

    Згідно роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 р. квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.  

    Таким чином, враховуючи наведене , суд вважає за можливе встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши позивачу кімнату 7 площею 15,9 кв. м. з балконом, відповідачу залишити в користуванні кімнату 6 площею 11,8 кв. м., а кухню 5 площею 8,6 кв. м, ванну 3 площею 2,6 кв. м, коридор 2 площею 3,8 кв. м, туалет 4 площею 1,2 кв. м, передпокій 1 площею 4,9 кв. м, залишити в спільному користуванні усіх співвласників квартири, оскільки такий порядок користування не порушує право спільної часткової власності співвласників квартири та є найбільш зручним для сторін, враховуючи ті складні відносини, що склались між співвласниками квартири.

    Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 358, 361, 367, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209,  213, 215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

    Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1

    Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 кімнату 7 площею 15,9 кв. м. з балконом, ОСОБА_2 залишити в користуванні кімнату 6 площею 11,8 кв. м. Кухню 5 площею 8,6 кв. м, ванну 3 площею 2,6 кв. м, коридор 2 площею 3,8 кв. м, туалет 4 площею 1,2 кв. м, передпокій 1 площею 4,9 кв. м, залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.      

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в сумі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 7,50 гривень.

    Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

    Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: