Справа № 2-231/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем   України

06 квітня  2009 року                          Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді - Савіна О.І.

                при секретарі – Плохотнюк М.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду у м. Южноукраїнськ Миколаївської області  цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спрінт Енд Компані” про стягнення нарахованої, але  невиплаченої заробітної плати,  видачі довідки  про роботу, трудову книжку  та  стягнення моральної шкоди  за  незаконні дії  та  відсторонення від роботи,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ „Спрінт Енд Компані” про стягнення нарахованої, але  невиплаченої заробітної плати,  видачі довідки  про роботу, трудову книжку  та  стягнення моральної шкоди  за  незаконні дії  та  відсторонення від роботи.

  Свої вимоги позивач мотивує тим, що  з 17.08.2006 р. по 03.03.2008 р.  працювала  в  ТОВ „Миколаївські мануфактури” швачкою. Згідно наказу №18-к була 03.03.2008 року  звільнена за п. 5 ст. 36 КЗпП України. За  наказом №01-к від 04.03.2008 року  прийнята  на роботу по переводу   в ТОВ «Спрінт Енд Компані» швачкою 3 розряду.   16 липня  2008 року  згідно  наказу №1  була  звільнена, але  відповідач не  видав наказ  про її звільнення в день звільнення,  не  видав  оформлену належним  чином  трудову книжку  та  не здійснив  остаточний  розрахунок в строк передбачений  ст. 116 КЗпП України,  що й  послужило зверненням до суду.

В судовому засіданні позивачка  змінила свої позовні  вимоги, та  суду  пояснила, що ТОВ   "Спрінт Енд Компані"  видав  наказ про  її звільнення та видав оформлену належним  чином  трудову книжку у вересні 2008 року, але незаконні дії адміністрації  ТОВ "Спрінт Енд Компані"  призвели  до того, що  вона  не мала можливості   працевлаштуватися на іншу  роботу  та  встати на  облік  до  центру  зайнятості  населення, тому  просить суд  стягнути з ТОВ   "Спрінт Енд Компані"   на її користь  середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за  період з 16 липня 2008 року по 23 березня 2009 року   розміром  3316,25 грн., та  моральну шкоду розміром 500 грн., а всього 3816,25 гривень.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився,  хоча  про час і місце розгляду  справи був  повідомлений  своєчасно та належним  чином, що  підтверджується  повідомленнями наявними  в  матеріалах  справи.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що  з 17 серпня  2006 року по 3 березня 2008 року ОСОБА_1 працювала швачкою  в ТОВ „Миколаївські мануфактури”, за  наказом №01-к від 04.03.2008 року  переведена на роботу до ТОВ «Спрінт Енд Компані» швачкою 3 розряду,  про що свідчить  копія трудової книжки (а.с. № 7-9). Трудова  книжка  видана   з затримкою  з вини ТОВ "Спрінт Енд Компані"  в  вересні 2008 року, а оформлена в установленому  законодавством порядку 23 березня 2009 року, та  на день звільнення  остаточний розрахунок  не  проведено.  

 Несвоєчасним розрахунком при звільненні та  затримкою видачі трудової книжки позивачу спричинена моральна шкода, яку вона оцінює  в розмірі 500 грн. та мотивує  тим, що  невчасним розрахунком при звільненні та затримкою видачі  трудової книжки, відповідачем були порушені її законні права, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, їй були потрібні додаткові зусилля для організації  життя.  Не може  розпоряджатися заробленими коштами від чого страждає як сама, так і члени її сім’ї, між ними виникають сварки, утворилися борги.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України та ст. 21 КЗпП України обов'язок по виплаті заробітної плати є однією з істотних умов трудового договору.

         В силу ст. 47 КЗпП України власник або  уповноважений  ним  орган  зобов'язаний  в  день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку  і провести  з ним розрахунок.

         Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

         В силу ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини підприємства звільненому працівникові сум, що належать, в день звільнення, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку.

         У відповідності  до ч. 4 ст. 235 КЗпП України в разі  затримки видачі  трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за  весь час  вимушеного прогулу.

         Згідно  ч.1 ст. 1166 ЦК України  майнова  шкода  завдана  неправомірними  рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам  фізичної або юридичної особи,  а також шкода завдана  майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,  яка  її завдала.

         Виходячи з ІІ розділу Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 18 гривень 95 копійок. Фактичний час вимушеного прогулу за період з 14 липня 2008 року по 23 березня 2009 року включно складає 175 днів. Тому, за час вимушеного прогулу, на користь позивача підлягає стягненню – (18,95 х 175) = 3316 гривень 25 копійок.

          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середнього  заробітку за час вимушеного прогулу , підлягають   задоволенню в повному обсязі.

          Ст. 237-1 КЗпП України передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у разі порушення власником, або уповноваженим ним органом його трудових прав.

          Відповідно ч.1 ст. 1167 ЦК України  моральна  шкода  завдана  фізичній  особі  неправомірними  рішеннями, діями  чи  бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка  її завдала  за наявності  її вини

          У судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що адміністрацією ТОВ "Спрінт Енд Компані"   були порушені трудові права ОСОБА_1,  що призвело до її моральних страждань.  

          З урахуванням положень ст. 23  ЦК України,  яка  визначає  відшкодування  моральної шкоди  з  якої  слідує, що  розмір   грошового  відшкодування  моральної шкоди  визначається  судом  залежно  від глибини  фізичних  та  душевних  страждань,  а  також  з  урахуванням  інших  обставин,  які  мають  істотне  значення.  При  визначенні  розміру відшкодування  враховуються  вимоги  розумності   і   справедливості.

          Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають повному задоволенню в сумі 500 гривень.

          На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню держмито  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          А тому, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 47, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

           ОСОБА_2 Анатоліївни  – задовольнити частково.

           Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Спрінт Енд Компані”  на користь ОСОБА_1  середній заробіток за  весь  час  вимушеного прогулу за період з 14 липня 2008 року по 23 березня 2009 року розміром 3 316,25 (три тисячі триста  шістнадцять гривень двадцять п’ять копійок) та моральну шкоду в розмірі 500 (п’ятсот) гривень, а всього  3 816,25 (три тисячі вісімсот шістнадцять гривень двадцять п’ять копійок).

           Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Спрінт Енд Компані”  на користь держави  державне мито в сумі  51 (п’ятдесят одної) гривні  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи розміром  30 (тридцяти) гривень.

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення  рішення заяви про  апеляційне оскарження  і поданням після цього  протягом двадцяти  днів  апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                                 О.І Савін