Справа № 682/517/22

Провадження № 2-а/682/17/2022

                                        РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Маршал І.М.,

секретаря судового засідання Захарчук С.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, в якому просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5141509 від 04.12.2021 року винесену поліцейським ВП №1 ( м. Славута) Шепетівського РУ ГУ НП у Хмельницькій області Повстюком В.С. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути на користь позивача 992 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень ГУНП в Хмельницькій області.

Позов мотивовано тим, що за оскаржуваною постановою позивач - 04.12.2021 року в м. Славута по вул. Б. Хмельницького керуючи ТЗ VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, а саме по вул. Богдана Хмельницького не пропустив громадянку ОСОБА_2 , чим порушив по. 18.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

ОСОБА_1 не погоджується з винесеною постановою, вважає що не порушував вимоги ПДР України, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просить постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати. Він того дня керував ТЗ по м. Славута, однак ПДР не порушував, поліцейські його не зупиняли.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Сторона відповідач 16.05.2022 року подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у позові. Вказує, що позивач ОСОБА_1 зазначає на начебто порушення порядку СРПП ВП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Повстюком В.С. справи про адміністративне правопорушення, однак жодним чином не спростовує сам факт вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, з`ясувавши доводи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, з урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283,285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), установив такі фактичні обставини.

Як вбачається з постанови серії ЕАО № 5141509 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної інспектором Повстюком В.С. в м. Славута Хмельницької області, згідно якої 04.12.2021 о 13 год. 30 хв. в м. Славута, по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 , керуючи т/з VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, а саме по вул. Богдана Хмельницького не пропустив громадянку ОСОБА_2 , чим порушив по. 18.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Заявлене позивачем клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає поновленню, оскільки копію постанови позивач отримав 24.03.2022 та із позовом щодо її оскарження звернувся 01.04.2022, тобто в межах строку визначеного законом.

За клопотанням сторони позивача судом допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 04.12.2021 року вона була пасажиром автомобіля під керуванням співмешканця її дочки ОСОБА_1 , який її підвозив до її місця проживання . Вона не помятає, щоб водій порушував правила дорожнього руху.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 04.12.2021 року в денний час вона була пасажиром в автомобілі свого співмешканця ОСОБА_1 . Вони автомобілем рухалися по вул. Б. Хмельницького, де зненацька на дорогу вийшла дівчина. Було застосовано водієм різке гальмування. Потім вони продовжили рух. Дівчина знаходилася на пішохідному переході.

Законність та обґрунтованість вказаної постанови та дій відповідача щодо винесення цієї постанови є предметом спору в цій справі.

Згідно з п. 18.1 ПДР - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на дванадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами  ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За правилами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача як суб`єкта владних повноважень, тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме позивач, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів.

Отже суд, дослідивши матеріали справи, установив, що оскаржувану постанову прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволення, поза як дії відповідача із притягнення водія до адміністративної відповідальності були вчиненні в межах закону.

Керуючись нормами ст. 2, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                 Маршал І. М.