Справа №:1-224-10

1-224-10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 року Уманський міськрайонний суд

Черкаської області

в складі : головуючої- судді ОСОБА_1.

при секретарі - Музичук Л.В.

з участю: прокурора - Коропа С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані кримінальну спраї про обвинувачення ОСОБА_2 , 13 березня 1972 року народженню уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця , громадянина України, з середньою спеціальною освіто* вдівця, на утриманні має неповнолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого раніше судимого : 1) 18.04. 1995 року Маньківським районним судом Черкаської облає за ст. 140 ч.2 КК України ( в ред.1960 р. ) до 2 років виправних робіт. 2) 18.04. 1996 рок Уманським міським судом Черкаської області за ст. 140 ч. 2 КК України ( в редакції 196 року ) до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна , в силу ст. 43 КК України ( редакції 1960 року ) приєднано частково не відбуте покарання 04 місяці по вирок Маньківського районного суду від 18.04. 1995 року і остаточно визначено до відбуття рік 4 місяці з конфіскацією майна ; 3) 30.06. 1998 року Уманським міським судої Черкаської області за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.З , 145 ч.І ,42 КК України ( 1960 року) до років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна , звільнений 30.03. 2001 рок постановою Уманського міського суду від 27.03. 2001 року умовно - достроково , н відбутий строк 6 місяців 3 дні ; 4) 19.04. 2006 року Уманським міськрайонним судо> Черкаської області за ст. 263 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовт строком на 1 рік ; 5) 27.02. 2007 року Уманським міськрайонним судом Черкаської област за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі , на підставі ст. 71 КЬ України частково приєднано не відбуте покарання 1 рік позбавлення волі за вирокт Уманського міськрайонного суду від 19.04. 2006 року і остаточно призначено до відбуття ^ роки 3 місяці позбавлення волі , звільнений 09.08. 2008 року постановою Уманського міського суду від 01.08. 2008 року умовно - достроково , не відбутий строк 7 місяців 18 днів. Судимість в законному порядку не знята і не погашена , - у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 17 березня 2010 року о 15 годині 14 хвилин , перебуваючи біля приміщення кафе - бару « Сага» по вул. Тищика , 1 м. Умань , в стані алкогольного сп’яніння , діючи умисно та цілеспрямовано , з корисливих мотивів , з метою відкритого викрадення чужого майна , повторно , відкрито викрав у гр. ОСОБА_3 мобільний телефон «Сіменс А - 55» вартістю 100 гривень, зі стартовим пакетом « Лайф» , на рахунку якого були кошти в сумі 30 гривень , чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 130 гривень .

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив , що 17.03. 2010 року , приблизно о 14 годині 40 хвилин , він вийшов з дому в напрямку перехрестя вул. Тищика - Леніна м. Умані в особистих справах . Він був напідпитку , так як того дня вживав горілку , приблизно 300 грамів. Коли проходив повз приміщення кафе - бару « Сага» , то зустрів знайомого наочно жебрака - Григорія , який постійно просить милостиню на вул. Тищика м. Умані. Він присів з ним на лавку біля кафе - бару « Сага». Через деякий час до них підійшов незнайомий чоловік на вигляд 30-35 років , який присів поруч на лавці. Чоловік запитав , котра година , так як годинника у нього не було , тому той вирішив подивитися в мобільному телефоні « Сіменс А- 55» , в корпусі чорного кольору з білими смужками по боках, але в нього не виходило увімкнути телефон. Борис все ж увімкнув телефон та сказав йому котра година, була приблизно 15.00 година. В цей час в нього виник умисел на заволодіння даним мобільним телефоном , так як він телефону немає. Він попросив у ОСОБА_3, щоб той дав йому телефон , хоча він насправді телефонувати нікому не збирався. Власник телефону добровільно погодився та сам передав йому телефон в руки. Він взяв телефон , зробив вигляд , що набрав номер , приклав до вуха та почав відходити від лавки , де сиділи чоловіки. Він усвідомлював , що ОСОБА_3 його не наздожене , так як він рухається на милицях. Коли він йшов , то чув , як ОСОБА_3 сказав , щоб він повернувся та віддав телефон , але він продовжував йти , проліз на територію « Сільгосптехніки» , а потім повернувся назад та пішов в сторону вул. Тищика м. Умані . По дорозі викинув стартовий пакет з викраденого телефону « Лайф», дійшовши таким чином до магазину « Дюна» , вирішив продати комусь даний телефон , щоб таким чином заробити гроші. В цей час з магазину « Дюна» вийшов невідомий чоловік , на вигляд 50 років , він відразу підійшов до чоловіка та запропонував купити у нього вказаний телефон , сказавши , що телефон належить йому . Чоловік купив вказаний телефон за 40 гривень , а отримані гроші він того ж дня витратив на власні потреби. У вчиненому розкаюється. Шкоду потерпілому відшкодував.

Винність підсудного у вчиненні злочину підтверджується матеріалами справи , зібраними під час досудового слідства , які відповідно до ст.299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати , бо фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового процесу , які їх не заперечують.

Підсудний та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин , у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій . Судом роз’яснено , що учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає пред’явлене ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачення доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ), вчинений повторно .

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу підсудного , який щиро кається у вчиненому , сприяв розкриттю злочину , за місцем проживання характеризується позитивно .

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 є щире каяття , сприяння розкриттю злочину , з’явлення із зізнанням.

Обставиною , що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів .

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 визнав вину повністю , щиро кається у

вчиненні злочину , з’явився із зізнанням , сприяв розкриттю злочину , по місцю проживання тоштето, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, обставини справи, вартість і кількість викраденого майна , думку потерпілого, який просить не позбавляти волі підсудного, що тяжких наслідків не наступило від протиправних дій ОСОБА_2., тому суд вважає можливим призначити мінімальне покарання у вигляді позоавлення волі за ст.186 ч.2 КК України та звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбування покарання , з випробуванням з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України із застосуванням ст.76 КК України .

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 по справі відшкодовано повністю ОСОБА_2.

Судових витрат по справі немає .

Речових доказів по справі немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Застосувати ст.75 КК України , звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців .

Відповідно до п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції ; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання , роботи ; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 по справі відшкодовано повністю.

Судових витрат по справі немає .

Речових доказів по справі немає.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до судовоїЛпалати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.В.Нерушак