ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"28" липня 2011 р. Справа № 2а-65/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "15" лютого 2011 р. у справі № 2а-65/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

30 вересня 2010 року позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначила, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою і віднесений до першої категорії, отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону №796. Посилаючись, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом та на відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду привести їх у відповідність з вимогами Закону, просив суд, зобов'язати відповідача здійснити відповідні донарахування та виплати.

Постановою від 15 лютого 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області позов задовольнив частково. Визнав дії управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу, як громадянці потерпілій від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІІ групи, на підставі ст.50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними.

Зобов’язав управління Пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити перерахунок та виплату позивачу основної пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність із 30 вересня 2009 року.

Зобов’язав управління Пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії позивачу відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із 30 вересня 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив за безпідставністю.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, що фінансування зазначених витрат проводиться виключно за рахунок державного бюджету відповідними розпорядниками бюджетних коштів, а Пенсійний фонд України на включається до Державного бюджету України, тому стягнення даних грошових витрат з управління Пенсійного фонду України в м.Рівне є незаконним. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи та їхні представники не з'явились в судове засідання, хоча про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до положень п.2 частини 1 ст.197 КАС України здійснює апеляційний розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, йому встановлено ІІІ групу інвалідності в зв’язку аварією на ЧАЕС, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІІ групи, віднесеним до категорії-1, виплачується у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №550 від 28.05.2008 року, відповідачем встановлені конкретні розмірі пенсії та додаткової пенсі тоді як ст. ст. 62 та 67 Закону №796 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, підвищувати розмір доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідності до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції в застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Рівненський міський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "15" лютого 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.Л. Філіпова

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул. Відінська, 41,м. Рівне,33018